04 травня 2018 року
м.Суми
Справа №592/11480/16-ц
Провадження № 22-ц/788/608/18
Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),
суддів - Левченко Т. А., Кононенко О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
представників позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2018 року в складі судді Фоменко І.М., ухваленого у м. Суми, повний текст якого складений 15 лютого 2018 року, -
Статтею 351 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У грудні 2016 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом, який в подальшому уточнила (т. 1 а.с. 64), до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності та про припинення спільної часткової власності.
Крім того, у березні 2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом, який в подальшому уточнили (т. 2 а.с. 35 - 36), до ОСОБА_6 про виділ частки нерухомого майна, що є у спільній частковій власності.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 листопада 2017 року вказані позовні вимоги було об'єднано в одне провадження (т. 1 а.с. 94 - 95).
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2018 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково, а позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.
Виділено у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 313 кв.м. ,з урахуванням площі під будівлями, яка розташована за адресою: м. Суми вул. Грабовського, 44/1 (відображена зеленим кольором у висновку експертизи від 18 грудня 2017 року).
Виділено у власність ОСОБА_4, ОСОБА_7 земельну ділянку площею 289 кв.м., з урахуванням площі під будівлями, яка розташована за адресою м. Суми вул. Грабовського, 44 (відображена жовтим кольором у висновку експертизи від 18 грудня 2017 року) по 1/2 частині кожному.
Межа, яка відокремлює земельні ділянки землевласників, проходить по точкам: А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, Л:
- відрізок межі ділянки А-Б проходить від червоної лінії по прямій лінії до лінії розподілу житлового будинку, розділивши огорожу на частки 15,48 м (3,26+12,22) та 4,75 м;
- відрізок Б-В проходить по лінії розподілу житлового будинку;
- відрізок межі ділянки В-Г-Д-Е проходить по ломаній лінії від лінії розподілу житлового будинку довжиною 19,2 м (1,0+8,16+10,04) до лінії розподілу господарських будівель;
- відрізок межі ділянки Е-Ж проходить до лінії розподілу господарських будівель;
- від лінії господарських будівель проходить по ломаній лінії відрізок межі ділянки Ж-З-Л до тильної сторони земельної ділянки, розділивши огорожу на частки 9,97 м та 10,41 м.
Встановлено земельний сервітут, який передбачає право користування чужою земельною ділянкою (згідно ст. 99 п. «ж» Земельного Кодексу України «право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд»). Ділянка сервітуту показана в додатку № 1 арк. 2 по ІІ варіанту розподілу земельної ділянки згідно висновку № 36 додаткової судової земельно-технічної експертизи від 18 грудня 2017 року - жовтим кольором з штриховкою червоного кольору площею 15,8 кв.м.
Припинено право спільної часткової власності на земельну ділянку по вул. Грабовського, 44 в м. Суми між співвласниками ОСОБА_6 та ОСОБА_4 і ОСОБА_7
Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_6 оскаржила його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким провести розподіл спірної земельної ділянки за першим варіантом висновку додаткової судової земельно - технічної експертизи № 36 від 18 грудня 2017 року, при якому виділити їй у власність земельну ділянку площею 394 кв.м., яка відображена зеленим кольором у додатку № 1 арк. 1 експертизи, а також припинити право спільної часткової власності та визнати земельну ділянку самостійним об'єктом.
При цьому, ОСОБА_6 зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував обставин того, що вказаний нею варіант розподілу відповідає сформованому порядку користування спірною земельною ділянкою, який складався між сторонами. Також, як вважає позивач, суд не врахував, що на частині земельної ділянки, яка виділена відповідачам, розміщені господарські споруди, зокрема, сарай літ. «Б» та убиральня літ. «Е», які не знаходяться у власності останніх. При цьому, позивач посилається на обставини того, що відповідно до рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 травня 2016 року їй було виділено 52/100 частин домоволодіння, а саме: частину будинку із господарськими будівлями, а докази про те, що відповідачам також належать будь - які господарські будівлі, у справі відсутні. Крім того, ОСОБА_6 вважає, що в разі проведення поділу нерухомого майна з відхиленням від розміру часток кожного із співвласників, тобто, за запропонованим нею варіантом поділу, тоді суд може присудити грошову компенсацію на користь того учасника спільної власності, частка якого зменшиться.
У свою чергу, представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому послався на відсутність підстав для її задоволення. Зокрема, представник відповідачів зазначив, що вищевказаним рішенням суду від 31 травня 2016 року позивачу було виділено лише 52/100 частин сараю літ. «Б», прибудови літ. «б1», убиральні літ. «К». При цьому, на момент розгляду справи та проведення експертизи частина господарських будівель була вже знесена. Також, заявник апеляційної скарги звертає увагу на ту обставину, що за ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зареєстровано право власності по ? частині в житловому будинку літ. А-1, загальною площею 23,4 кв.м., а також у прибудові «а», погребі «п/г», ганку, сараях «Б», «Д», вбиральнях «Л», «Е». Крім того, адвокат ОСОБА_5 зазначив, що позивач в апеляційній скарзі просить виділити їй і визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 394 кв.м., що є порушенням права власності відповідачів на належну їм частку земельної ділянки, оскільки згідно з правовстановлюючими документами ОСОБА_6 належить лише 52/100 частин ділянки, тобто, всього 313 кв.м. від загальної площі землі (602 кв.м. загальна площа земельної ділянки:100х52). З огляду на викладене, представник відповідачів вважає, що обраний судом варіант поділу земельної ділянки відповідає часткам сторін у праві власності на спірне нерухоме майно, а також надає сторонам можливість вільно користуватись належним їм майном.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача ОСОБА_6 ОСОБА_1 та ОСОБА_8 про задоволення апеляційної скарги, а також відповідача ОСОБА_4 і його представника ОСОБА_5 про залишення рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 є власником 52/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Грабовського, буд. 44, і складається із житлового будинку літерою «А-1», загальною площею 62,2 кв.м., житловою площею 43,8 кв.м. та надвірних забудов та споруд, а саме: сараю під літерою «Б», прибудови літера «б-1», сараю літера «Д», вбиральні літера «Е», вбиральні літера «К», огорожі під цифрами «№2-4», а також 52/100 частини земельної ділянки загальною площею 0,0602 га, що розташована за вказаною адресою.
Зазначені обставини підтверджуються Договором купівлі-продажу 52/100 частин житлового будинку та земельної ділянки від 21 січня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_9, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25 січня 2016 року, Технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 44/1 по вул. Грабовського в м. Суми, Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 травня 2016 року, що набрало законної сили, яким позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про поділ майна, що перебуває в спільній частковій власності, задоволено та виділено у власність позивача 52/100 частин житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами по вул. Грабовського, буд. 44, в м. Суми, що складається із: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: житлової кімнати «1-5», площею 17,4 м.кв.; житлової кімнати «1-6», площею 8,4 м.кв., приміщення прибудови літ. «а»: кухні «1-1», площею 7,7 м.кв., приміщення прибудови літ. «а1»: коридору «1-7», площею 3,4 м.кв.; сіней «І», площею 1,5 м.кв., 52/100 частин сараю літ. «Б», прибудови літ. «б1», убиральні літ. «К», 52/100 огорожі №2-4. Також припинено право спільної часткової власності та визнано 52/100 частин житлового будинку з прибудовами та господарськими будівлями і спорудами як самостійний об'єкт нерухомості (т. 1 а.с. 4 - 12).
Згідно з витягом з рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 16 серпня 2016 року № 460 житловому будинку з прибудовами площею 38,4 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, що належить ОСОБА_6, присвоєно поштову адресу та проведено її державну реєстрацію по вул. Грабовського, буд. 44/1 у м. Суми, що також вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с.10, 13).
Власниками інших 48/100 частин спірної земельної ділянки є ОСОБА_7 та ОСОБА_4, що підтверджується даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 березня 2017 року. Зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:22:014:0047 площею 0,0602 га та з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Грабовського, 44, на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в розмірі по 24/100 частини кожному (т. 2 а.с. 23 - 24).
Крім того, відповідачі є власниками 48/100 частин будинку № 44 по вул. Грабовського у м. Суми, що вбачається з Свідоцтва про право власності на житло від 13 травня 2013 року, зокрема, на праві спільної часткової власності, а саме: по 1/2 частині кожному з відповідачів належить квартира № 2 у вказаному будинку, загальною площею 23,4 кв.м. (т. 2 а.с. 13).
З даних витягу з рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 21 січня 2016 року № 42 вбачається, що відповідачам надано дозвіл на переведення житлового будинку квартирного типу за адресою: вул. Грабовського, 44 в м. Суми, загальною площею 23,4 кв.м. в будинок садибного типу (т. 2 а.с. 14).
Як зазначено у витягу з рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 19 квітня 2016 року №220, житловому будинку площею 62,2 кв.м. з господарськими будівлями, який належить ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 присвоєно поштову адресу: вул. Грабовського, буд. 44 м. Суми (т. 2 а.с. 15).
Крім того, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 вересня 2016 року вбачається, що житловий будинок, загальною площею 23,4 кв.м., житловою площею 17,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Грабовського, буд. 44, належить ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності по 1/2 частці кожному. При цьому, у відомостях про складові частини об'єкта вищевказаного нерухомого майна, що належить відповідачам, зазначені наступні господарські будівлі: прибудова «а», погріб «п/г», ганок, сараї «Б», «Д», вбиральні «Л», «Е», хвіртка, огорожа 1,2 (т. 2 а.с.21-22).
Під час розгляду даної справи судом призначалась земельно-технічна експертиза, а також ухвалою місцевого суду від 07 листопада 2017 була призначена і додаткова судова земельно-технічна експертиза, на вирішення якої були поставлені наступні питання:
1. Чи можливо виділити в натурі 52/100 частин земельної ділянки за адресою м. Суми вул. Грабовського, буд 44/1 в м. Суми, яка належить на праві власності ОСОБА_6 та 48/100 частин цієї земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в рівних частинах по 24/100 кожному.
2. Визначити варіанти розподілу земельної ділянки за адресою м. Суми вул. Грабовського, 44/1 між співвласниками домоволодіння, враховуючи, що ОСОБА_6 належить 52/100 частин земельної ділянки, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 - 48/100 частин (т. 1 а.с. 96 - 97).
Відповідно до висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи № 36 від 18 грудня 2017 року, проведеної судовим експертом ОСОБА_10, виділити в натурі 52/100 частин земельної ділянки за адресою: вул. Грабовського, 44 у м. Суми, яка належить на праві власності ОСОБА_6 та 48/100 частин цієї земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_7, тобто, в рівних частинах по 24/100 кожному, експерту не видалось за можливе.
Крім того, експертом було запропоновано на розгляд суду два схематичних варіанта розподілу спірної земельної ділянки. При цьому, судовий експерт виходив з візуального обстеження та дослідження наданих документів стосовно належності сторонам земельної ділянки на праві спільної часткової власності, нормативних вимог, розташування та контурів земельної ділянки, даних про поділ будинку та господарчих споруд, що знаходяться на земельній ділянці (т. 2 а.с. 83 - 94).
Проводячи між сторонами розподіл земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Грабовського, 44, суд першої інстанції, з урахуванням контурів земельної ділянки, фактичного розташування будинків, господарських будівель та споруд на цій земельній ділянці обрав другий варіант розподілу спірної земельної ділянки, запропонований експертом у висновку додаткової судової земельно - технічної експертизи № 36 від 18 грудня 2017 року, який, на думку суду, повинен забезпечити можливість нормального та вільного користування будинком і господарськими спорудами, здійснення догляду за ними, не порушуючи, при цьому, інтересів кожного власника нерухомого майна.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Нормами ч. 1 ст. 364 ЦК України регулюються правовідносини, пов'язані з виділом власнику належної йому частки, що є у спільній частковій власності, зокрема, співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
Як роз'яснено у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року N 7, у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, наведені вище норми права та встановлені в справі обставини дають підстави стверджувати, що припиняючи право спільної часткової власності сторін на спірну земельну ділянку та виділяючи кожному з них у натурі частку у нерухомому майні, суд першої інстанції врахував інтереси всіх співвласників нерухомого майна та обрав запропонований висновком додаткової судової земельно-технічної експертизи № 36 від 18 грудня 2017 року другий варіант розподілу земельної ділянки, вважаючи, що такий варіант є найбільш наближеним до ідеальних часток кожного із співвласників, передбачає вільний доступ сторін до належних їм частин будинку та господарських будівель. При цьому, суд також вирішив питання про встановлення земельного сервітуту, який передбачає право користування чужою земельною ділянкою.
Виходячи із зазначеного, ОСОБА_6 не довела належними та допустимими доказами, що обраним варіантом розподілу земельної ділянки порушуються її права та законні інтереси, як власника 52/100 частин земельної ділянки, а доводи апеляційної скарги з цього приводу не спростовують висновків суду.
Зокрема, твердження позивача в апеляційній скарзі про те, що згідно з першим варіантом висновку додаткової судової земельно - технічної експертизи можливо виділити їй земельну ділянку площею 394 кв.м., що фактично буде відповідати сформованому на даний час порядку користування спірною земельною ділянкою, на думку колегії суддів, не є підставою для задоволення апеляційної скарги, так як необхідно враховувати обставини того, що загальна площа спірної земельної ділянки становить 602 кв.м., із них співвласнику ОСОБА_6 ідеально має належати 313 кв.м. (52/100 частин), а співвласникам ОСОБА_4 та ОСОБА_7 - 289 кв.м. (48/100 частин) (додаток 1 арк. 1, т. 2 а.с. 91). Отже, обраний місцевим судом другий варіант розподілу земельної ділянки, згідно з яким у власність позивача виділяється 313 кв.м., а відповідачам - 289 кв.м., відповідає ідеальним часткам кожного із співвласників і, до того ж, враховує законні права та інтереси кожного з сторін та забезпечує можливість нормального та вільного користування будинком і господарськими спорудами, які належать сторонам.
Крім того, позивач не довела, що між нею та відповідачами склався такий фактичний порядок користування спірною земельною ділянкою, при якому їй має бути виділена у власність частина спірної земельної ділянки площею 394 кв.м.
Доводи апеляційної скарги про те, що на виділеній відповідачам земельній ділянці знаходять господарські споруди, зокрема, сарай літ. «Б» та убиральня літ. «Е», які не є їх власністю, спростовуються матеріалами справи. Так, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 вересня 2016 року (т. 2 а.с. 21 - 22) та із рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 травня 2016 року (т. 1 а.с. 11 - 12), вбачається, що ОСОБА_6, є власником 52/100 частин сараю «Б», а ОСОБА_4 та ОСОБА_7 належать в рівних частках інші 48/100 частини вказаної господарської будівлі. Крім того, убиральня літ. «Е» взагалі відсутня на спірній земельній ділянці, що підтверджується висновком додаткової судової земельно - технічної експертизи № 36 від 18 грудня 2017 року (т. 2 а.с. 86).
Колегія суддів не може взяти до уваги і доводи апеляційної скарги позивача про те, що в разі проведення поділу нерухомого майна з відхиленням від розміру часток кожного із власників, суд може присудити грошову компенсацію на користь учасника спільної власності, частка якого зменшиться, оскільки про вирішення вказаного питання сторони не заявляли в суді першої інстанції, воно не було предметом судового розгляду, тому перегляду в апеляційному порядку не підлягає.
Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для скасування рішення суду.
Відповідно до вимог 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, коли суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи і дав їм належну оцінку, тому оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, так як відповідає нормам матеріального і процесуального права, отже, апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п. 1; 375; 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2018 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: С.Г. Хвостик
Судді: Т.А. Левченко
ОСОБА_11