03 травня 2018 року м. Суми
Справа №583/701/17
Номер провадження 22-ц/788/271/18
Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Левченко Т. А. , Криворотенка В. І.
за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та в його інтересах законного представника ОСОБА_2
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 грудня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Сидоренка Р.В. у приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області
у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області, по позбавлення батьківських прав, -
30 березня 2017 року позивачі звернулись до місцевого суду із позовом і свої вимоги мотивували тим, що батьки неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 28.04.1990 року по 20 червня 2011 року перебували у шлюбі. Шлюб було розірвано з вини відповідача у справі, який зловживав спиртними напоями, зраджував дружині, застосовував психологічне та фізичне насилля. Після розірвання шлюбу батьки позивача тривалий час в судовому порядку вирішували питання щодо розподілу спільно нажитого майна, стягнення аліментів, відповідач у справі перешкоджав колишній дружині та дітям у користуванні будинком та земельною ділянкою, тому також зазначений спір вирішувався в судовому порядку. Відповідач практично все життя байдуже ставився до свого сина, не цікавився його життям та проблемами. ІНФОРМАЦІЯ_4 мати позивача ОСОБА_4 покінчила життя самогубством. Батько позивача - ОСОБА_3 після смерті матері чинив перешкоди в користуванні будинком. З дня смерті матері позивач ОСОБА_1 став постійно проживати з бабусею ОСОБА_2 Рішенням Охтирського міськрайонного суду від 11.02.2016 р. встановлено над неповнолітнім ОСОБА_1 піклування та призначено ОСОБА_2 піклувальником. Відповідач ухилявся від постійного матеріального утримання свого сина і перешкоджав йому у захисті права власності на спадкове майно після смерті матері з приводу чого спір вирішувався в судовому порядку. Весь час з моменту смерті матері відповідач не цікавився долею неповнолітнього сина ОСОБА_1, позбавив можливості сина користуватися рідним будинком, змінив ключі у житловому будинку, навіть не дав можливість взяти власні речі на зимовий період та для навчання. Тобто відповідач ухиляється від виховання сина, свідомо нехтуючи своїми обов'язками, безвідповідально ставиться до виконання своїх батьківських обов'язків, хоча за станом свого здоров'я та матеріального забезпечення позивач має можливість приймати участь в утриманні та вихованні сина. В зв'язку з чим позивач просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відмовлено.
Попереджено ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ОСОБА_3 батьківських прав та обов'язків.
Не погоджуючись з рішенням суду, неповнолітній ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У доводах апеляційної скарги зазначають, що судом було допущене упереджене ставлення до позивача у справі, оскільки інтереси відповідача представляв суддя у відставці ОСОБА_5, який раніше працював суддею Охтирського міськрайоного суу Сумської області. Також секретарем судового засідання були допущені порушення при заповненні журналу судового засідання і не в повному обсязі викладені пояснення позивача та свідків з його боку. Вважають, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не сплачує аліменти на його утримання, не турбується про стан його здоров'я та про його навчання, не вживав заходів для налагодження стосунків із сином. Також він намагався позбавити сина права на отримання спадщини після смерті матері.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти її доводів і зазначив, що будь-які докази щодо упередженого ставлення головуючого у справі до позивачів та їх представника відсутні. Навпаки, незважаючи на брутальні висловлювання представника позивачів ОСОБА_6 на адресу свідка головуючий лише зробив йому зауваження, а не притягнув до адміністративної відповідальності за неповагу до суду. Вважає, що ним було надано достатньо доказів на спростування доводів позивачів. Він турбується про сина, бажає налагодити з ним стосунки, неодноразово пропонував перейти мешкати до нього. Також він постійно приділяв увагу своїм дітям, побудував великий будинок, забезпечив їх усім необхідним, оплачував кошти за навчання доньки, матеріально забезпечує сина. Він дійсно деякий час зловживав спиртними напоями, але 2 червня 2012 року добровільно пройшов курс лікування і з цього часу спиртні напої не вживає зовсім. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення місцевого суду залишити без змін.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, думку апелянта та його представників, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення відповідача та його представника проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, за час перебування у шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 28.04.1990 року по 20.06.2011 року у них народилось двоє дітей: донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.16, 18).
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 березня 2011 року було стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частині від усіх видів його заробітку (т.1, а.с.17).
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.06.2011 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано (т.1, а.с.18).
За час спільного проживання між подружжям виникали сварки і в 2011 році та в 2015 році ОСОБА_4 зверталась із відповідними заявами на неправомірні дії відповідача до правоохоронних органів і дана обставина підтверджується матеріалами перевірок.
Також відповідач неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень передбачених ст.173-2 КУпАП (насильство в сім' ї) і дана обставина підтверджується копіями постанов Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.03.2011 року (справа № 3-442/11), від 14.06.2011 року (справа № 3-985/11), від 28.05.2012 року (справа № 1813/3237/2012) (т.1, а.с.146, 147, 150).
Між колишнім подружжям виникали суперечки і з приводу розподілу спільно нажитого майна, і рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 до колишньої дружини ОСОБА_4 були задоволені та визнано за ними право спільної часткової власності на домогосподарство розташоване за адресою: АДРЕСА_1 по 1/2 частині за кожним (т.2, а.с. 26-27).
ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_4 померла (т.1, а.с. 20).
Після смерті матері позивач ОСОБА_1 став проживати з ОСОБА_2 у АДРЕСА_2, яка є його бабою та матір'ю померлої ОСОБА_4
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 лютого 2016 року було встановлено над неповнолітнім ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 піклування та призначено ОСОБА_2 над ним піклувальником і ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 29.03.2016 року рішення місцевого суду в цій частині залишено без змін (т.1, а.с.23-30).
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 грудня 2016 року, ухваленого за результатами розгляду позовних вимог спадкоємців померлої ОСОБА_4 - її дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_3 було визнано спільним майном подружжя побутову технику та транспортні засоби та визнано за позивачами право власності на частину спадкового майна після смерті матері (т.1, а.с.31-38, 42-45).
За повідомленням Охтирської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 11 неповнолітній син відповідача навчався у ній з 1 по 9 клас і з 5-го по 9-й клас ОСОБА_3, батько учня, зв'язків зі школою та класним керівником не підтримував, батьківські збори не відвідував і вихованням дитини займалась мати ОСОБА_4 (т.1, а.с.108).
З довідки Охтирського коледжу Сумського національного аграрного університету вбачається, що неповнолітній син відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 дійсно з 1.09.2015 року навчається в даному навчальному закладі і батько студента з 01.09.2017 року по 09.11.2017 року коледж не відвідував, не спілкувався з куратором щодо навчання та виховання сина, не цікавився станом його здоров'я (т.2, а.с.47).
З характеристики з місця фактичного проживання відповідача ОСОБА_3 вбачається, що він позитивно характеризується за місцем проживання у АДРЕСА_3, тримає власне господарство, доброзичливий, допомагає сусідам, спиртними напоями не зловживає, приводів до поліції не було, хвилюється про долю свого неповнолітнього сина (т.2, а.с.80-81).
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 працюючи трактористом Охтирського агролісгоспу за високі показники у виробництві, високий професіоналізм, сумлінну працю та з нагоди професійного свята - Дня працівника лісу 15.09.2013 р. був нагороджений грамотою (т.2, а.с. 49).
Місцевим судом встановлено, що у відповідача дійно утворилась значна заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина, яку він пояснює відсутністю постійного місця роботи та стабільного заробітку, а також поганим станом свого здоров'я (т.1, а.с.69-70, 126-134).
Під час слухання справи у суді першої інстанції відповідачем в рахунок сплати аліментів перераховано поштовими переказами грошовій кошти в загальній сумі 5000 грн. 00 коп. і дана обставина підтверджується копіями чеків (т.2, а.с.120).
Орган опіки та піклування Охтирської міської ради в своєму висновку від 21.07.2017 року вважає доцільним позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_3 по відношенню до його неповнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.202).
Відмовляючи у позові суд першої інстанції виходив з того, що на даний час відсутні підстави для позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки це є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують своїх батьківських обов'язків, бо останній від їх виконання не відмовляється.
Також рішенням суду відповідач попереджений про необхідність зміни ставлення до виховання сина ОСОБА_1 і покладено на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських прав та обов'язків.
Колегія суддів погоджується з таким обґрунтуванням висновку місцевого суду, який відповідає нормам матеріального права.
Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Декларація прав дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Обставини, які дають підстави для позбавлення за рішенням суду батьківських прав викладені у ч. 1 ст. 164 СК України, серед яких зазначено про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно з приписами пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789, держави-учасники поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що позбавлення батьківських прав можливе при наявності передбачених законом підстав, однак такий захід суд може застосувати у виняткових випадках, з урахуванням ряду обставин та лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскарженого рішення, колегією суддів було з'ясовано, що відповідач від виконання своїх батьківських обов'язків не відмовляється та неодноразово робив спроби поспілкуватися і провести час разом із сином, пропонував йому перейти проживати до нього. На даний час дійсно між батьком та неповнолітньою дитиною існують напруженні стосунки, на які впливають відносини між матір'ю та сестрами померлої матері, з якими проживає дитина, і його батьком. Сам батько висловлює бажання спілкуватися з сином, має намір на відновлення їх відносин, а тому приходить до висновку, що родинний зв'язок між ними не втрачено і це може позитивно вплинути на відновлення їх спілкування. Сам по собі факт не вчасної сплати батьком аліментів на утримання дитини, а також вирішення в судовому порядку спорів між сторонами з приводу спадкового майна не може бути підставою для задоволення позову.
Судом першої інстанції під час розгляду справи було заслухано учасників справи та свідків, а також досліджено висновок органу опіки та піклування Охтирської міської ради щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав та визнано його таким, що зроблено поверхнево без урахування доводів батька дитини.
Оскільки винної поведінки відповідача, свідомого нехтування ним батьківських обов'язків не встановлено, суд вірно не погодився з висновком органу опіки та піклування, про що навів відповідні мотиви та визнав, шо позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, буде суперечити інтересам останнього.
Також колегією суддів не встановлено упередженого ставлення головуючого у справі до позивача та його представників, оскільки слухання справи відбувалось за участю позивача та його представників, вчасно вирішувались заявлені ними клопотання про долучення письмових доказів та допит свідків, а також про витребування інших доказів у справі.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги щодо допущених порушень, на думку апелянтів, секретарем судового засідання при заповненні журналу судового засідання і не в повному обсязі викладення пояснень позивача та свідків з його боку, оскільки апелянт не позбавлений можливості, в порядку передбаченому ЦПК України звернутись місцевого суду із письмовими зауваженнями на журнал судового засідання.
За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому до уваги не приймаються.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та в його інтересах законного представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 07 травня 2018 року.
Головуючий - О. І. Собина
Судді : Т. А. Левченко
В. І. Криворотенко