Справа №580/1763/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/788/367/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого
03 травня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 21 грудня 2017 року, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лебедин, Сумської області, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, не працюючого, інваліда 2 групи, мешканця АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 297 КК України, -
У апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 вважає призначене ОСОБА_8 покарання не відповідним тяжкості злочину та просить вирок суду щодо обвинуваченого змінити, призначивши ОСОБА_8 покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Вироком Лебединського районного суду Сумської області від 21 грудня 2017 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 297 КК України та призначено за цим законом покарання у виді 1 року позбавлення волі.
Долю речових доказів вирішено в порядку ст.100 КПК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник вказує, що ОСОБА_8 страждає психічним захворюванням, є інвалідом 2 групи, в скоєному правопорушенні розкаявся та частково відшкодував завдані збитки.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Як визнав доведеним суд першої інстанції, 16 серпня 2017 року, близько 20 години, ОСОБА_9 , перебуваючи на «Мироносному» цвинтарі по АДРЕСА_2 , шляхом звалення руками пошкодив три пам'ятники на місцях поховань: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Заслухавши доповідь головуючого-судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили вирок суду змінити, пом'якшити обвинуваченому призначене покарання, думку прокурора ОСОБА_6 яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги захисника, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав себе винним в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, у зв'язку з чим суд обґрунтовано, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежив дослідження доказів його допитом, а дії ОСОБА_8 правильно кваліфікував за ч. 1 ст. 297 КК України, як наруга над могилою, іншим місцем поховання.
Що стосується призначеного обвинуваченому покарання, то колегія суддів встановила наступне.
Статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції статті Особливої частини кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин із врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.
При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення й попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
Суд дотримався даних вимог закону та належним чином мотивував своє рішення, призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання.
Як вбачається з вироку, при призначенні ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, мотиви його вчинення, особу обвинуваченого, який негативно характеризуються по місцю проживання, визнав свою вину, стан його здоров'я.
В той же час, з огляду на дані про особу ОСОБА_8 та конкретні обставини вчинення злочину, нікчемність приводу, що послугував причиною до пошкоджень пам'ятників на місцях поховань, суд першої інстанції, незважаючи на визнання вини обвинуваченим та стану його здоров'я, обґрунтовано дійшов висновку про те, що інше покарання, аніж позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.297 КК України, не буде відповідати вимогам ст.50 КК України про мету покарання та не буде сприяти запобіганню вчинення злочинів як засудженим, так й іншими особами.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції у вироку надав об'єктивну оцінку фактичним обставинам справи та особі обвинуваченого ОСОБА_8 , правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 297 КК України, належним чином врахував обставини, з якими законодавець пов'язує призначення особі кримінального покарання, і у відповідності до ст.ст. 50, 65 КК України, призначив законну, обґрунтовану та співмірну його діям міру покарання за вчинений злочин, а тому вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 щодо можливості зміни вироку та пом'якшення призначеного ОСОБА_8 покарання, слід визначити непереконливими.
Мотиви апеляційної скарги захисника не спростовують висновків суду першої інстанції та, як зазначено вище, були враховані під час вибору обвинуваченому ОСОБА_8 покарання.
Більше того, на користь висновків суду про неможливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства, свідчать також ті обставини, що згідно надісланого на адресу апеляційного суду повідомлення заступника начальника Лебединського ВП ГУНП в Сумській області, 17.04.2018 року, тобто вже після ухвалення вироку у даній справі, ОСОБА_8 був затриманий за підозрою у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України та був взятий під варту, що вказує на його підвищену суспільну небезпечність та вперте небажання ставати на шлях виправлення.
За таких обставин, апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 задоволенню не підлягає як необґрунтована, а вирок Лебединського районного суду Сумської області від 21 грудня 2017 року залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Лебединського районного суду Сумської області від 21 грудня 2017 року відносно ОСОБА_8 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4