Справа №592/9533/17
Провадження №2-а/592/13/18
26 лютого 2018 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді Бичкова І. Г. ,
за участю секретаря судового засідання: Троценко Ю. Ю. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України Сумської Митниці ДФС до в. о. заступника начальника Пастушенка Юрія Михайловича про визнання постанови протиправною та скасування постанови про адміністративне стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України Сумської Митниці ДФС до в. о. заступника начальника Пастушенка Юрія Михайловича про визнання постанови протиправною та скасування постанови про адміністративне стягнення, в якому він просив: 1. Визнати протиправною та скасувати постанову № 0438/80500/17 від 16.08.2017 року в. о. заступника начальника Державної фіскальної служби України Сумської митниці ДФС Пастушенка Юрія Михайловича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 470 МК України у виді штрафу у розмірі 8500 грн. . 2. Витребувати у відповідача Державної фіскальної служба України Сумська Митниця ДФС 40020 м. Суми, вул. Воровського, 24, адміністративний матеріали за ч. 3 ст. 470 МК України відносно ОСОБА_1 . 3. Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 470 МК України закрити за ч. 1 ст. 467 МК України. 4. Зупинити виконання постанови до вирішення питання по суті. 4.
16.11.2017 року представник відповідача за довіреністю Тагінцев О. І. надав заперечення на адміністративний позов, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС (в. о. заступника начальника Сумської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями) Пастушенка Юрія Михайловича у визнанні протиправною та скасуванні постанови в справі про порушення митних правил № 0438/80500/17 від 16.08.2017 року.
Представник позивача ОСОБА_1 за договором адвокат ОСОБА_4 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву, в якій на підставі ст. 205 КАС України просив не відкладати розгляд справи і справу вирішити на підставі наявних у ній доказів у зв'язку з неприбуттям відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин. Він просив розглянути справу у його відсутність. На задоволенні позову наполягав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Його неявка не є перешкодою для розгляду справи, що у повній мірі узгоджується та не суперечить положенням ст. 205 КАС України.
Оголосивши стислий зміст позовної заяви, заперечення проти позову заяву, дослідивши докази справи, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи 16.08.2017 року постановою про порушення митних правил № 0438/80500/17 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої за ч. 3 ст. 470 МК України, та було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. . Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 05.07.2017 року об 11 годині 15 хвилин в зону митного контролю митного поста "Юнаківка" Сумської митниці ДФС заїхав легковий автомобіль "BMW 530" , реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням громадянина України ОСОБА_1, який слідував з України в Росію. Під час проведення митного контролю було встановлено, що згідно наявної інформації в ЄАІС ДФС транспортний засіб "BMW 530" , реєстраційний номер НОМЕР_1, був ввезений ОСОБА_1 через Сумську митницю ДФС, пункт пропуску "Юнаківка" 05.07.2016 року о 14 годині 42 хвилини з метою транзиту, на строк встановлений ч. 1 ст. 95 МК України. Враховуючи час ввезення 05.07.2016 року та час вивезення 05.07.2017 року транспортного засобу марки "BMW 530" , реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, відповідно до ч. 1 ст. 95 МК України, було порушено строки транзитного перевезення більше ніж на 10 діб. За перевищення ОСОБА_1 встановленого ст. 95 МК України строку доставки до митниці транспортного засобу, його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, та було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. .
Згідно реєстраційного документу DR/BAJ № 0304529, "BMW 530 D" , реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, належить на праві власності підприємству - фірмі "Генесія Груп" Республіка Польща.
З договору доручення на комерційне використання транспортного засобу № 12/06/2017 від 1206.2017 року, укладеного між фірмою "ГЕНЕСІЯ ГРУП Сп. з о. о. " (замовник) та фізичною особою - громадянином України ОСОБА_1 (виконавець) слідує, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання на регулярній основі виконувати за вказівками замовника та/або представництва завдання, з використанням транспортного засобу замовника для здійснення, в рамках Конвенції про тимчасове ввезення комерційного безоплатного перевезення вантажів, належних замовнику та/або структурному підрозділу - представництву "ГЕНЕСІЯ ГРУП Сп. з о. о. " , зареєстрованому в м. Суми, а також комерційного безоплатного перевезення вантажів, які призначаються для замовника та/або для представництва, на територію України, через територію України, з території України.
Ст. 4 МК України визначено, що транспортні засоби комерційного призначення - це будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах) , судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.
Транспортні засоби особистого користування - це наземні транспортні засоби, які використовуються виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
У відповідності до ст. ст. 103, 104 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: при перевезенні автомобільним транспортом: документи на транспортний засіб, зокрема, ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність) ; транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні) ; визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності) ; комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та одержувача товарів; відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; найменування товарів; вага брутто товарів (у кілограмах) або об'єм товарів (у метрах кубічних) , крім великогабаритних вантажів.
У відповідності до ч. 1 ст. 105 МК України, у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у ст. 189 МК України та в Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) , на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.
Ч. ч. 1, 3 ст. 189 МК України передбачено, що транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України.
Відповідно до п. "а" ст. 1 Конвенції про тимчасове ввезення, до якої Україна приєдналась 24.03.2004 року, "тимчасове ввезення" означає митний режим, який дозволяє приймати на митну територію певні товари, у тому числі транспортні засоби, умовно звільнені від ввізного мита і податків, без застосування заборон чи обмежень економічного характеру на ввезення; такі товари, у тому числі транспортні засоби, мають ввозитися з визначеною метою і призначатися для подальшого вивезення у встановлений термін, та не піддаватися змінам, за винятком нормального зниження їхньої вартості (амортизації) внаслідок їхнього використання.
Згідно п. "b" ст. 1 Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення, комерційне використання означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.
Умови здійснення міжнародних перевезень вантажів та пасажирів (багажу) регламентовані Конвенцію про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (м. Женева, 1956 року) та Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та багажу (м. Женева, 1973 року) .
Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (м. Женева, 1956 року) застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду з використанням автомобілів, коли вказані в договорі місце прийняття до перевезення вантажу і місце, передбачене для здачі вантажу, знаходяться на території двох різних країн, з яких принаймні одна являється учасником Конвенції. Ст. ст. 4, 5 цієї Конвенції передбачено, що договір перевезення встановлюється накладною, другий примірник якої супроводжує вантаж.
Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та багажу (м. Женева 1973 року) застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення пасажирів (та у відповідних випадках - їх багажу) транспортними засобами, коли у договорі вказано, що перевезення здійснюється територією принаймні двох країн та що пункт відправлення або пункт призначення, або той та інший знаходяться на території однієї з країн, що домовляються.
Ст. 5 Конвенції передбачено, що під час перевезення пасажирів перевізник має видати індивідуальний або колективний квиток, в якому мають бути зазначені назва та адреса перевізника.
Згідно ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" , у пунктах пропуску через державний кордон України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, у сфері міжнародних автомобільних перевезень, здійснює контроль наявності дозвільних документів на виконання перевезень та ведення обліку автомобільних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено документи, які перевізник повинен мати при здійсненні міжнародних перевезень, зокрема, дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; документи на вантаж, а при виконанні міжнародних перевезень пасажирів перевізник повинен мати дозвіл країни, територією якої буде здійснюватися перевезення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, список пасажирів (для нерегулярних та маятникових перевезень) , білетно-облікову документацію.
Отже, визнання автотранспортного засобу, у тому числі легкового, як транспортного засобу комерційного використання можливо виключно за умови його використання для платного перевезення осіб або промислового чи комерційного платного або безоплатного перевезення вантажів, що повинно підтверджуватись: при платному перевезенні осіб: білетно-обліковою документацію; при платному чи безоплатному промисловому чи комерційному транспортуванні товарів: товарно-транспортними документами, зокрема міжнародною автомобільною накладною (СМR) .
Таким чином, громадянин, який возить транспортний засіб комерційного призначення на митну територію України, повинен мати: документи, що підтверджують здійснення цим громадянином діяльності на користь юридичної особи - власника (користувача) транспортного засобу; належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення транспортного засобу; документи на транспортний засіб, що підтверджують його реєстрацію в іншій державі на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами України; документи на транспортний засіб, що підтверджують мету його тимчасового ввезення; документи, що підтверджують комерційне використання транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав митному органу належних документів, які б вказували на міжнародне платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення товарів за допомогою легкового транспортного засобу при в'їзді 05.07.2016 року на територію України на автомобілі "BMW 530 D" , реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, що належить на праві власності підприємству - фірмі "Генесія Груп" Республіка Польща. Окрім того, структурний підрозділ - представництво "ГЕНЕСІЯ ГРУП Сп. з о. о. " , зареєстроване в м. Суми, в податкових деклараціях за 2013, 2014, 2015 роки звітувало про відсутність господарської діяльності.
В той же час, з журналу пункту пропуску "Юнаківка" вбачається, що ОСОБА_1 05.07.2016 о 14 годині 42 хвилини в'їхав на територію України на автомобілі "BMW 530 D" , реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, з метою особистого користування в режимі транзит.
Ст. 90 МК України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
П. 3 ч. 1 ст. 93 МК України встановлено, що товари, що переміщуються транзитом, в тому числі внутрішнім митним транзитом, повинні бути доставлені до митного органу призначення у строк, передбачений ст. 95 МК України.
Ст. 95 МК України визначено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, а саме: 10 діб для автомобільного транспорту (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб) .
Ч. 3 ст. 470 МК України передбачено, що перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Сумської митниці ДФС від 16.08.2017 року у справі про порушення митних правил № 0438/80500/17 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 470 МК України, та було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. за те, що транспортний засіб "BMW 530 D" , реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 був ввезений ОСОБА_1 на територію України через Сумську митницю ДФС, пункт пропуску "Юнаківка" 05.07.2016 о 14 годині 42 хвилини з метою транзиту, на строк встановлений ст. 95 МК України, і лише 05.07.2017 року об 11 годині 15 хвилин вказаний легковий автомобіль "BMW 530 D" , реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 заїхав в зону митного контролю митного поста "Юнаківка" Сумської митниці ДФС для виїзду в Росію.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачені ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки він перевищив встановлений ст. 95 МК України строк доставки до митниці транспортного засобу більше ніж на десять діб.
Отже, враховуючи, що постанова в справі про порушення митних правил № 0438/80500/17 від 16.08.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України, була винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, відтак суд дійшов висновку про те, що в частині визнання протиправною та скасування постанови № 0438/80500/17 від 16.08.2017 року заступника начальника Сумської митниці ДФС - в. о. начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Пастушенка Юрія Михайловича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 470 МК України у виді штрафу у розмірі 8500 грн. позовні вимоги є необґрунтованими.
Що стосується вимоги позивача про зупинення виконання постанови щодо ОСОБА_1 до вирішення питання по суті, то суд дійшов до наступного висновку.
Із змісту ч. 2 ст. 323 КАС України вбачається, що у випадку відкриття апеляційного провадження за скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Із змісту ч. 2 ст. 357 КАС України вбачається, що у випадку відкриття касаційного провадження за скаргою суд касаційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій, що оскаржуються.
У відповідності до ч. 3 ст. 372 КАС України виконання судового рішення може бути зупинене у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
МК України взагалі не містить поняття зупинення виконання постанови, будь-то постанови уповноваженої особи або постанови суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України Сумської Митниці ДФС до в. о. заступника начальника Пастушенка Юрія Михайловича про визнання постанови протиправною та скасування постанови про адміністративне стягнення слід відмовити повністю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 243, 251 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України Сумської Митниці ДФС до в. о. заступника начальника Пастушенка Юрія Михайловича про визнання постанови протиправною та скасування постанови про адміністративне стягнення, відмовити повністю.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції - Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: І.Г. Бичков