Справа № 520/4988/18
Провадження № 2/520/4497/18
про відкриття провадження
та призначення до підготовчого судового засідання
07.05.2018 року
суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,
24 квітня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_1 (Українець, зареєстрований за адресою: пр-т. Академіка Глушка, 22 а кв. 111, м. Одеса, рнокпп НОМЕР_1) батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.
Згідно частини 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.ч. 6 та 7 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Як вбачається з відповіді адресно-довідкового бюро, яка надійшла на адресу суду 02.05.2018року, відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 а кв. 111, що територіально відноситься до Київського району м. Одеси.
Суддею встановлено, що цивільний позов відповідає вимогам, встановленими статтями 175 та 177 ЦПК України та віднесений до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, відмови у відкриті провадження відсутні.
Вказана справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України і її розгляд слід здійснювати за правилами загального позовного провадження. Тому справу слід прийняти до провадження, з метою виконання вимог передбачених ч. 1 ст. 189 ЦПК України розпочати підготовче провадження та призначити підготовче засідання у справі.
Одночасно з подачею позову позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, якому просить витребувати з відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (вул. Середньофонтанська 30Б, м. Одеса) витяг з актового запису про народження 06.10.2013 року ОСОБА_3.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 187 ЦПК України в ухвалі про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження зазначається результат вирішення клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено про те, які вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Беручи до уваги предмет спору, заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, суд приходить до висновку про задоволення даного клопотання.
Окрім того, позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив тимчасово обмежити у праві виїзду з України малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заборонити відповідачу - ОСОБА_2 (яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, 65104, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), особисто, або через третіх осіб, вчиняти будь-які дії, спрямовані на вивезення за межі території України, перетин державного кордону України малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до розгляду справи по суті.
За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
У своїй заяві позивач посилається на те, що відповідач, разом з малолітнім сином має намір виїхати на постійне місце проживання до Туреччини, проте будь-яких доказів на підтвердження цього суду надано не було.
Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Окрім того згідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону; стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів; він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.
Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Згідно статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України передбачені наступні види забезпечення позову: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини
Як вбачається з норм Цивільно-процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відповідача тим більше малолітньої дитини не передбачено. Дане обмеження може бути застосовано судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановлюється за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Тобто, обмеження у праві виїзду може бути лише за поданням виконавця, в провадженні якого перебуває виконавче провадження. Як вид забезпечення позову даний захід не передбачено.
Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Разом із тим, позивачем не доведено того, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, враховуючи, що майже протягом п'яти років з дня народження дитини, позивач жодних претензій з цього приводу не висловлював.
Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 187 ЦПК України,
Відкрити загальне позовне провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання батьківства.
Призначити підготовче судове засідання у приміщенні Київського районного суду м. Одеси (м. Одеса, вул. Варненська 3,б, каб. 215 ) на 04.06.2018 року о 12 год. 30 хв.
Копію ухвали, копію позовної заяви та доданих документів, надіслати учасникам судового розгляду.
Визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частинам третьої - п'ятої статті 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, яке має відповідати вимогам частинам третьої - п'ятої статті 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати з відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (вул. Середньофонтанська 30Б, м. Одеса) витяг з актового запису про народження 06.10.2013 року ОСОБА_3.
Пред'явити дану ухвалу в цій частині до виконання та отримати витребувані докази доручити позивачу ОСОБА_1, або його представнику (адвокату) за довіреністю (ордером), поклавши на нього витрати необхідні для виконання даної ухвали.
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ki.od.court.gov.ua.
Ухвала може бути оскаржена у зв'язку з порушенням правил підсудності протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Одеської області.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.
Суддя Куриленко О. М.