Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/159/18
Провадження № 2/499/161/18
Іменем України
"07" травня 2018 р. смт. Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 22.03.2013 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 30,00% за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Проте в порушення умов договору відповідач у встановлені строки кредит та інші передбачені договором платежі не сплатив, що стало підставою для звернення до суду.
Позивач просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 24181,43 грн., з яких 262,05 грн. - заборгованість за кредитом, 18391,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3900,00 грн. заборгованість за пенею, 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 1127,69 грн. - штраф (процентна складова), а також понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 26 березня 2018 року було відкрито провадження по даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для надання відзиву, та інших заяв та клопотань, що стосуються розгляду справи.
Представник позивача надав до суду клопотання про слухання справи у його відсутність, наполягав на позовних вимогах.
Відповідач відзиву до суду у встановлений строк не надала, ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками отримала 11.04.2018 року, однак станом на 07.05.2018 року жодних заяв та клопотань до суду не надала, тому суд вважає за можливе розглянути справу у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що відповідає вимогам ч.5 ст.279 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи та з урахуванням положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ч.1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 дійсно було укладено договір № б/н від 22.03.2013 року, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, що підтверджується копією кредитного договору доданим до позову.
Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3., п.2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві, що підтверджується копіями умов та правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою доданими до позовної заяви.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідно до п.2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором, що підтверджується умовами договору.
Пунктом 1.1.17.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично подовжується на той самий строк.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором №б/н від 22.03.2013 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1
Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, у зв'язку з порушеннями та невиконанням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 21.12.2017 рік має заборгованість в сумі - 24181,43 грн., з яких 262,05 грн. - заборгованість за кредитом, 18391,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3900,00 грн. заборгованість за пенею, 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 1127,69 грн. - штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №б/н від 22.03.2013 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1., доданим до позову.
Однак, досліджуючи вимоги позивача щодо стягнення пені та штрафу, суд зазначає наступне. Згідно до умов кредитування сторони обумовили нарахування пені за невчасне погашення заборгованості та штраф при порушенні термінів платежу.
Так, відповідно до Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Крім того, відповідно до умов кредитування сторони погодили нарахування пені за несвоєчасне виконання боргових обов'язків, розмір якою встановлено «Тарифами Банку», що викладені на банківському сайті.
Як передбачає Постанова ВСУ від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15 - відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Зважаючи на наведене, суд, аналізуючи підстави для застосування цивільно - правової відповідальності, що містяться у договорі знаходить їх тотожними, а підстава для їх застосування порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання одним і тим же порушення. Зважаючи на що, суд робить висновок про необхідність відмови у задоволенні позову в частині стягнення штрафу за невиконання умов договору, і наголошує, що на засадах розумності та справедливості, з врахуванням обставин справи, розглядаючи питання щодо стягнення додаткових штрафних санкцій (пені та штрафу) вважає за можливе задовольнити позов лише в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, оскільки пред'явлені позовні вимоги щодо стягнення штрафів не ґрунтуються на законі, тобто заявлені з підстав, не передбачених законодавством, отже є незаконними.
Застосовуючи норми матеріального права суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених даним Кодексом.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, позичальник зобов'язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.
В судовому засіданні встановлено, що між відповідачем та позивачем склалися договірні відносини та свої зобов'язання відповідач перед позивачем порушив та не виконав, позивачем доведено в судовому засіданні право на позовні вимоги та порушення своїх прав.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України.
Згідно із п. 36 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 року № 10 із змінами та доповненнями, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом).
Позивачем понесені судові витрати на суму 1762,00 грн. на сплату судового збору, що підтверджується платіжним дорученням, доданим до матеріалів справи.
Враховуючи те, що задоволено 93,3 % позовних вимог (22553,74 грн. від 24181,43 грн. складає 93,3 %), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в частині судового збору в розмірі 1643, 95 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (1762,00 грн. х 93,3% / 100).
Керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 89, 141, 247, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 526, 549, 551, 610, 611, 1049, 1054 ЦК України, суд, -
Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄРДПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (67231, Одеська області Іванівський район с. Блонське вул. Пролетарська 2/1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, дата народження - 17.11.1990 рік) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.03.2013 року, у сумі - 22553,74 грн.(двадцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят три гривні 74 коп.).
В частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 1127,69 грн. - штрафу (процентна складова) - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у сумі - 1643,95 грн.(одна тисяча шістсот сорок три гривні 95 коп.), понесені позивачем при звернені до суду з даним позовом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
СуддяОСОБА_2