Справа №490/2746/18 04.05.2018
“4” травня 2018 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області
в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018150020001061 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2018 року у відношенні
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горобіївка, Срібнянського району, Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 2 ст. 156 КК України
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
захисник ОСОБА_5
підозрюваний ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 16 червня 2018 року.
Визначено підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави в сумі 528 600 грн.
Визначено, що у разі внесення застави на ОСОБА_6 будуть покладені наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання; утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками по кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У разі залишення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави у межах, які передбачені ч. 5 ст. 182 КПК України - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апелянт вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною, винесеною з порушенням норм кримінального процесуального законодавства України та такою, що підлягає скасуванню.
На думку апелянта, жодних достатніх та допустимих доказів на підтвердження заявлених ризиків, таких як переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, спотворення речей і документів, вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню, сторона обвинувачення не надала.
Вказує на те, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі зазначає, що на наявність ризиків вказує лише те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тобто мотивує прийняте рішення лише тяжкістю підозри.
Захисник посилається на неврахування слідчим суддею рішень Європейського суду з прав людини, зазначаючи, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Вважає, що слідчий суддя, мотивуючи неможливість застосування до ОСОБА_6 запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, обмежився лише формальним копіюванням положень норм КПК України, без їх конкретизації відповідно до обставин кримінального провадження.
Вказує на те, що призначаючи заставу у сумі 528 600 грн., що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя взагалі не обґрунтував її розмір та не врахував, що ОСОБА_6 офіційно не працює, має на утриманні трьох малолітніх дітей, а тому, на думку апелянта, визначена сума застави є завідомо непомірною для підозрюваного, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 182 КПК України.
Також додає, що в оскаржуваній ухвалі невірно встановлено строк тримання під вартою, а саме 61 день, що є грубим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та є підставою для скасування судового рішення.
Встановлені слідчим суддею обставини.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 2 ст. 156 КК України відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018150020001061.
ОСОБА_6 оголошено підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 2 ст. 156 КК України - тобто у вчиненні статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості та у вчиненні розпутних дій щодо малолітньої особи.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши в обґрунтування клопотання, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 2 ст. 156 КК України, є обґрунтованою.
Обґрунтованість підозри підтверджується, зокрема: протоколом допиту неповнолітньої ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом впізнання за фотознімками за участю неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; протоколом огляду предмету, а саме електронного носія, який містить відео та фото - файли; протоколом додаткового допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 ; висновком судово-медичного експерта № 419 від 16.04.2018 р.
Слідчий суддя врахував, що ОСОБА_6 оголошено підозру у вчинені тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років. Також вважав доведеними ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інші кримінальні правопорушення, та вказав, що вік та стан здоров'я підозрюваного не перешкоджає його триманню під ватою.
Слідчий суддя зазначив, що прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено недостатність для запобігання вказаним ризикам, застосування до підозрюваного більш м'яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів та дійшов висновку про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з можливістю застосувати заставу, як альтернативний запобіжний захід.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_6 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, вивчивши надані судом матеріали справи та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ці вимоги закону дотримані слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя дійшов правильного висновку про обґрунтовану підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155 та ч. 2 ст. 156 КК України. Обґрунтованість підозри у вчиненні злочинів підтверджується доданими до клопотання доказами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування прийнятого рішення.
Посилання апелянта про недотримання слідчим суддею рішень Європейського суду з прав людини, є безпідставними.
Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Отже, з огляду зазначене рішення Європейського Суду з прав людини, враховуючи, що слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання, послався на докази, які дають підставу для підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 2 ст. 156 КК України, відсутні підстави вважати про необґрунтованість підозри та про безпідставність обрання у відношенні ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Слідчий суддя, врахувавши дані щодо особи підозрюваного, та врахувавши ступінь тяжкості злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 , дійшов правильного висновку про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інші кримінальні правопорушення, а вік та стан здоров'я підозрюваного не перешкоджає його триманню під ватою.
На думку апеляційного суду, висновки слідчого судді, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не достатні для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, є мотивованими.
Апеляційний суд вважає, що при розгляді клопотання доведені обставини, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_6 застави у розмірі 528 600 грн.
Доводи захисника про те, що слідчим суддею визначено ОСОБА_6 розмір застави з порушенням вимог КПК України, є безпідставними, оскільки ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Слідчий суддя правильно визначив, що застава у визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з огляду на обставини злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_6 . На думку апеляційного суду, розмір визначеної ОСОБА_6 застави є правильним та не підлягає зменшенню, про що просить апелянт.
Разом з тим, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не дотримався вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, відповідно якої строк тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Обираючи підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не врахував вимоги ч. 5 ст. 115 КПК України, відповідно якої при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Згідно ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 слід рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 17.04.2018 р. до 15.06.2018 р. включно.
Отже, є слушними доводи захисника про те, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 до 16.06.2018 р. встановлений з порушенням вимог КПК України, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою слід встановити інший строк тримання під вартою.
Враховуючи, що ухвала слідчого підлягає скасуванню, але ж з інших підстав, ніж просив апелянт, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ч. 4 ст. 407, ст. 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2018 року у відношенні ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 16.06.2018 р., - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали закінчується 15.06.2018 р.
Визначити розмір застави у сумі 528 600 (п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) грн, за умови внесення якої ОСОБА_6 слід негайно звільнити з-під варти.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3