Справа №484/3172/17 04.05.2018
Провадження №22-ц/784/528/18
Провадження 22-ц/784/528/18 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1
Категорія 20
Постанова
Іменем України
04 травня 2018 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого Кушнірової Т.Б.,
суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,
із секретарем Богуславською О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ухвалене 21 грудня 2017 року суддею цього ж суду Паньковим Д.А., у справі № 484/3172/17, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Первомайська філія Універсальної біржі «Південь» про визнання договору купівлі -продажу квартири недійсним, скасування державної реєстрації,
У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Первомайська філія Універсальної біржі «Південь» про визнання договору купівлі -продажу квартири недійсним, скасування державної реєстрації.
Позивачка зазначала, що 20 березня 2002 року між нею та ОСОБА_5 укладений договір №92 купівлі -продажу квартири АДРЕСА_1.
Договір укладений у Первомайській філії Універсальної біржі «Південь» та в цей же день зареєстрований в журналі біржових угод з нерухомістю.
Після укладення договору покупцем не було здійснено всі дії на його виконання, а саме, не сплачено повну вартість квартири, яка обумовлена в договорі, а лише її частину в сумі 500 грн.
ОСОБА_5 надана розписка в якій зазначалось, що залишок суми вона сплатить протягом наступних 10 років і таким чином строк повного проведення розрахунку мав сплинути 20 березня 2012 року.
У грудні 2016 року позивачка дізналася, що ОСОБА_5 померла.
Посилаючись на те, що свого часу договір купівлі-продажу не було посвідчено у нотаріальній конторі, а по вині ОСОБА_5, яка ввела її в оману не було виконано належним чином істотні умови договору, позивачка просила про задоволення позову.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 грудня 2017 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невірну оцінку доказів у справі, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 березня 2002 року на Первомайській філії Універсальної біржі «Південь» між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладений договір №92 купівлі -продажу квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 5 договору, квартира продана за 500 грн., які отримано продавцем від покупця до підписання договору. Зі змісту договору також вбачається, що в цей же день зареєстрований в журналі біржових угод з нерухомістю.
Наполягаючи на задоволенні позову, ОСОБА_2 як на підставу недійсності договору купівлі -продажу посилалася на те, що відповідачка ввела її в оману щодо обставин, які мають істотні значення, що відповідно до ч.1 ст. 230 ЦК України ( в редакції 1963 р.) є підставою для визнання договору купівлі -продажу квартири недійсним.
Відповідно до вимог ст. 57 ЦК України, в редакції 1963 року, яка діяла на час укладення спірного договору купівлі-продажу, угода укладена внаслідок обману, насильства, погрози чи зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин змушений був укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.
Відповідно до ч.1 ст.230 ЦК в чинній редакції, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази на підтвердження того, що оспорюваний позивачкою договір купівлі -продажу був укладений нею внаслідок обману щодо його правових наслідків.
Таким чином, суд першої інстанції дав вірну оцінку обставинам справи та обґрунтовано відмовив в задоволенні позову, заявленого з підстав, передбачених статтями 229 та 230 ЦК України.
Крім того, як видно із матеріалів справи, ОСОБА_5 померла 29 травня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.6).
Відповідно до ст. 1216- 1219, 1223, 1258, 1261. 1268-1269, 1296 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Пред'являючи позов до ОСОБА_4, позивачка вказувала, що саме вона є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_5
За змістом ст.48 ЦПК України відповідач - це особа, на яку вказує позивач як на порушника своїх прав.
Аналогічна норма містилася й у ст. 30 ЦПК України чинного на час пред'явлення позову.
Як видно із листа Другої Первомайської державної нотаріальної контори від 06 грудня 2017 року, після смерті ОСОБА_5 спадкова справа не заводилась і таке підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (а.с.46,47). Будь - яких доказів про те, що ОСОБА_4 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем і таким чином може вважатися такою, що прийняла спадщину, матеріали справи не містять. Будь - які докази, що після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, яку прийняла ОСОБА_4, в матеріалах відсутні.
Отже, за відсутності доказів про те, що відповідачка є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_5, не можна вважати, що саме ОСОБА_4 повинна відповідати за позовом у даній справі.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано, що оспорювана угода укладена під впливом обману не підлягають задоволенню, оскільки позивачкою не надано допустимих та достовірних доказів того, що при укладенні додаткової угоди покупець навмисно ввів її в оману.
За наведених обставин колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 грудня 2017 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий
Судді :
Повний текст судового рішення виготовлено 07.05.2018 р.