Справа № 491/336/18
07 травня 2018 року м. Ананьїв
Ананьївський районний суд Одеської області в складі головуючого по справі судді Дорош В.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, про встановлення факту смерті особи, заінтересовані особи: ОСОБА_2 районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, розташований за адресою: Одеська обл., Ананьївський р-н, м.Ананьїв, вул.Героїв України, 48, та ОСОБА_2 сільська рада Ананьївського району Одеської області, розташована за адресою: Одеська обл., Ананьївський р-н, с.Ананьїв Другий, -
До Ананьївського районного суду Одеської області надійшли матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, заінтересовані особи: ОСОБА_2 районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області та ОСОБА_2 сільська рада Ананьївського району Одеської області.
У відповідності до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
При цьому, пунктом 6 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Заявниця звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт смерті її батька - ОСОБА_3, який був зареєстрований та проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2.
З заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 5 березня 2008 року був засуджений Ананьївським районним судом Одеської області за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України до 8 років позбавлення волі та відбував покарання у Південній виправній колонії №51 УДДУПВП в Одеській області, згодом у Дар'ївській виправній колонії ДПтСУ в Херсонській області. З 3 червня 2009 року ОСОБА_3 був направлений для подальшого відбування покарання до Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області.
В подальшому, 29 вересня 2009 року ОСОБА_3 помер в лікувальному закладі Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області.
При цьому, частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною 1 статті 2 зазначеного Закону встановлено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Відповідно до ч.2 ст.3 вказаного Закону державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Частиною 2 зазначеної статті Закону визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Відповідно до частини 5 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.
На виконання ч.5 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 затверджено відповідні «Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» (надалі Правила).
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил визначено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 8 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 1152/13026 від 25 жовтня 2006 року, затверджено «Інструкцію щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма N 106/о)».
З заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що адміністрацією Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області, у відповідності до пп.«е» п.1 глави 5 розділу III Правил, було складено відповідне повідомлення про смерть ОСОБА_3, яке разом з лікарським свідоцтвом про смерть від 30 вересня 2009 року №105 було направлено до ОСОБА_2 Другої сільської ради Ананьївського району Одеської області листом від 30 вересня 2009 року за вихідним №45/5-4956.
Водночас, як зазначає заявниця ОСОБА_2 Другою сільською радою Ананьївського району Одеської області отримано не було, та державна реєстрація факту смерті її батька не була здійснена.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 8 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 1152/13026 від 25 жовтня 2006 року, затверджено «Інструкцію щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма N 106/о)» (надалі Інструкція).
Відповідно до абзацу 1 п.п.2.1 п.2 «Порядок видачі лікарського свідоцтва про смерть» Інструкції перший примірник лікарського свідоцтва про смерть видається родичам померлого чи іншим особам, які зобов'язалися поховати померлого, другий примірник лікарського свідоцтва про смерть залишається в закладі охорони здоров'я. Видача трупа без лікарського свідоцтва про смерть забороняється. У разі поховання померлого закладом охорони здоров'я - останній обов'язково заповнює лікарське свідоцтво про смерть і передає його в органи реєстрації актів цивільного стану не пізніше трьох діб з дня смерті.
Абзацом 2 підпункту 2.2 п.2 «Порядок видачі лікарського свідоцтва про смерть» Інструкції визначено, що У разі загублення лікарського свідоцтва про смерть видається нове свідоцтво з поміткою "дублікат" на підставі письмової заяви особи, яка отримала оригінал, або іншої особи, яка зобов'язалася поховати померлого. Дублікат заповнюється у двох примірниках, номери яких повинні бути ідентичними. Перший примірник дубліката видається родичам померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, другий примірник разом із заявою про його отримання залишаються в закладі охорони здоров'я.
При цьому, з листа Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області від 5 грудня 2016 року №45/5-6876 вбачається, що заявниці у зв'язку з викладеним було рекомендовано звернутися для отримання дублікату лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_3 від 30 вересня 2009 року №105 до установи охорони здоров'я, якою його було видано, а саме: патолого-анатомічного відділення міської лікарні №6 м.Кривого Рогу, яке розташовано за адресою: 50029, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Азіфзбекова, 1А.
Проте, заява та додані до неї матеріали не містять жодного посилання, або доказу зврення заявниці до патолого-анатомічного відділення міської лікарні №6 м.Кривого Рогу для отримання дублікату лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_3 для здійснення подальшої реєстрації його смерті у відповідності до положень Законодавства та інших нормативних актів.
З наведеного вбачається, що заявницею не вжито заходів досудового врегулювання спору, хоча такі заходи є обов'язковими відповідно до Закону.
Пунктом 7 частини 4 статті 185 ЦПК України визначено, що заява повертається якщо до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
При цьому, відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 258, 259, 260, 261, 263, 293, 294, 352, 353, 354, п.15.5 ч.1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, заінтересовані особи: ОСОБА_2 районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області та ОСОБА_2 сільська рада Ананьївського району Одеської області, вважати не поданою та повернути заявниці разом з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити заявниці, що, у відповідності до положень ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до положень ч.2 ст.352, ч.1 ст.353, ч.1 ст.354 ЦПК України з урахуванням положень п.15.5 ч.1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України ухвала суду про повернення позовної заяви може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд.
При цьому, роз'яснити позивачу, що учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: В.В.Дорош