Справа №490/1973/18 07.05.2018
Провадження № 11-сс/784/236/18 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1 ,
Категорія: ч. 2 ст. 309 КПК України Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_2
7 травня 2018 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в рамках кримінального провадження № 12017150040005989 матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2018 року, якою відмовлено у відкритті провадження за його скаргою.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_8 ,
захисник ОСОБА_6 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2018 року та направити справу до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва для розгляду його скарги від 16 березня 2018 року щодо повідомлення від 7 грудня 2017 року слідчим СВ Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 187 КК України.
Короткий зміст рішення слідчого судді суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 .
Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника.
Вважає ухвалу слідчого судді такою, що не грунтується на вимогах закону.
Посилаючись на положення ст. 58 Конституції України, вважає, що норми Закону України №2147-VIIІ щодо оскарження повідомлення про підозру, які набрали законної сили з 16 березня 2018 року, мають зворотню дії в часі та повинні застосовуватися до справ, по яким відомості про кримінальні правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і до набрання законом чинності.
Встановлені слідчим суддею суду першої інстанції обставини.
Захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді зі скаргою в якій просив визнати незаконним повідомлення про підозру ОСОБА_7 7 рудня 2017 року та скасувати зазначену підозру в рамках кримінального провадження №12017150040005989.
Слідчий суддя відмовляючи у відкритті провадження прийшла до висновку про подання заявником скарги на рішення слідчого, що не підлягає оскарженню.
В обгрунтування цього вказала, що Закон України № 2147-VIII, який надає право на оскарження під час досудового розслідування повідомлення слідчого, прокурора про підозру, набрав чинності 15 березня 2018 року і застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, тобто після 15 березня 2018 року, а відомості про кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , інтереси якого захищає захисник ОСОБА_6 , були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 7 грудня 2017 року.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідача про зміст оскаржуваної ухвали, доводи, викладені в апеляційній скарзі, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення оскаржуваної ухвали без змін, вивчивши матеріали судового та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд визнає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Законом України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», ч. 1 ст. 303 КПК України доповнено п. 10, згідно якого, під час досудового розслідування підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Дана норма, відповідно до пункту 4 параграфа 2 прикінцевих положень до розділу 4 Закону № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, введена в дію 15 березня 2018 року, не має зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Як слідує з даних судового провадження, відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні №12017150040005989 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 7 грудня 2017 року, тобто до введенню в дію вказаних змін до Закону. Також до введенню в дію зазначених змін до Закону ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
За наведеного, рішення слідчого судді щодо відмови у відкритті провадженні за скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , так як така скарга подана на рішення, що не підлягає оскарженню, є законним, обгрунтованим та належним чином вмотивованим.
Щодо звортотньої дії в часі норми КПК України, на чому акцентує апелянт, то суд апеляційної інстанції вважає такі аргументи такими, що не грунтується на вимогах Закону, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Офіційне тлумачення даного конституційного положення наведено в Рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 року. В указаному Рішенні, зокрема, зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Конституція України, закріпивши ч. 1 ст. 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.
Які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили, визначає КК України.
КПК України визначається порядок провадження в кримінальних провадженнях, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень.
На відміну від кримінального матеріального закону, новий кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе. Це положення випливає з ч. 1 ст. 5 КПК України, відповідно до якої процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Отже, слідчим суддею вірно застосовано норми КПК України.
Керуючись ст. 405, 407, 418, 419, 422, 424 532 КПК України,
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2018 року про відмову у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: