83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.12.09 р. Справа № 16/334пд
Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,
при секретарі судового засідання Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м.Донецьк
до відповідача-1: Закритого акціонерного товариства інвестиційна компанія „Афіна” м.Донецьк
до відповідача-2: Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” м.Київ
про визнання недійсним договору оренди,
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - СПД
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: Медведєва В.О., Столейко М.Д. - за довіреностями
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.10.2009р. порушено провадження по справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м.Донецьк до Закритого акціонерного товариства інвестиційна компанія „Афіна” м.Донецьк та Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” м.Київ про визнання недійсним договору оренди № 59 від 18.11.2008р. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 12.11.2009р. - 10 год. 15 хв. Судом визнано обов'язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов'язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.
Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди № 59 від 18.11.2008р., акт приймання-передачі, додаткову угоду № 1 від 05.05.2009р., договори купівлі-продажу, невідповідність договору оренди вимогам закону, приписи ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача-1 проти позовних вимог заперечує, але письмового відзиву до матеріалів справи не надав.
Представник відповідача-2 надав до суду відзив за № 9654 від 11.11.2009р., в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на приписи статті 334 ЦК України та зазначає, що на момент укладання договору оренди саме Позивачеві належало право власності на майно, передане в оренду, та, посилаючись на ст.ст.203, 205 ЦК України, вказує на належне виконання умов договору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
18.11.2008р. між Закритим акціонерним товариством інвестиційною компанією „Афіна” (Продавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу квартири, згідно умов якого Продавець продав, а Покупець купив квартиру за номером АДРЕСА_1 та передав ключі від цієї квартири та її технічну документацію.
Відповідно до ч.3-4 ст.334 Цивільного кодексу України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Частина 1 статті 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Стаття 657 Цивільного кодексу України, передбачає, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Судом досліджено, що саме з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору купівлі-продажу, а саме з 18.11.2008р. (зареєстровано в державному реєстрі за № 14649) позивач набув права власності на об'єкт купівлі-продажу, а тому мав повноваження стосовно розпорядження своїм майном.
Суд також зазначає, що в Бюро технічної інвентаризації здійснюється реєстрацію права власності на нерухоме майно, а не державна реєстрацію вчиненого правочину.
Отже, 18.11.2008р. між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України” в особі філії Горлівського міського відділення № 2864 (Орендар) був укладений договір оренди за № 59 (далі за текстом - договір), згідно пункту 1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в орендне користування приміщення, належне йому на підставі договору купівлі-продажу від 18.11.2008р. № 14649, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, площею 39,9м2, для провадження банківської діяльності філії - Горлівського міського відділення № 2864 ВАТ „Державний ощадний банк України”.
Згідно п.9.1. договору, термін його дії становить з 18.11.2008р. до 18.11.2011р.
В пункті 9.3. договору, передбачено, що договір може бути розірваний у двосторонньому порядку - за погодженням сторін. Розірвання договору в односторонньому порядку - за ініціативою однієї сторони допускається у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору другою стороною та в інших випадках, передбачених законодавством України. У такому випадку сторона повідомляє іншу про розірвання договору за один місяць.
Стаття 284 Господарського кодексу України закріплює, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу).
Отже, суд встановив, що під час укладання договору оренди сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов даного виду договору, які передбачені чинним законодавством.
Стаття 215 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
В статті 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Однак, під час розгляду справи позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів недодержання сторонами (відповідачем по даній справі) в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м.Донецьк до Закритого акціонерного товариства інвестиційна компанія „Афіна” м.Донецьк та Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” м.Київ про визнання недійсним договору оренди № 59 від 18.11.2008р.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м.Донецьк до Закритого акціонерного товариства інвестиційна компанія „Афіна” м.Донецьк та Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” м.Київ про визнання недійсним договору оренди № 59 від 18.11.2008р.- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.
Рішення підписане 22.12.2009р.
Суддя
Надруковано 3 примірники
Сторонам 3, У справу 1,
Вик. Єрохіна В.В.