83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.12.09 р. Справа № 40/331пн
Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.
При секретарі судового засідання Чукліній І.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м.Донецьк
до відповідача приватного підприємства „Лагода”, м. Донецьк
про спростування фактів
за участю:
представників сторін:
від позивача: Ковальов С.В. - начальник юридичного відділу
від відповідача: Сурник А.С. - директор
З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, витребування додаткових матеріалів, у судових засіданнях з 13 год. 40 хвил. 16.12.09р. до 15 год. 40 хвил. 17.12.09р. та з 16 год. 00 хвил. 17.12.09р. до 10 год. 00 хвил. 21.12.09р. було оголошено перерви без винесення процесуальних документів, що відповідає приписам ст. 77 ГПК України, та відображено у протоколах судового засідання згідно вимог ст. 81-1 ГПК України.
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” звернулося до господарського суду з позовом зобов'язати приватне підприємство „Лагода” спростувати факти викладені у листі б/н від 12.10.09р. таким же способом, яким було поширено ці факти, а саме направити відповідний лист на адресу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „ Донецькміськгаз” та голові Донецького обласного територіального відділу Антимонопольного комітету України.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, мотивуючи це наступними обставинами:
· доводи позивача, викладені в листі б/н від 12.10.09р. недостовірні, оскільки стосується тільки противоправних дій фізичних та посадових осіб - робітників його підприємства;
· повідомив суд про те, що приватне підприємство „Лагода” зверталось до голови правління відкритого акціонерного товариства „Донецькміськгаз” Корнійчуку С.В. за фактом протиправних та необґрунтованих дій співробітників відділу фізичних осіб: Капленко Р.О., Яценко Л.М. та Овчеренко О.Г., які посилаючись на те, що їх звільнять з посад відмовилися виконувати свої службові обов'язки;
· втім, стверджує, що лист б/н від 12.10.09р. не було надіслано на адресу голови Донецького обласного територіального відділу Антимонопольного комітету України, що позбавляє право позивача стверджувати, що вказана інформація є достовірною
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача та відповідача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 13.10.09р. на адресу відкритого акціонерного товариства „Донецькміськгаз” надійшов лист б/н від 12.10.09р. від приватного підприємства „Лагода”, копію якого було надіслано також голові Донецького обласного територіального відділу Антимонопольного комітету України.
За змістом вказаного листа вбачається, що відповідач стверджує, що співробітниками відкритого акціонерного товариства „Донецькміськгаз”, а саме Капленко Р.О., Яценко Л.М. та Овчаренко О.Г не було погоджено проект газопостачання жилих будинків за адресою: вул. Таврічеська, 134, у Калінінському районі м. Донецька та по вул. Варейкіса, 64 у Куйбишевському районі м. Донецька. І такі дії були обумовлені тим, що начебто вищевказані співробітники відкритого акціонерного товариства „Донецькміськгаз” отримали розпорядження керівництва не погоджувати умови газопостачання без укладання договору на проведення монтажних робіт між замовниками відповідача та позивача.
Після отримання даного листа керівництвом підприємства позивача було отримано пояснювальні записки від працівників Капленко Р.О., Яценко Л.М. та Овчаренко О.Г., які спростовують викладену в листі інформацію.
Представник позивача стверджує, що головний інженер проекту приватного підприємства „Лагода” Ільїна В.А. з невідомих підстав за власної ініціативи відмовилася надавати вищевказаний проект на розгляд з метою його погодження і вважають доводи викладені у ньому - хибними.
Виходячи з вищевикладеного, позивач стверджує, що факти, викладені в листі невідповідають дійсності, є недостовірними та завдають шкоди ділової репутації його підприємству - відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”.
З урахуванням викладеного, позивач просить зобов'язати приватне підприємство „Лагода” спростувати факти, викладені у листі б/н від 12.10.09р. таким самим способом, яким було поширено ці факти, а саме - направити відповідний лист на адресу відкритого акціонерного товариства „Донецькміськгаз” та голові Донецького обласного територіального відділу Антимонопольного комітету України.
У якості обґрунтування своїх вимог посилається на приписи ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, згідно якої ділова репутація - сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам законодавства.
Відповідно до п.3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведе протилежного.
Із змісту поняття „ ділова репутація” та приписів ст. 3 ст. 277 ЦК України вбачається, що інформація повинна бути підтвердженою оскільки вона слугує підставою для формування висновку про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.
Відповідно до п. 2 ст. 34 ГК України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, суд вважає доводи позивача хибними , виходячи із наступного:
Предметом спору, а саме матеріально-правовою вимогою, є - спростування, визнання недостовірною, негативно, та такою, що принижує ділову репутацію позивача відносно факті викладених у листі відповідача б/н від 12.10.09р, що ви
Відповідно ж до частини першої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині. Право на недоторканість своєї ділової репутації відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Це право за своєю природою може належати не лише фізичній, але й юридичній особі.
За приписами частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. За своєю правовою природою право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам, оскільки це право може бути використано господарюючим суб'єктом (підприємцем) як спосіб судового захисту щодо поширення інформації, яка шкодить його діловій репутації.
Отже, за змістом наведених приписів чинного законодавства право на спростування має особа, про яку поширено недостовірну інформацію, навіть якщо таке поширення не завдало шкоди її діловій репутації. Крім того, відповідно до приписів статті 47 Закону України "Про інформацію" порушення законодавства України про інформацію тягне за собою, зокрема, і цивільно-правову відповідальність згідно з законодавством України. Серед порушень цього законодавства у наведеній статті передбачено і поширення відомостей, що не відповідають дійсності.
Згідно зі статтею 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу і, зокрема, визначати відповідача за своїми вимогами тощо.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.90 N 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" зазначено, що:
Ш відповідачем у справі про захист честі і гідності в розумінні вимог ст.ст. 1, 2 та 21 ГПК України може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що порочать позивача;
Відповідно до статті 200 ЦК України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.
Згідно зі статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Разом з тим, статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.
Отже, системний аналіз наведених норм свідчить про те, що за відсутності доказів достовірності поширеної відповідачем інформації позов про спростування цієї інформації підлягає задоволенню. Відповідно до частини другої статті 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зі змісту спірних правовідносин, враховуючи принцип презумпції добропорядності, вбачається, що обов'язок доказування достовірності поширеної інформації покладається на особу, яка цю інформацію поширила, тобто на відповідачів зі справи.
Відповідна правова позиція викладена і в пункті 17 Постанови N 7, в якому зазначено, що відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності. На позивача покладається обов'язок довести лише факт поширення відомостей, які його порочать, особою, до якої пред'явлений позов. Проте позивач має право подати докази невідповідності дійсності таких відомостей.
У розгляді справи про спростування недостовірної інформації, яка принижує ділову репутацію позивача, суд дійшов висновку про відсутність факту порушення прав позивача - юридичної особи, оскільки у спірному листі йдеться не про дії позивача, а про дії конкретних фізичних осіб. Крім того, позивачем в розумінні вимог ст. 33 ГПК України не доведено направлення спірного листа адресату - голові Донецького обласного територіального відділу Антимонопольного комітету України та його отримання. Таким чином, не обґрунтовано, що з боку відповідача в даному випадку мало місце порушення її прав та інтересів як юридичної особи.
За таких обставин у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” про зобов'язання приватне підприємство „Лагода” спростувати факти викладені у листі б/н від 12.10.09р. таким же способом, яким було поширено ці факти, а саме направити відповідний лист на адресу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькмісьгаз” та голові Донецького обласного територіального відділу Антимонопольного комітету України, слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.
Витрати по держмиту та забезпеченню судового процесу відносяться на позивача у справі - відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.
У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою позивача та відповідача присутніх у судовому засіданні, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно частин другої та третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.
На підставі викладеного керуючись 32, 34 Конституції України 16, 91, 200, 277, 299 ЦК України, ст. ст. 55, ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, ч.ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” про зобов'язання приватне підприємство „Лагода” спростувати факти викладені у листі б/н від 12.10.09р. таким же способом, яким було поширено ці факти, а саме направити відповідний лист на адресу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькмісьгаз” та голові Донецького обласного територіального відділу Антимонопольного комітету України - відмовити.
2. Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу відносяться на позивача у справі - відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя