83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.12.09 р. Справа № 28/306пд
Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс”, м.Донецьк
до відповідача Приватного підприємства „Прогресфарм”, с. Великий Дальник
про визнання договору купівлі - продажу №82/07/2008 від 01.07.2008р. недійсним
Представники сторін:
Від? позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Прогресфарм”, с. Великий Дальник, про визнання договору купівлі - продажу №82/07/2008 від 01.07.2008р. недійсним.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що під час укладення договору купівлі-продажу №82/07/2008 від 01.07.2008р. відповідач ввів в оману позивача щодо обставин, які мають істотне значення.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.11.2009р. було порушено провадження по справі №28/306пд та призначено її розгляд на 23.11.2009р.
Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги викладені в позовній заяві. Відповідач в засідання суду не з'явився, витребувані судом документи не надав.
Ухвали господарського суду Донецької області направлялись сторонам рекомендованою кореспонденцією на адреси, що вказані у позовній заяві (згідно штампу канцелярії на зворотному боці вказаних ухвал).
Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві було вказано адресу відповідача: 67666, Одеська область, с. Великий Дальник, вул. Південна, буд. 59.
Відповідно до довідки з Головного управління статистики в Одеській області станом на 01.12.2009 р. юридичною адресою відповідача є: Одеська область, с. Великий Дальник, вул. Південна, буд. 59.
Крім того, в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, поважних причин невиконання вимог суду не представив.
Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами
Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарським судом встановлено наступне:
01.07.2008р. між відповідачем, Приватним підприємством „Прогресфарм”, с. Великий Дальник (Продавець) та позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс” (Покупець), було укладено договір купівлі-продажу №82/07/2008 (Договір), за умовами якого протягом дії даного Договору Продавець зобов'язується передавати в власність Покупця медичні засоби, вироби медичного призначення (товар), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар (п. 1.1. договору).
Поставка товару здійснюється партіями. Кількість, асортимент, ціна, а також строки оплати вказуються в накладних на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною цього договору (п.п. 1.2, 1.3 договору).
Договір підписаний з протоколом розбіжностей від 02.07.2008р.
Відповідно до протоколу розбіжностей від 02.07.2008р. до Договору п.4.1. викладений в наступній редакції: „Покупець зобов'язується оплатити товар в строк, вказаний в накладній на кожну партію товару. Відстрочка платежу складає 30 календарних днів з моменту поставки товару і підписання сторонами накладної”.
Відповідно до протоколу розбіжностей від 02.07.2008р. до Договору п.7.3. викладений в наступній редакції: „Даний Договір вступає в силу після його підписання протоколу розбіжностей до договору купівлі-продажу №82/07/2008 від 02.07.2008р. і діє до 31.12.2009р.”.
У позовній заяві позивач посилається на те, що під час переговорів щодо укладання спірного договору сторони дійшли згоди укласти договір в тому випадку, якщо строк проведення розрахунків за поставлений товар не буде перевищувати 90 днів. Відповідач підготував проект спірного договору та запросив позивача до себе для укладання договору. Однак, в своєму проекті договору відповідач чітко не зазначив порядок здійснення платежів за поставлений товар обмежившись лише тим, що позивач оплачує кожну поставлену партію товару в строк, зазначений в накладній на кожну партію товару.
Таким чином позивач вважає, що відповідач навмисно ввів його в оману щодо обставин, які мають істотне значення, та просить суд визнати вказаний договір недійсним.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача про визнання недійсним договору такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги до чинності правочину, що стосуються правомірності його змісту, дієздатності сторін, волевиявлення їх, форми укладеного правочину, реальності передбачуваних правових наслідків.
За приписами ч.1 ст.230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина 1 статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Отже, під обманом законодавець визначив як активну поведінку сторони правочину, яка проявляється в запереченні обставин, так і пасивну поведінку, яка полягає в тому, що особа замовчує існування істотних обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину. Визначальною ознакою обману є умисні дії сторони правочину. Необхідною умовою для визнання правочину недійсним є також те, щоб приховувані (шляхом заперечення або замовчування) обставини могли перешкодити вчиненню правочину, якби інша особа дізналася про їх існування.
Позивач як сторона, яка діяла під впливом обману, повинен довести наявність умислу з боку відповідача, істотність значення обставин, щодо яких її введено в оману, і сам факт обману.
Посилання позивача на те, що відповідач у своєму проекті договору чітко не визначив порядок здійснення платежів за поставлений товар та таким чином навмисно ввів в оману позивача судом не приймається до уваги на підставі наступного.
Договір купівлі-продажу №82/07/2008 від 01.07.2008р. був підписаний сторонами з протоколом розбіжностей. Протокол розбіжностей від 02.07.2008р. підписаний сторонами, підписи представників сторін завірені печатками.
Загальний порядок укладання господарських договорів визначений ст. 181 ГК України.
Відповідно до названої статті господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (частина 4 ст. 181 ГК України).
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони (частина 5 ст. 181 ГК України).
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) (частина 6 ст. 181 ГК України).
Із наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що проект договору був запропонований позивачу відповідачем. Як вказувалось вище, частиною 4 статті 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
П. 4.1. договору в редакції відповідача зазначений наступним чином: „покупець зобов'язується сплатити товар в строк, вказаний в накладній на кожну партію товару”.
Як свідчать матеріали справи, 02.07.2008р. позивачем було складено протокол розбіжностей до вказаного договору відповідно до якого, зокрема, п. 4.1. договору викладений в наступній редакції: „Покупець зобов'язується оплатити товар в строк, вказаний в накладній на кожну партію товару. Відстрочка платежу складає 30 календарних днів з моменту поставки товару і підписання сторонами накладної”.
При цьому, пропозиції позивача стосовно умов п. 4.1 договору, викладених у протоколі розбіжностей, відповідачем були прийняті, що засвідчує печатка відповідача та підпис керівника на цьому протоколі.
Наведене свідчить про досягнення сторонами згоди щодо окремих умов договору купівлі-продажу, зазначених у протоколі розбіжностей, враховуючи положення ст. 181 ГК України.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведений факт обмани, та відповідно наявність умислу з боку відповідача.
Крім того, позивач посилається на те, що спірним договором не визначений порядок поставки товару.
В п. 2.1 договору сторони визначили, що поставка товару Покупцю здійснюється автотранспортом Продавця або по домовленості сторін іншим видом транспортом (багажним відділенням залізничного транспорту, „Укрпоштою”).
Таким чином, порядок поставки сторонами в договорі узгоджений.
Як встановлено в ч.8 ст.181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Отже, в разі відсутності істотних умов договору не можна вимагати визнання договору недійсним.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження викладених позивачем обставин.
Тому твердження позивача судом до уваги не приймаються і не можуть бути підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним.
Згідно ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 43, 22, 33, 34, 49, 75, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” м.Донецьк до Приватного підприємства „Прогресфарм”, с. Великий Дальник, про визнання договору купівлі - продажу №82/07/2008 від 01.07.2008р. недійсним.
У судовому засіданні 21.12.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя