83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.12.09 р. Справа № 28/303
Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.
При помічнику судді Рахлій М.О.
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний дім „МАРКЕТ-ГРУП”, м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк
про стягнення 192 078грн.77коп.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: Костенко І.А.
В судовому засіданні оголошувалась
перерва з 14.12.2009р. по 21.12.2009р.
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний дім „МАРКЕТ-ГРУП”, м. Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк, про стягнення 192078грн.77коп., яка складається з суми пені в розмірі 132424 грн. 00 коп., інфляційних витрат в розмірі 42530 грн. 89 коп. та 3% річних в розмірі 17123 грн. 88 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2009р. по справі №28/147, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.07.2009р. по справі №28/147.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 04.11.2009р. порушив провадження у справі № 28/303 та призначив її розгляд на 23.11.2009р.
До канцелярії господарського суду 23.11.2009р. від позивача надійшли пояснення б/н та дати, відповідно до яких останні наполягає на своїй правовій позиції.
26.11.2009р. позивачем була подана заява про зміни та уточнення позовних вимог, в якої позивач відповідно до ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в розмірі 42530грн.89коп., пеню в розмірі 132424 грн. 00 коп., відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 6900грн. 76 коп. та 3% річних в розмірі 17123 грн. 88 коп. Суд приймає до уваги цю заяву та розглядає справу по суті.
Відповідач у відзиві №8236 від 11.12.2009р. на позовну заяву, просить суд в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний дім „МАРКЕТ-ГРУП”, м. Дніпропетровськ, відмовити, з підстав викладених у вищезазначеному відзиві. Та також надав контрозрахунок пені з урахуванням шестимісячного періоду.
Відповідач надав клопотання про зменшення суми штрафних санкцій.
Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до рішення господарського суду Донецької області по справі № 28/147 від 21.05.2009 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний дім „МАРКЕТ-ГРУП”, м. Дніпропетровськ, задоволені частково, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний дім „МАРКЕТ-ГРУП”, м. Дніпропетровськ суму основного боргу в розмірі 2015682грн.06коп., 52197 грн. 75 коп. - пеню, 5898грн. 36коп. - 3% річних, 20 043 грн. 76 грн. - інфляційні витрати, витрати по сплаті державного мита в сумі 20938 грн. 22 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 110 грн. 46 коп. В задоволенні позовних вимог по зустрічному позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.07.2009 р. рішення господарського суду Донецької області по справі № 28/147 залишено без змін.
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Приймаючи до уваги, що склад сторін у даній справі та справі №28/147 є тотожним, вищевказані рішення та постанова має преюдиціальне значення для розгляду даної справи.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.05.2009 р. та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.07.2009 р. по справі №28/147 встановлено наступне:
„12.12.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний дім „МАРКЕТ-ГРУП”, м. Дніпропетровськ (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк (покупець) уклали договір № 2512До-623 відповідно з яким постачальник (позивач) зобов'язується поставляти товар відповідно до поданого покупцем (відповідачем) замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість.
На виконання умов договору поставки Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний дім „МАРКЕТ-ГРУП”, м. Дніпропетровськ здійснював постачання товару в торгові мережі Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк, що знаходяться в м.Донецьку, в м.Запоріжжя, в м.Луганську, в м.Маріуполі, в м.Дніпропетровську, в м.Запоріжжі, в м.Одеси за період з серпня 2008р. по листопад 2008р., що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.
Встановлений факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „ Амстор”, м. Донецьк своїх грошових зобов'язань за договором поставки перед Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний дім „МАРКЕТ-ГРУП”, м. Дніпропетровськ, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 2015682грн.06коп.
В порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України господарським судом було видано відповідний наказ.
На виконання рішення суду по справі № 28/147 відповідач здійснив оплату суми боргу період з 16.07.2009р. по 03.08.2009р., що підтверджується відповідними банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.
В зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача за період з 14.04.2009р. (пеню, 3% річних та інфляційні витрати по справі № 28/147 нараховувались станом на 13.04.2009р.) по 03.08.2009р. пеню в розмірі 132424 грн. 00 коп., відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 6900грн.76коп., 3% річних в розмірі 17123 грн. 88 коп. та інфляційні витрати в розмірі 42530 грн. 89 коп.
Несвоєчасне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк грошового зобов'язання за умовами пункту 6.2 договору тягне за собою обов'язок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день, що відповідає змісту статей 549-550 ЦК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Відповідно до ч. 6 стаття 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач нараховував пеню без урахування вимог ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, в якій передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Суд зазначає, що ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України регулює розмір штрафних санкцій, а період нарахування регламентується п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Відповідачем здійснений контррозрахункок пені.
Таким чином, здійснивши розрахунок пені відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 93787грн.76коп. (з урахуванням шестимісячного періоду відповідно до кожної видаткової накладної).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Іншого розміру процентів умовами договору або законом для даних правовідносин сторін не встановлено.
Відповідно до правової позиції, наведеної в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 20.11.2008 № 01-8/685 “Про практику застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства” та постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07 чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості, у тому числі з посиланням на приписи статті 625 ЦК України
Позивач згідно ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував інфляційні витрати за період з квітня 2009р. по червень 2009р. в розмірі 42530грн.89коп. та 3% річних за період з 14.04.2009р. по 03.08.2009р. в розмірі 17123грн. 88 коп.
Суд зазначає, що розрахунок інфляційних витрат, здійснений позивачем протиріч рекомендаціям відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі Верховного суду України від 03.04.97 р. № 62-97р. за кожен день, а не за місяць в цілому.
Однак здійснивши перерахунок інфляційних витрат судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат в сумі 42530грн.89коп. підлягають задоволенню.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 14.04.2009р. по 03.08.2009р. в розмірі 17123грн. 88 коп. також підлягають задоволенню.
Як зазначалось Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний дім „МАРКЕТ-ГРУП”, м. Дніпропетровськ просить стягнути з відповідача також проценти за користування грошовими коштами позивача в розмірі 6900грн.76коп. за період з 15.07.2009р. по 03.08.2009р. при цьому позивач посилається на ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, ст. 536 Цивільного кодексу України
Загальною нормою цивільного законодавства, що передбачає нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами є ст. 536 Цивільного кодексу України. Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Сторонами в договорі № 2512До-623 від 12.12.2007р. не передбачено можливості стягнення та розміру процентів за користування чужими грошовими коштами.
Позивач у зв'язку з відсутністю розміру процентів в нормах закону або умовах спірного договору при розрахунку суми зазначених процентів, посилаючись на аналогію закону, застосовує ст. 1048 Цивільного кодексу України. Ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачені проценти за договором позики.
Згідно ст. 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини. В даному випадку правовідносини поставки врегульовані параграфами 1, 3 Глави 54 Цивільного кодексу України. Оскільки ст. 1048 Цивільного кодексу України регулює правовідносини позики, а не поставки (купівлі-продажу), суд не бачить підстав для застосовування аналогії закону.
На підставі зазначеного, суд вважає вимоги позивача в цій частині необґрунтованими, тому вони задоволенню не підлягають.
Одночасно, відповідно до клопотання №8316 від 21.12.2009р. відповідач просить суд зменшити розмір суми штрафних санкцій (пені), посилаючись на важке фінансове становище, яке обумовлено зменшенням економічних показників підприємства, зупинкою кредитування, великою кредиторською заборгованістю.
Вказане клопотання суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне:
За приписом п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
З приписів зазначених статей вбачається, що при зменшенні розміру штрафних санкцій повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Оскільки, пеня є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов'язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), як правового наслідку його порушення, вона має компенсаційний характер та її розмір повинен бути відповідним розміру понесених позивачем збитків.
Враховуючи порушення своїх договірних зобов'язань відповідачем щодо своєчасної оплати отриманого товару, що також призводить до певних фінансових втрат з боку позивача, суд вважає в даному випадку не можливе зменшити розмір неустойки (пені).
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що клопотання відповідача про зменшення розміру суми штрафних санкцій (пені) є необґрунтованим, недоведеним, а тому підлягає залишенню без задоволення.
Судові витрати покладаються на сторони відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний дім „МАРКЕТ-ГРУП”, м. Дніпропетровськ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор” (за адресою: вул. Соколина, 38 м. Донецьк, 83012, р/р 26003959968354 у філії ПУМБ м. Донецьк, МФО 335537, р/р № 26002301777062 у філії ГУ Промінвестбанку в Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 32516492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний дім „МАРКЕТ-ГРУП” (вул. Героїв Сталінграду, буд. 249, 49000, м. Дніпропетровськ, п/р № 26007050512700 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, ЄДРПОУ 33114291) 93787грн.76коп. - пеню, 17123грн.88коп. - 3% річних, 42530грн. 59грн. - інфляційні витрати, витрати по сплаті державного мита в сумі 1534грн.42коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 181грн.99коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний дім „МАРКЕТ-ГРУП” (вул. Героїв Сталінграду, буд. 249, 49000, м. Дніпропетровськ, п/р № 26007050512700 в АКІБ „ УкрСиббанк”, МФО 351005, ЄДРПОУ 33114291) надлишково сплачене державне мито в розмірі 01 грн. 00коп.
Видати довідку.
В судовому засіданні 21.12.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя