83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.12.09 р. Справа № 28/269
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СП „ТМ ВЕЛДТЕК”, м. Київ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Торезтвердосплав”, м. Торез
про стягнення 669145 грн. 62 коп.
Представники сторін:
Від позивача: Гороховська А.О.
Від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю “СП „ТМ ВЕЛДТЕК”, м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Торезтвердосплав”, м. Торез, про стягнення 669145грн. 62 коп., в т.ч. суму основного боргу в розмірі 565698 грн. 62 коп., 3% річних в розмірі 19157 грн. 00 коп., інфляційні витрати в розмірі 84290 грн. 00 коп., адвокатські послуги в розмірі 30000грн.00коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір комісії № 116 від 26.09.2007р., додаток №1 від 26.09.2007р. до даного договору, додаткову угоду №1 від 14.12.2007р. до даного договору, виписки з банку, контракт №166-2007 від 17.12.2007р., доповнення №1 від 20.03.2008р., доповнення №2 від 20.05.2008р. до даного контракту, лист №20/Б від 05.06.2008р., гарантійний лист №245 від 06.06.2008р., акт прийому-передачі обладнання від 15.07.2008р., акт звірки взаємних розрахунків від 12.09.2008р., договір №01 від 07.09.2009р. про надання правової допомоги, платіжне доручення №146 від 09.09.2009р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3807 від 30.07.2009р.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 24.09.2009р. порушив провадження у справі № 28/269 та призначив її розгляд на 12.10.2009р.
Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує, оскільки позивач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання за договором комісії № 116 від 26.09.2007р., а саме не здійснив організацію пусконалагоджувальних робіт.
Позивач надавав пояснення по суті спору.
Відповідач надав пояснення, що надійшли до суду 21.12.2009р.
Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області розгляд справи був продовжений на 1 місяць.
Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до договору комісії №116 від 26.09.2007р. (договір) укладеного між сторонами, Відкрите акціонерне товариство “Торезтвердосплав”, м. Торез (комітент) доручає Товариству з обмеженою відповідальністю “СП „ТМ ВЕЛДТЕК”, м. Київ (комісіонер), а комісіонер зобов'язується укласти від свого імені та за рахунок комітента зовнішньоекономічний договір купівлі обладнання, істотні умови якого визначаються сторонами в додатку №1 до цього договору, та передати все одержане за договором комітентові (п. 1.1 договору).
Приблизна сума договору складає 1244160грн.00коп., в тому числі ПДВ 207360грн.00коп. Точна сума договору визначається фактичними витратами комісіонера на виконання доручення комітента (п. 1.2 договору).
Комісіонер зобов'язаний укласти зовнішньоекономічний договір у термін до 31.12.2007р. (п. 1.4. договору).
Відповідно до п. 1.6 договору комісіонер за рахунок комітента забезпечує: купівлю обладнання; митне оформлення обладнання; доставку обладнання до м. Торез, Донецької обл.; страхування при доставці обладнання; організацію пусконалагоджувальних робіт силами виробника.
Комісіонер зобов'язався укласти від свого імені і за рахунок комітента зовнішньоекономічний договір купівлі обладнання, оплатити та прийняти обладнання за договором поставки, не пізніше 15 днів з моменту отримання обладнання за договором поставки передати його комітентові, забезпечити митне оформлення обладнання, сплатити за рахунок комітента митні платежі (п.п. 2.1.1, 2.1.3., 2.1.4., 2.1.5. договору комісії).
Згідно п. 2.1.6 договору після виконання доручення подати комітентові звіт і передати йому всі документи за виконаним дорученням.
Відповідно до п. 3.1.1 договору комісії комітент зобов'язаний своєчасно надавати грошові кошти комісіонеру на виконання свого доручення.
За виконання доручення відповідно до умов цього договору комісії № 116 від 26.09.2007р. комітент сплачує комісіонерові комісійну плату у розмірі 50000грн.00 коп. (п.4.1 договору).
Відповідно до п. 1.1 додатку №1 від 26.09.2007р. до договору комісіонер зобов'язується передати у власність комітента обладнання: статична барабанна намотувальна машина у комплекті.
Виробником обладнання є Welding Wire Maсhineries s.r.l., місто Падова, Італія (виробник) ( п. 1.2 додатку №1 від 26.09.2007р. до договору комісії).
Обладнання постачається у наступній комплектації: статична барабанна намотувальна машина тип АІМV60 (1шт.), компенсатор модель ВВ.1 (1шт.), розмотка модель 8V800 (1шт.) ( п. 1.3 додатку №1 від 26.09.2007р. до договору комісії).
Комісіонер проводить поставку обладнання до 31.08.2008р. включно ( п. 2.2 додатку №1 від 26.09.2007р. до договору комісії).
Дострокова поставка обладнання за цим договором допускається ( п. 2.3 додатку №1 від 26.09.2007р. до договору).
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1. цього договору та закінчується 31.08.2008р. (п. 11.2. договору).
Позивачем на виконання умов договору було укладено контракт №166-2007 від 17.12.2007р. (контракт) відповідно до умов якого продавець Welding Wire Maсhineries s.r.l. (виробник) продав, а Товариство з обмеженою відповідальністю “СП „ТМ ВЕЛДТЕК”, м.Київ (позивач) купив на умовах, франко завод (ExW) Welding Wire Mashineries s.r.l. Via Del Progresso 10/A (Z.I.) 35026 Conselve, Italy включаючи упакування, завантаження і пуск в експлуатацію, відповідно умовам статистичний барабанний намотувальник (обладнання) відповідно з додатком №1 до даного контракту (п.1.1 контакту).
Загальна сума контракту складає 144304,40 Євро (п. 3 доповнення №1 від 20.03.2008р. до контракту).
Оплата обладнання проводиться в євро, у такий спосіб: 50 % авансовий платіж до 20.12.2007 року; 50% - до відвантаження, протягом 10 днів, проти повідомлення продавця про готовність обладнання до відвантаження, рахунка на оплату суми контракту, що залишилася, і пакувального аркуша, але не раніше 25.05.2008 року. Цей термін може бути змінений при достроковому постачанні відповідно до п.3.3. Термін відвантаження і вивозу устаткування: 10 днів з дати надходження коштів на банківський рахунок продавця (п. 5.1 контракту).
Відповідно до п.2 доповнення №2 від 20.05.2008р. до контракту сума євро 5552,40, що залишилась після виплати авансового платежу, здійснюється одночасно з платежем і на підставі документів, передбачених п.п. 5.1, 5.2 даного контракту.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За своєю правовою природою договір №116 від 26.09.2007р. є договором комісії.
Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Комітент у термін не пізніше, ніж 15.12.2007р., перераховує на банківський рахунок комісіонера кошти у сумі не менше, ніж 500000грн.00 коп., на часткову попередню оплату придбання обладнання (п. 5.2 договору №116 від 26.09.2007р.).
Відповідно до п. 5.2 договору відповідач в листопаді та грудні 2007р. перерахував на банківський рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 702740грн.00коп., що підтверджується відповідними банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.
Крім того, відповідач у відзиві зазначив, що 07.12.2007р. платіжним дорученням відповідач сплатив позивачу грошові кошти в розмірі 500000грн.00коп. відповідно до договору комісії, які були повернуті 11.12.2007р. позивачем відповідачу як помилково перераховані.
Відкрите акціонерне товариство “Торезтвердосплав”, м. Торез зазначило, що не вимагало повернення цих коштів. Оскільки факт повернення зазначених коштів не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи, враховуючи, що відповідач їх прийняв, суд встановив, що сторони погодились, що ця сума коштів 07.12.2007р. була помилково перерахована відповідачем позивачу.
На підставі зазначеного, суд зазначає, що відповідно до п. 5.2. договору комісії позивач отримав грошові кошти на загальну суму 702740грн.00коп.
Згідно з п. 5.3 договору комітент повинен перерахувати решту суми контракту протягом 10 днів після повідомлення комісіонера про готовність обладнання до відвантаження.
Перерахувати суму комісійної винагороди, а також провести остаточний розрахунок за контрактом, протягом 5 робочих днів після затвердження звіту комісіонера (п. 5.4 договору).
Відповідно до додаткової угоди №1 від 14.12.2007р. до договору розділ 5 „Порядок розрахунків” сторони доповнили п. 5.5 наступного змісту: „комісіонер гарантує поставку обладнання власними обіговими коштами зі строком повернення цих коштів комітентом в триденний термін після доставки обладнання комітенту”.
Листом №20/Б від 05.06.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю “СП „ТМ ВЕЛДТЕК”, м. Київ повідомило Відкрите акціонерне товариство “Торезтвердосплав”, м.Торез, про те, що обладнання за договором комісії №116 від 26.09.2007р. готове до відвантаження, в зв'язку з чим позивач просить відповідача відповідно до п. 5.3. договору протягом 10 календарних днів перерахувати на його рахунок грошові кошти в розмірі 541420грн.00коп. для повного розрахунку з виробником обладнання, транспортування обладнання в Україну та його митного оформлення.
Відповідно до гарантійного листа №245 від 06.06.2008р. Відкрите акціонерне товариство “Торезтвердосплав”, м. Торез, гарантувало здійснити розрахунок за обладнання в розмірі 541420 грн. 00 коп. (приблизна сума договору комісії 1244160грн.00 коп. - часткова попередня оплата 702740грн.00коп.) до 01.07.2008р. відповідно до п. 5.5. договору комісії.
Факт отримання відповідачем обладнання, а саме статичної барабанної намотувальної машини тип АІМV60 (1шт.), компенсатора модель ВВ.1 (1шт.), розмотки модель 8V800 (1шт.) підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 15.07.2008р., що є додатком № 2 до договору комісії № 116 від 27.09.2007р., копія якого додана до матеріалів справи. Акт підписаний сторонами без зауважень та заперечень.
Твердження відповідача, що позивач повинен був поставити відповідачу технологічні котушки у кількості 10 шт. та барабани для упаковки проволоки в кількості 72шт. не приймаються судом до уваги, оскільки згідно до п. 1.3. додатку №1 від 26.09.2007р. до договору комісії обладнання постачається в наступній комплектації: статична барабанна намотувальна машина тип АІМV60 (1шт.), компенсатор модель ВВ.1 (1шт.), розмотка модель 8V800 (1шт.), тобто договором комісії не передбачена поставка технологічних котушок та барабанів для упаковки проволоки.
Як зазначено вище, відповідно до п. 5.5 договору комісії комісіонер гарантує поставку обладнання власними обіговими коштами зі строком повернення цих коштів комітентом в триденний термін після доставки обладнання комітенту.
Суду надані банківські виписки, які підтверджують, що Товариство з обмеженою відповідальністю “СП „ТМ ВЕЛДТЕК”, м. Київ на виконання умов договору комісії та контакту № 166-2007 від 17.12.2007р. здійснило оплату послуг кур'єрської пошти, покупку евро, перерахувало кошти виробнику, оплатило комісії банка, оплатило мито та податки, здійснило оплату перевезення обладнання та здійснило інші витрати всього на загальну суму 1268438 грн.62 коп.
Позивачем наданий звіт комісіонера №2 від 20.07.2008р. по виконанню договору комісії №116 від 26.09.2007р. на загальну суму1268438грн. 62 коп.
Відповідно до п. 3.1.2. договору комітент зобов'язався прийняти від комісіонера звіт про виконання договору, розглянути і затвердити його протягом 5 робочих днів.
Усі витрати комісіонера, зроблені ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за цим договором, відображаються у звіті, який складається та подається комітенту в письмовій формі з додаванням копій усіх необхідних документів, а саме контракту з постачальником обладнання, банківських виписок, вантажної митної декларації, транспортно-супроводжувальних документів, документів щодо страхування обладнання, актів виконаних робіт тощо (п. 6.1 договору комісії).
В акті звірки взаємних розрахунків від 12.09.2008р. станом на 01.09.2008р., що підписаний з боку відповідача головою правління та головним бухгалтером та з боку позивача директором та головним бухгалтером зазначено, що сальдо на користь позивача складає 565698 грн.62коп. (1268438грн. 62 коп. сума здійснених позивачем затрат - 702740грн.00коп. часткова попередня оплата). При цьому в акті звірки є посилання на звіт комісіонера від 20.07.2008р. Таким чином, суд встановив, що звіт комісіонера №2 від 20.07.2008р. був затверджений відповідачем.
На підставі вищевикладеного, Відкрите акціонерне товариство “Торезтвердосплав”, м.Торез, повинно було здійснити оплату відповідачу в сумі 565698 грн.62коп. в строк до 18.07.2008 включно.
Згідно ст. 1024 Цивільного кодексу України комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії.
Відповідач у відзиві зазначив, що пусконалагоджувальні роботи обладнання виробником не були проведені, в зв'язку з чим на підставі ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України відповідач зупинив виконання свого обов'язку щодо сплати боргу позивачу.
Згідно ч. 3. ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Однак, за умовами договору комісії позивач гарантував поставку обладнання власними коштами зі строком повернення цих коштів відповідачем у 3-денний термін після доставки обладнання, а не проведення пусконалагоджувальних робіт.
На підставі зазначеного, суд не приймає до уваги заперечення відповідача.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “СП „ТМ ВЕЛДТЕК”, м. Київ про стягнення заборгованості у сумі 565698 грн. 62 коп. підлягають задоволенню.
Також, позивач нарахував на суму заборгованості інфляцію у сумі 84290грн. 00коп. за період з липня 2008р. по липень 2009р., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 19157 грн. 00 коп. за період з 19.07.2008р. по 31.08.2009р.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши арифметично розрахунок інфляційних витрат, суд встановив, що сума інфляційних витрат в розмірі 84290грн.00коп. за період з серпня 2008р. по липень 2009р. підлягає задоволенню в повному обсязі. Розрахунок здійснений судом у відповідності з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі Верховного суду України від 03.04.97 р. № 62-97р.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 18995 грн.68 коп.
На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на адвокатські послуги в сумі 30 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання відповідачем з метою відновлення свого порушеного права позивач поніс додаткові витрати на оплату послуг адвоката, який взяв участь у судових засіданнях.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем (замовник) та адвокатом Гороховською Альоною Олександрівною (адвокат), підтверджуються договором №01 про надання правової допомоги від 07.09.2009р. (договір), відповідно до п.1.1 за умовами даного договору замовник керуючись ст. 59 Конституції України доручає і уповноважує адвоката здійснювати захист прав і законних інтересів замовника та надавати йому правову допомогу під час розгляду справи в господарському суді в усіх інстанціях за позовом замовника до Відкритого акціонерного товариства «Торезтвердосплав», до моменту вступу рішення в законну силу. Відповідно до п. 4.1 договору сторони домовилися, що з урахуванням об'єму правових послуг та прейскуранту послуг, вартість гонорару адвоката за надані послуги становить 30 000 грн. 00 коп. (тридцять тисяч) гривень, які замовник зобов'язується сплатити на протязі 5 робочих днів з моменту підписання цього договору. До моменту отримання коштів на рахунок адвоката, будь-які дії по виконанню вказаного договору не виконуються.
Сплата позивачем адвокатський послуг за зазначеним договором підтверджується платіжним дорученням №146 від 09.09.2009р. на суму 30000грн.00коп., призначенням платежу за яким є попередня оплата за правову допомогу згідно договору №01 від 07.09.2009р.
Одночасно, для того, щоб витрати позивача на правову допомогу вважались судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката повинні бути підтвердженні відповідними документами.
За приписом ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.
Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
В підтвердження повноважень адвоката, позивачем до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №3807 від 30.07.2009р. на ім'я Гороховської А.О.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". До таких правовідносин слід також застосовувати і Правила адвокатської етики, які схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом № 6/VI від 12.10.1999 р., які на підставі статей 15, 16 Закону України "Про адвокатуру" є нормативно-правовим актом і обов'язкові для виконання.
У п. 2 ст. 33 Правил встановлено принцип “розумного обґрунтування” розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.
Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Крім того, суд вважає, що вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має врахувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Адвокат брав участь лише у чотирьох судових засіданнях. Протягом розгляду справи позивачем за підписом адвоката тричі надавались письмові пояснення по суті спору.
Предметом позову є стягнення заборгованості за договором комісії. Позивачем не надано доказів в чому полягала складність справи.
На підставі вищевикладеного, виходячи з розміру витрат на правову допомогу за договором № 01 про надання правової допомоги по господарській справі від 07.09.2009 р. в сумі 30000грн. 00 коп., суд робить висновок, що вартість наданих послуг занадто завищена, не доведена відповідними документами, а тому, на думку суду, підлягає стягненню в розмірі 5000грн.00 коп.
В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволених вимог.
Одночасно, при розгляді справи судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення 669145 грн. 62 коп.
Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 6691грн.46коп.
Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням №143 від 26.08.2009р. було сплачено державне мито в розмірі 6750 грн. 00 коп.
За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України надлишково сплачене позивачем державне мито в розмірі 58 грн. 54 коп. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 69, 77, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “СП „ТМ ВЕЛДТЕК”, м. Київ, до Відкритого акціонерного товариства “Торезтвердосплав”, м. Торез частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Торезтвердосплав” (86604, Донецька область, м.Торез, вул. Трудовая, 83, р/р 26001301460151 в ПІБ м. Тореза , МФО 334282, ЄДРПОУ 00196167) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СП „ТМ ВЕЛДТЕК” (юр. адреса: 04201, м. Київ, вул.. Полярна, 8-Е, кв. 69, факт. адреса. 002002, м. Київ, вул. М.Раскової, 23, офіс 620, р/р 26001014150781 у Мінському відділенні Київської міської філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, ЄДРПОУ 19369185) заборгованість в сумі 565698 грн. 62 коп., інфляційні витрати в розмірі 84290грн.00коп., 3% річних в розмірі 18995грн.68коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 6689грн. 84коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 грн. 94коп. та витрати на адвокатські послуги в розмір 5000 грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “СП „ТМ ВЕЛДТЕК” (02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 23, офіс 620, р/р 26001014150781 у Мінському відділенні Київської міської філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, ЄДРПОУ 19369185) з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 58 грн. 54 коп.
Видати довідку.
У судовому засіданні 21.12.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя