83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.12.09 р. Справа № 7/206пн
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Макіївка
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі відокремленого підрозділу „Макіївський об'єднаний район електричних мереж” м.Макіївка
Предмет спору: визнання недійсним рішення комісії ВАТ "Донецькобленерго", оформлене протоколом № 312 від 27.04.2009р. на підставі Акта №035360 від 11.06.2009р.;
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_3 - довір.
від відповідача: Калітвянська С.О. - довір.
У судовому засіданні 21.04.2009р. на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 28.04.2009р.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м.Макіївка звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі відокремленого підрозділу „Макіївський об'єднаний район електричних мереж” м.Макіївка про визнання відсутності з боку позивача факту порушення ПКЕЕ та умов договору в частині пошкодження ним розрахункового приладу обліку електроенергії, яке було встановлено 11.06.2009р. і зафіксовано в акті №035360 від 11.06.2009р., а також пошкодження і фальсифікації пломб; визнання відсутності у відповідача права вимоги до позивача щодо сплати вартості не облікованої електричної енергії (збитків) у сумі 19 347, 28 грн., нарахованих за рішенням комісії МОРЕМ від 24.07.2009р. відповідно до акту №035360 від 11.06.2009р., за відсутності складу правопорушення, визначеного в акті; визнання відсутності у відповідача права вимоги до позивача щодо припинення поставки електроенергії за договором №2422 від 15.08.2007р. у разі несплати позивачем нарахувань за актом №035360 у сумі 19 347, 28 грн. з приводу їх незаконності та необґрунтованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №2422 від 15.08.2007р.№ акт про порушення Правил користування електричною енергією №035360 від 11.06.2009р.; акт - наряд №028039 від 11.06.2009р.; акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження №081803 від 11.06.2009р.; акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 кВ №179408 від 11.06.2009р.; акт проведення експертизи лічильника електроенергії №5796 від 18.06.2009р.; лист №5882 від 17.07.2009р.; службову записку б/н; нарахування по акту №35360 за серпень 2009р.; акт про пожежу від 11.06.2009р.; повідомлення про припинення подачі електроенергії №2422 від 21.08.2009р.
У позові, письмових та усних поясненнях позивач зазначив, що порушення приладу обліку електричної енергії сталось внаслідок пожежі, що також зафіксовано відповідним актом про пожежу.
В ході розгляду справи позивач неодноразово змінював предмет позову.
Заявою від 24.12.2009р., в порядку ст. 22 ГПК України, позивач остаточно визначив предмет позовних вимог, просив визнати недійсним рішення ВАТ „Донецькобленерго” оформлене протоколом № 312 від 24.07.2009р. на підставі акта №035360 від 11.06.2009р.
Зазначені зміни предмету позовних вимог прийняті судом до розгляду.
Відповідач у судових засіданнях та у відзивах №03юр2497/09 від 23.10.2009р., №03юр2601/09 від 28.10.2009р., №03юр-3127/09 від 17.11.2009р., №03юр-3421/09 від 26.11.2009р. та в поясненнях від 17.12.2009р. позовні вимоги не визнав, вважає, що позивач порушив Правила користування електричною енергією, а також посилається не те, що чинним законодавством не передбачений такий спосіб захисту порушених прав, який обрав позивач при зверненні до суду.
Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №2422 від 15.08.2007р. (далі по тексту Договір).
Згідно п.9.5 Договору, його укладено на строк до 15.08.2008р. і договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору не одна зі сторін не буде заявлено про припинення дії договору або перегляду його умов.
З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що в період здійснення спірної перевірки відповідачем сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до п.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок з приєднаною потужністю 10 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи, у тому числі з Договору з додатками, а також пояснень обох сторін, вбачається, що спірний об'єкт (магазин), вказаний в акті, та розташований за адресою АДРЕСА_1 належить позивачу по справі - ПП ОСОБА_1
Судом встановлено, що 11.06.2009р. о 08:45 год. у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 виникла пожежа, що зафіксовано відповідним актом про пожежу б/н від 11.06.2009р., складеним та підписаним інспектором СГПЧ-19 ОСОБА_6, гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_7
Зазначеним актом про пожежу встановлений факт пошкодження, внаслідок пожежі, приладу обліку електроенергії, заводський номер 0711270104207905, що належить ПП ОСОБА_1
У зв'язку із пошкодженням пожежею приладу обліку електричної енергії, позивачем було викликано представників ВАТ „Донецькобленерго” для усунення виниклих порушень приладу обліку електричної енергії.
В той же день, 11.06.2009р. представниками ВАТ „Донецькобленерго” складено акт про порушення Правил користування електричною енергією №035360 від 11.06.2009р. (далі акт), в якому зазначено про пошкодження розрахункового приладу обліку електричної енергії (заводський номер 0711270104207905) у вигляді оплавлення корпусу приладу обліку електроенергії, обвуглення клемної колодки приладу обліку електроенергії та відсутність можливості визначення показів при візуальному огляді.
Сила струму на момент здійснення перевірки, яка виміряна токовимірювалтьними кліщами при робочому навантаженні (п.1 акта), матеріал ввідного кабелю та переріз жили ввідного кабелю (п.2 акта), а також дані, які заповнюються у разі, якщо проведення замірів відповідних величин неможливе (п.3 акта), відповідачем в акті №035360 не вказані, причин відсутності таких вихідних даних не зазначено, пояснень з цього приводу не надано.
Акт технічної перевірки розрахункового приладу обліку № 179408 також складено відповідачем 11.06.2009р. о 15.50 год. (пожежа виникла 11.06.2009р. о 8.45 год.), яким зафіксовано, що прилад обліку позивача згорів.
Згідно акту-нараду № 028039 згорілий електролічильник позивача замінено 11.06.2009р. на інший засіб обліку типу НІК 2301 АП1, номер 0166223.
Актом про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження № 081803, складеним 11.06.2009р. о 16.00 год., зафіксовано опломбування заміненого електролічильника.
В спірному акті про порушення ПКЕЕ зазначено, що порушення усунуто 11.06.2009р. Таким чином, акт про порушення ПКЕЕ №035360 складено після складання акту технічної перевірки (о 15.50 год.) та після акту-нараду № 028039 (о 16.00 год.), тобто в день пожежі, після її ліквідації.
У вищевказаному акті №035360 вказано про порушення споживачем п.6.40 та/або п.п.1.3, 3.2, 3.13, 3.16, 3.19, 5.1 Правил користування електричною енергією, але з детального опису порушення, зазначеного в акті про порушення ПКЕЕ, вбачається, що пункти п.п. 1.3, 3.2, 3.13, 3.16, 3.19, 5.1 Правил не відносяться до зафіксованого актом порушення.
Пунктом 6.40 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки) передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.
Із зафіксованого актом порушення не вбачається факту здійснення такого порушення споживачем або з його вини. Тобто, із зафіксованого порушення не вбачається посилань на дії споживача, направлених на пошкодження приладу обліку електричної енергії, не зазначено, внаслідок чого був оплавлений корпус розрахункового приладу обліку електричної енергії.
Разом з цим, характер пошкоджень приладу обліку, що зафіксовані в акті про порушення ПКЕЕ, повною мірою збігається за ознаками з такими, що відбулись внаслідок пожежі, яка сталась у той же день у спірному приміщенні, що зафіксовано актом про пожежу від 11.06.2009р.
Будь-які посилання відповідача на порушення споживачем інших пунктів Правил користування електричною енергією або будь-яких інших нормативно-правових документів в самому акті №035360 відсутні.
Акт про порушення ПКЕЕ №035360 підписаний споживачем без будь-яких зауважень.
Стосовно факту підписання акта, позивач пояснив, що із зафіксованим в акті пошкодженням приладу обліку електричної енергії була згодна, оскільки це пошкодження сталося внаслідок пожежі, а не внаслідок порушення нею Правил користування електричною енергією.
З боку ВАТ „Донецькобленерго” акт підписали ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, в підтвердження повноважень яких відповідачем всупереч вимогам ухвал суду, не надано жодного документа (наказ про призначення на посаду, розпорядження, наказ про направлення на проведення перевірки, посадові інструкції тощо).
Позивач стверджує, що зазначені особи прибули на перевірку лише після їх виклику по телефону та повідомлення про настання пожежі і пошкодження приладу обліку.
Відповідач такі твердження заперечив, посилаючись на той факт, що ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 прийшли 11.06.2009р. на перевірку за розпорядженням ВАТ „Донецькобленерго” (рейд) та виявили порушення споживачем Правил користування електричною енергією. Дані заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки вони не підтверджені жодним належним доказом.
Таким чином, відповідач не довів той факт, що проведення спірної перевірки здійснено його повноважними представниками, а особи, що проводили таку перевірку були направлені не на виклик позивача, а за ініціативи електропостачальної організації.
Відповідно до п.6.41 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено факту порушення позивачем Правил користування електричної енергії, а також того факту, що хоча б один представник ВАТ „Донецькобленерго” був уповноважений на проведення спірної перевірки та складання акта №035360, у зв'язку з чим акт №035360 не може бути підставою для здійснення нарахування об'єму та вартості недоврахованої електроенергії.
За результатами проведення перевірки, на підставі зафіксованого актом №035360 порушення споживачем ПКЕЕ, пошкоджений електролічильник було направлено на експертизу, що зафіксовано актом-повідомленням про направлення на експертизу лічильника від 11.06.2009р. б/н., підписаним обома сторонами.
Відповідно до акта проведення експертизи лічильника електроенергії №5796 від 18.06.2009р. держпломба на лічильнику відсутня, пломба ОТК-пошкоджена, на монтажній платі допаяний додатковий пристрій, згоріли трансформатори струму фаз „А”, „В” та „С”. За результатами проведення експертизи лічильника, його визнано непридатним для експлуатації, через зміну принципової схеми - додатковий пристрій для зупинки лічильного механізму, облік не відбувається.
При цьому, порушення зазначені в акті експертизи та в акті про порушення ПКЕЕ відрізняються за змістом. До того ж, ВАТ „Донецькобленерго” не наділено правом на проведення подібних експертиз.
З боку споживача в даному акті експертизи зазначено присутнім - ОСОБА_10
Відповідач посилається на те, що ОСОБА_10 є представником позивача, разом з цим жодного доказу в підтвердження цього не надав.
Позивач повідомив, що жодну особу не уповноважувала на представлення її інтересів та присутність від її імені при проведенні вищевказаної експертизи чи на підписання будь-яких актів.
Відповідно п. 6.42 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки), на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Комісією Макіївського об'єднаного району електричних мереж ВАТ „Донецькобленерго” 24.07.2009р. було розглянуто вказаний вище акт №035360 від 11.06.2009р. та прийнято рішення: на підставі акта проведення експертизи лічильника електроенергії №5796 від 18.06.2009р. проведена експертиза лічильника електричної енергії, нарахування по акту №035360 від 11.06.2009р. здійснити за порушення визначеному в п.2.1.3 по п.2.5 відповідно до Методики визначення об'єму та вартості електричної енергії правил користування електричною енергією затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006р. із змінами та доповненнями №1384 від 18.12.2008р. за договірною потужністю 10 кВт, режиму роботи з 04.08.2008р. по 11.06.2009р. з додатку №1.
Зазначене рішення оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та визначення об'єму недоврахованої електроенергії та/або суми заподіяних збитків № 312 від 24.07.2009р. (далі по тексту - протокол).
Відповідно до прийнятого комісією рішення, об'єм недоврахованої електроенергії склав 28323 кВт/год. на суму 19 347, 28 грн.
Із протоколу № 312 від 24.07.2009р. також вбачається, що споживач на засіданні комісії споживач був відсутній.
Відповідно до письмових та усних пояснень позивача, він не отримував запрошення на зсідання комісії з розгляду спірного акта на 24.07.2009р.
Разом з цим, в акті міститься запрошення споживача на засідання комісії з його розгляду на 24.06.2009р., а в матеріалах справи наявний лист №5882 від 17.07.2009р. про запрошення споживача на засідання комісії з розгляду спірного акта на 24.07.2009р. Зазначений лист-запрошення отриманий позивачем лише 21.08.2009р., тобто вже після проведення засідання комісії (24.07.2009р.), про що міститься відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення та, що також підтверджено відповідачем у судових засіданнях.
Оскільки на самому повідомленні про вручення поштового відправлення від 17.07.2009р. не міститься відмітки про отримання такого рекомендованого листа поштовим відділенням та доказів повідомлення службою поштового відділення споживача про надходження на його адресу кореспонденції, а також враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів той факт, що споживач був належним чином повідомлений про дату та час засідання комісії з розгляду спірного акта.
Позивач наполягає на тому, що протокол засідання комісії по спірному акту ним не отримано.
Відповідач посилається на те, що у зв'язку з відсутністю споживача на засіданні комісії, протокол направлений на адресу споживача рекомендованим листом, в підтвердження чого в матеріалах справи містяться опис вкладення у цінний лист від 07.06.2009р., повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.08.2009р. Разом з цим, на повідомленні відсутні відмітки про отримання адресатом поштової кореспонденції, а також наявна відмітка пошти про повернення конверту за спливом строку зберігання. Будь-яких інших документів в підтвердження направлення або вручення позивачу протоколу №312 від 24.07.2009р. відповідачем суду не надано.
Таким чином, відповідач не представив суду доказів вручення споживачу протоколу №312 від 24.07.2009р., тобто враховуючи приписи п. 6.42 ПКЕЕ, відповідач не довів того факту, що вищезазначене рішення комісії, оформлене протоколом №312 від 24.07.2009р. набрало чинності.
З боку ВАТ „Донецькобленерго” протокол підписали ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, повноваження яких підтверджені матеріалами справи, зокрема наказом №57 від 12.09.2007р., №384 від 23.09.2008р.
Відповідно до протоколу №312 від 24.07.2009р., розрахунку по акту №035360 від 11.06.2009р. здійснено нарахування об'єму та вартості електричної енергії по п.2.5 відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006р. із змінами та доповненнями №1384 від 18.12.2008р. (далі Методика) за наступними даними: договірна потужність 10 кВт; режим роботи - без вихідних, 12 годин на добу; період нарахування - з 04.08.2008р. по 11.06.2009р.
Відповідно до п.2.5 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) визначається за формулою Wдоб. = P · tдоб. · Kв, де P - потужність (кВт), tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), Kв (Kв.і) - коефіцієнт використання струмоприймачів (додаток 1 до Методики).
Пунктом 2.1.3 Методики передбачено, що Методика застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, як пошкодження розрахункових засобів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів засобів обліку.
Таким чином, застосування Методики можливе лише у випадку наявності дій споживача, які призвели до пошкодження приладу обліку електричної енергії та зміни показів засобів обліку.
Як зазначено вище, відповідно до матеріалів справи та пояснень позивача, пошкодження спірного приладу обліку було здійснено внаслідок пожежі, яка сталась саме 11.06.2009р. і іншого відповідачем не доведено.
За таких обставин, суд вважає необґрунтованим та неправомірним застосування відповідачем вказаних пунктів Методики, а також періоду нарахування об'єму та вартості недоврахованої електричної енергії з 04.08.2008р. по 11.06.2009р.
Враховуючи вищевикладене, розрахунок об'єму та вартості недоврахованої електроенергії здійснений відповідачем по п.2.5 Методики та за період з 04.08.2008р. по 11.06.2009р. судом до уваги не приймається.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що протокол формально складений на підставі приписів ПКЕЕ, підписаний повноважними представниками ВАТ „Донецькобленерго”, разом з цим, рішення, прийняте комісією та оформлене протоколом №312 від 24.07.2009р. є необґрунтованим, а нарахування, здійснені за результатами проведення засідання комісії є безпідставними.
За результатами проведення комісії відповідачем виставлений позивачу рахунок №2422 від 24.07.2009р. на суму 19 347, 28 грн.
Відповідно до п.6.43 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
В підтвердження направлення позивачу рахунку на суму 19 347, 28 грн. в матеріалах справи наявні опис вкладення у цінний лист від 07.06.2009р., повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.08.2009р. Разом з цим, на повідомленні відсутні відмітки про отримання адресатом поштової кореспонденції, а також наявна відмітка пошти про повернення конверту за спливом строку зберігання. Будь-яких інших документів в підтвердження направлення або вручення позивачу зазначеного рахунку відповідачем суду не надано.
Позивач посилається на те, що рахунок №2422 від 24.07.2009р. на суму 19 347, 28 грн. чи будь-якого іншого рахунку на оплату суми, нарахованої по акту, ним не отримано, а отримано лише документи, які додані до позову, а саме: службову записку, яка містить розрахунок по акту № 035360; перелік документів, необхідних для оформлення договорів про реструктуризацію заборгованості та нарахування по акту за період серпень 2008р.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рахунок №2422 від 24.07.2009р. на суму 19 347, 28 грн. ВАТ „Донецькобленерго” споживачу не вручено, і іншого відповідачем не доведено.
З рахунку №2422 від 24.07.2009р. та пояснень представника відповідача, вбачається, що сума вказана в рахунку нарахована по акту №035360, а рахунок виставлений за результатами прийнятого комісією відповідача рішення, яке оформлене протоколом №312 від 24.07.2009р., які не можуть бути підставою для нарахування вартості недоврахованої електроенергії.
Дослідивши матеріали, враховуючи вищевикладене, встановлені судом факт щодо відсутності правових підстав для здійснення нарахування об'єму та вартості недоврахованої електроенергії по акту №035360 та необґрунтованості рішення комісії відповідача, суд дійшов висновку, що рахунок ВАТ „Донецькобленерго” на суму 19 347, 28 грн., виставлений ПП ОСОБА_1 неправомірно, у зв'язку з чим у ПП Антонцевої відсутні підстави для оплати вищевказаного рахунку або інших нарахувань по акту №035360.
Враховуючи вищенаведене, посилаючись на необґрунтованість прийнятого на засіданні комісії відповідачем рішення, оформленого протоколом №312 від 24.07.2009р. позивач звернувся до суду та просить визнати недійсним рішення комісії ВАТ "Донецькобленерго", оформлене протоколом від 27.04.2009р. на підставі Акта №035360 від 11.06.2009р.; зобов'язання ВАТ "Донецькобленерго" в особі відокремленого підрозділу „Макіївський об'єднаний район електричних мереж”.
Відповідач заперечуючи проти позову, посилався на непідвідомчість даного спору господарському суду та необхідність припинення провадження по справі.
Зазначені заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на нижчевикладене.
За встановлених обставин, вищезазначені суттєві порушення відповідачем вищевказаних вимог п.6.41 Правил при складанні акту та проведенні перевірки унеможливлюють правомірність використання вказаного акту як безспірної підстави при застосуванні наслідків п.п.6.42,6.43,7.5 Правил.
Відповідно до вимог п.п.6.42,6.43,7.5п /п 4 Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Рішення комісії оформлюється протоколом та набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії. Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу.
Споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
У разі невиконання цієї вимоги постачальник електричної енергії зобов'язаний (з триденним попередженням) припинити споживачу постачання електричної енергії.
При цьому прийняття додаткового (проміжного) рішення щодо виконання або невиконання цього обов'язку, а ні вимогами Правил, а ні вимогами закону або Договору не передбачено.
З матеріалів справи вбачається, що сторони знаходяться в господарсько-договірних правовідносинах, та саме спірне рішення комісії відповідача (за умови вручення позивачу копії цього рішення та розрахункових документів), тягне за собою застосування певно визначених за часом наслідків у вигляді обов'язку сплатити позивачем визначеної відповідачем суми або, у протилежному випадку, виконання відповідачем обов'язку по припиненню постачання електричної енергії позивачу (хоча і з триденним попередженням).
Відповідно до ст.277 Господарського кодексу України, ст.ст. 7, 24, 26 Закону України “Про електроенергетику” додержання вимог Правил користування електричною енергією є обов'язковим для суб'єктів електропостачання.
За приписами ч.3 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Відповідно до ч.1 ст. 203, ч.1, 3 ст.215 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За вищенаведених обставин спірне рішення комісії відповідача, відповідно до приписів Цивільного та Господарського кодексів, вимог Правил - є одностороннім правочином, оскільки тягне за собою певні негативні наслідки для позивача.
Отже суд вважає не заснованими на законі доводи відповідача про непідвідомчість даного спору господарському суду та необхідність припинення провадження по справі.
Доводи відповідача про те, що позивач має можливість захищати своє порушене право у іншій спосіб, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає, що серед актів, визнання незаконними які передбачено ст. 16 Цивільного кодексу України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.
Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у т.ч., актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Оскільки, за результатами прийняття рішення комісії та оформлення такого рішення протоколом, тягне за собою нарахування певних грошових сум, обов'язкова оплата яких передбачена як умовами Договору так і приписами чинного законодавства, у тому числі Правилами користування електричною енергією - протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та визначення об'єму недоврахованої електроенергії та/або суми заподіяних збитків є актом ненормативного характеру, який має обов'язковий характер для споживача щодо сплати вартості недорахованої електричної енергії.
Зазначена позиція також викладена у постанові Вищого господарського суду України від 12.03.2009р. № 2-25/6365-2008.
До того ж, відповідно п. 6.42 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки, з урахуванням внесених змін та доповнень), рішення комісії, прийняте за результатами розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, оформляється протоколом. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії. На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого позивача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється. У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення.
Правила користування електричною енергією є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).
Дія Правил користування електричної енергії поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення) (п.1.1 ПКЕЕ).
Правилами прямо передбачено право звернення споживача до суду з оскарженням протоколу комісії електропостачальної організації, оформленого за результатами засідання комісії та розгляду спірного акта про порушення Правил користування електричною енергією.
Законних підстав до обмеження цього права позивача не вбачається.
Право на судовий захист при існуванні реальної загрози порушення права також гарантується §1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002р. у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України, положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають в державі, в аспекті конституційного звернення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, вищевказаним неправомірним рішенням комісії, оформленим протоколом № 312 від 27.04.2009р. відповідача порушуються права позивача, тому вони підлягають судовому захисту.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, тому позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення комісії ВАТ "Донецькобленерго", оформленого протоколом № 312 від 27.04.2009р. на підставі Акта №035360 від 11.06.2009р. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.
У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України „Про судоустрій України”, ст.ст.15, 16, 202, 203, 215, 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 67, 193, 275, 277 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997 р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року N28, керуючись ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 22, 30, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Макіївка до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі відокремленого підрозділу „Макіївський об'єднаний район електричних мереж” м.Макіївка про визнання недійсним рішення комісії ВАТ "Донецькобленерго", оформленого протоколом № 312 від 27.04.2009р. на підставі Акта №035360 від 11.06.2009р. задовольнити.
Рішення комісії ВАТ "Донецькобленерго", оформлене протоколом № 312 від 27.04.2009р. на підставі Акта №035360 від 11.06.2009р. визнати недійсним.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ІПН 00131268) на користь ізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) державне мито у сумі 85, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати підписання його повного тексту.
Повний текст рішення підписаний 25.12.2009р.
Суддя