83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.12.09 р. Справа № 26/144
за позовом: Науково-виробничого приватного підприємства „Агропромприлад”,
м.Одеса
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний
завод”, м.Єнакієве Донецької області
Про стягнення 137 181 грн. 60 коп.
Суддя Нестеренко Ю.С.
В засіданні суду брали участь
Представники:
Від позивача: Крижановський С.О., на підставі довіреності
Від відповідача: Томицька Н.М., на підставі довіреності
Науково-виробниче приватне підприємство „Агропромприлад”, м.Одеса (далі - позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м.Єнакієве, Донецької області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 108 000,00 грн., пені у сумі 25941,60 грн., 3% річних у сумі 3240,00 грн.
В процесі розгляду справи позивач заявою від 22.12.09р. в порядку ст. 22 ГПК України відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 25941,60 грн. та 3% річних у сумі 3240,00 грн. та просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 108 000,00 грн.
Отже судом розглядаються позовні вимоги з урахуванням наданої позивачем заяви від 22.12.09р.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором поставки продукції №2800579-С від 18.04.2008р. щодо оплати поставленої продукції в порядку та строки, передбачені умовами вказаного договору.
Відповідач проти позовних вимог заперечує та посилається на те, що сторонами строк оплати товару у Специфікації №2 не встановлен. Претензії з вимогою погашення заборгованості позивачем на адресу відповідача не направлялось. Отже, відповідач вважає, що строк оплати не наступив. Одночасно, відповідачем зазначено, що позивачем не доведено, що постачання товару відбулось на підставі спірного Договору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки продукції №2800579-С від 18.04.2008р. (далі Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору позивач зобов'язався в порядку та на умовах, зазначених у цьому Договорі, передати у власність (поставити) відповідача продукцію (далі товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із п.п. 2.1, 2.4 Договору асортимент, кількість та ціна товару, у тому числі доплати/знижки до ціни за зміну якісних показників, погоджуються сторонами у Специфікаціях до даного Договору, які підписуються повноважними представниками сторін, засвідчуються печатками та є невід'ємними частинами даного Договору (далі Специфікації). Загальна сума даного договору складається із суми усіх Специфікацій, оформлених до даного Договору.
На виконання умов Договору сторонами була складена та підписана специфікація, в якій сторони обумовили асортимент, кількість та вартість товару, що буде поставлятись.
Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що порядок (умови поставки, вид транспорту) та строки поставки товару визначаються сторонами у Специфікаціях.
Відповідно до п.11.1 Договору сторони передбачили, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2008р.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем за видатковою накладною №296 від 09.09.2008р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 108 000,00 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом уповноваженої особи в зазначеній накладній та довіреністю відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПД №561165-1076 від 09.09.2008р. від позивача.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 7.3 Договору сторони передбачили, що строки оплати товару погоджуються сторонами в Специфікаціях. Як вбачається, умовами Специфікації, за якою було поставлено товар, встановлено порядок оплати у вигляді відстрочки платежу - не менш 30 календарних днів з моменту поставки товару.
Отже відповідно до умов Договору відповідач повинен був оплатити поставлений товар до 09.10.2008р включно.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повного та вчасного розрахунку за Договором не виконав у зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість у сумі 108 000,00 грн.
За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки відповідачем доказів оплати продукції не надано, суд вважає, що поставлена позивачем продукція не оплачена та за відповідачем наявна заборгованість у сумі 108 000,00 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, в процесі розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 25941,60 грн. та 3% річних у сумі 3240,00 грн.
Таким чином, у зв”язку з відмовою позивача від позовних вимог в вищезазначеній частині, суд вважає за необхідне припинити провадження по справі в частині стягнення пені у сумі 25941,60 грн. та 3% річних у сумі 3240,00 грн.
Посилання відповідача на те, що постачання товару на його адресу здійснювалось не в рамках спірного Договору, судом до уваги не приймаються, оскільки з накладной №296 від 09.09.2008р. вбачається, що відповідачу поставлявся товар який передбачений Специфікацією до спірного Договору за обумовленою сторонами ціною.
Щодо доводів відповідача про те, що умовами Договору не визначено строку оплати, то зазначені доводи судом до уваги не приймаються у зв”язку з їх безпідставністю, оскільки п.5 Специфікації встановлено обов”язок відповідача оплатити отриманий товар напротязі 30 календарних днів з моменту його постачання.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у зв”язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита у розмірі 1080,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 185,80 грн.
Виходячи з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009р. №825 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258 (1258-2005п) „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов”язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” позивачу слід повернути надлишково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 90 грн., оскільки на момент звернення з позовною заявою до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складали 236 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст.43, 49, 80,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Науково-виробничого приватного підприємства „Агропромприлад”, м.Одеса до Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м.Єнакієве, Донецької області про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 108 000,00 грн. - задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м.Єнакієве, Донецької області на користь Науково-виробничого приватного підприємства „Агропромприлад”, м.Одеса заборгованість за поставлений товар у розмірі 108 000,00 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 1080,14грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 185,80грн.
Припинити провадження по справі в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м.Єнакієве, Донецької області на користь Науково-виробничого приватного підприємства „Агропромприлад”, м.Одеса пені у сумі 25941,60 грн. та 3% річних у сумі 3240,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Науково-виробничому приватному підприємству „Агропромприлад”, м.Одеса надлишково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 90 грн. 00 коп.
Видати довідку.
У судовому засіданні 22.12.2009 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 22.12.2009 р.
Суддя