83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.12.09 р. Справа № 34/111
Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі головуючого судді Кододової О.В., суддів Сковородіної О.М. , Ушенко Л.В.
при секретарі судового засідання Корниєцька К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом - Державного підприємства „Шахтарськантрацит” відокремленого підрозділу „Шахта „Шахтарська-Глибока” ДП „Шахтарськантрацит” Міністерства вугільної промисловості України.
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Леспромснаб”, м. Донецьк
про стягнення на користь відокремленого підрозділу „Шахта „Шахтарська-Глибока” 135091,49грн., 3% річних у розмірі 10131,85грн., інфляційні витрати у розмірі 64843,90грн., всього на загальну суму 210067,24грн.
За участю представники сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Суліма Л.І (за дорученням)
Заявлено позов Шахтарським міжрайонним прокурором в інтересах держави Міністерства вугільної промисловості України його Державного підприємства „Шахтарськантрацит” відокремленого підрозділу „Шахта „Шахтарська-Глибока” ДП „Шахтарськантрацит” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Леспромснаб”, м. Донецьк про стягнення на користь відокремленого підрозділу „Шахта „Шахтарська-Глибока” 135091,49грн., 3% річних у розмірі 10131,85грн., інфляційні витрати у розмірі 64843,90грн., всього на загальну суму 210067,24грн.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару, однак виконав їх частково у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 135091,49грн. Також прокурор просить стягнути з відповідача інфляційні та 3% річних.
Прокурор вважає, що у даному випадку порушення інтересів держави які полягають в тому, що недостаток бюджетного фінансування на виплати заробітної плати працівникам підприємства у зв'язку з недостатнім фінансуванням покриватимуть кошти, які надійдуть на рахунок підприємства за продукцію від відповідача.
Крім того прокурор зазначає, що відокремлене підприємство „Шахта Шахтарська-Глибока” ДП „Шахтарськантрацит” не має можливості звернутися самостійно з таким позовом, оскільки не має грошових коштів для сплати державного мита, у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства.
Заявою від 08.12.2009року (вхід. №02-41/59060) прокурор відмовився від позовних вимог. Зазначена відмова прийнята судом.
Позивач від позову не відмовився та наполягає на задоволенні позовних вимог за підставами викладеними у позові в повному обсязі.
У судове засідання 22.12.2009року представник позивача не з'явився. Через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вхід. №02-41/60744 від 21.12.2009року) де він зазначає, що не має можливості надати витребувані судом документи та просить суд розглянути справу за наявними у справі матеріалами. Також від позивача, за підписом генерального директора, надійшла телеграма від 21.12.2009року (вхід. №02-41/1498) де він просить розглянути справу за наявними у справі доказами без участі представника ДП Шахтарськантрацит.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 19 серпня 2009року (вхід. №02-41/38007) проти позову заперечує у повному обсязі та зазначає, що ним не були отримані рахунки-фактури, не надавав замовлень позивачу на відвантаження вугілля на його адресу у червні 2006року. Крім того, сторони не узгоджували постачання вугілля на червень 2006року не підписанням Специфікації, ні будь-якою додатковою угодою до договору.
Крім того відповідач у відзиві зазначає, що позивачем порушено п.п.7.2,7.5 Договору; ст.ст.526,629,632 Цивільного кодексу України, ст.ст.179,180 Господарського кодексу України .
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 11 листопада 2009року для розгляду справи №34/111 призначено колегію суддів у складі: головуючого - Кододової О.В., суддів Ушенко Л.В., Сковородіної О.М.
Справа слухалась колегією суддів із фіксацією судового процесу технічними засобами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :
Між Державним підприємством „Шахтарськантрацит” (постачальник) в особі директора відособленого підприємства „Шахтоуправління „Шахтарське-Глибоке” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Леспромснаб” (покупець) 13 грудня 2005року укладено договір №117 на поставку вугільної продукції, за умовами якого постачальник на умовах, передбачених діючим договором, здійснює поставку вугільної продукції (далі Вугілля) у відповідності до Специфікацій, які є невід'ємною частиною договору для подальшого збагачення. (т.2, а.с.11-13)
Відповідно п.1.2 договору покупець зобов'язаний сплатити та прийняти поставлене вугілля.
Згідно до п.2.1 договору якісні показники повинні відповідати посвідченню на товарну продукцію, якісним характеристикам, обумовленим у Специфікаціях до діючого Договору, а також Технічним умовам шахт та збагачувальних фабрик.
Базова ціна однієї тони вугілля при базових показниках якості та значення самих базових показників якості зазначається в специфікаціях до діючого Договору. (2.2., ч.2 Договору).
Відповідно до п.3.1 Договору поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих на піввагонах навалом, вантажною швидкістю за реквізитами, згідно письмових заявок покупця. Мінімальна норма відвантаження - один вагон. Покупець надає постачальнику заявки на відвантаження вугілля із зазначенням вантажоотримувача та власника вугілля не менш ніж за п'ять днів до початку відвантаження.
Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.
Крім того на виконання умов договору між тими ж сторонами підписано специфікації до договору №117 від 13 грудня 2005року за №1,2,3 якими обумовлено строк поставки вугілля на грудень 2005року, січень 2006року та травень 2006року (т.2, а.с. 14-16).
У підтвердження виконання умов укладеного Договору позивачем до матеріалів справи надано рахунок-фактуру №204 від 06 червня 2006року (т.1,а.с.70), №205 від 07 червня 2006року на суму 44300,14грн. (т.1,а.с.72), №208 від 06 червня 2006року на суму 9134,98грн. (т.1,а.с.77), №209 від 08 червня 2006року на суму 13841,48грн. (т.1,а.с.77), №210 від 13 червня 2006року на суму 37815,02грн. (т.1,а.с.79), №217 від 19 червня 2006року на суму 47737,04грн. (т.1,а.с.82) всього на загальну суму 196599,00грн., посвідчення про якість №69,№70 (т.1,а.с.71), №74,№73 (т.1,а.с.73), №75 (т.1,а.с.74), №76 (т.1, а.с.76), №77 (т.1,а.с.78), №80,78 (т.1,а.с.80), №81 (т.1,а.с.81), №83 (т.1,а.с.85).
Також поставка вугільної продукції підтверджується товарно-транспортними накладними №107 від 01 червня 2006року, №116 від 01 червня 2006року, №117 від 01 червня 2006року, №121 від 02 червня 2006року, №122 від 02 червня 2006року, №123 від 02 червня 2006року, №127 від 06 червня 2006року, №128 від 06 червня 2006року, №129 від 06 червня 2006року, №130 від 06 червня 2006року, №139 від 09 червня 2006року (т.1, а.с.86-96).
Факт здійснення господарської операції також підтверджується податковою накладною №133/01 від 30 червня 2006року на суму 196598,25грн. (т.1,а.с.137).
Позивачем на адресу відповідача направлено претензію №17-1/1-391 від 24.04.2007року (а.с.97) щодо сплати заборгованості у розмірі 135091,49грн. Зазначена претензія отримана представником відповідача 28.04.2007року про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового повідомлення №80110 (т.1,а.с.98).
Позивачем повторно направлено на адресу відповідача претензію №17-1/1-182 від 23.03.2009року (а.с.99) щодо сплати заборгованості у розмірі 210067,27грн.
Відповідно акту звірки наданого до матеріалів справи відповідачем від 15 жовтня 2009року, підписаного позивачем та відповідачем без заперечень, станом на 01 жовтня 2009року відповідач підтверджує наявність заборгованості саме за червень 2006року у розмірі 196598,25грн. (т.2,28-29), однак відповідач у акті звірки зазначає, що позивачем не відображені операції по отриманню від нього продукції у грудні 2005року та у січні 2006року, що вплинуло на загальну суму розрахунків, які за підрахунком відповідача с складають сальдо на 01.10.2009року у розмірі 276грн.78коп.
Позивач просить стягнути основний борг за договором поставки від 13.12.2005року №117 в сумі 270105,80грн., 3% річних в сумі 5394,72грн., інфляційної складової в сумі 14468,26грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку .
Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлене вугілля за червень 2006року.
Суд ухвалою від 08.12.2009року зобов'язав позивача надати письмові пояснення та документи, які підтверджують попередню оплату, специфікацію за червень 2006року, заявку відповідача на відвантаження вугілля за червень 2006року. Від позивач через канцелярію суду надійшла заява (вхід. №02-41/60744 від 21.12.2009року) де він зазначає, що не має можливості надати витребувані судом документи та просить суд розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В силу ст. 32 ГПК України , доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Суд не приймає, як доказ наявності у відповідача заборгованості перед позивачем, акт звірки взаєморозрахунків сторін від 15 жовтня 2009року підписаного позивачем та відповідачем без заперечень станом на 01 жовтня 2009року, за тих підстав, що цей акт не може підтверджувати факт здійснення господарських операцій саме за договором №117 від 13.12.2005року (т.2 а.с.93-94). Як вбачається із матеріалів справи між сторонами мали місце тривалі господарські взаємовідносини та також був укладений договір №118 від 13.12.2006року (т.2 а.с.95-96) згідно якого відповідач постачав позивачу продукцію, що підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку (т.2 а.с.30-92). Акт звірки від 15.10.2009року (т.2 а.с.28-29) містить інформацію про взаєморозрахунки між сторонами в тому числі по відвантаженню вугілля позивачем, так і по постачанню матеріалів відповідачем.
Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як виходить з вимог ст. 712 Цивільного кодексу України істотними умовами договорів поставки є предмет договору, його ціна та строк поставки.
Сторони у розділі 1 та 2 договору поставки №117 від 13.12.2005року (т.2 а.с.93) передбачили, що постачання вугільної продукції здійснюється згідно із Специфікаціями, якість та ціна визначаються також у Специфікаціях.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що Покупець (відповідач) здійснює попередню оплату вугілля шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника (позивача).
Натомість, як свідчать матеріали справи, специфікації до договору №117 від 12.12.2005року на червень 2006року між сторонами не укладались. Тобто між сторонами не були погоджені суттєві умови поставки вугільної продукції на червень 2006року, а саме: марку вугілля, кількість, ціна та строк поставки.
Судом не приймається до уваги посилання позивача в обгрунтування своїх вимог , щодо постачання відповідачу вугільної продукції в червні 2006року, на лист Відокремленого підрозділу „Шахтарськпобутпостачання” від 06.06.06р. №6/601 (т.1 а.с.69) на адресу Відокремленого підрозділу „Ш/у Шахтарська Глибока”, за тих підстав, що даний лист свідчить про листування між структурними підрозділами позивача. Однак, позивачем не надана заявка відповідача, яка повинна надаватися за п'ять днів до початку відвантаження, як того вимагає п.3.1 договору із зазначенням вантажоотримувача та власника вугілля.
Позивач як на підставу позову наполягає, що відвантаження продукції в червні 2006року відбувалося саме за договором №117 від 12.12.2005року, однак надані до матеріалів справи первинні документи підтверджують факт здійснення господарських операцій між сторонами у червні 2006року, однак жодний документ не містить інформації, що відвантаження вугільної продукції здійснювалося саме за договором №117 від 13.12.2005року. Відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену у червні 2006року вугільну продукцію у розмірі 135091,49грн. задоволенню не підлягають, що також обумовлює відмову у задоволенні вимог про стягання з відповідача 3% річних у розмірі 10131,85грн. та інфляційних витрати у розмірі 64843,90грн.
Відповідачем було заявлене клопотання від 28.10.2009року (вхід. №02-41/53456) (т.2 а.с.23-24) щодо зупинення провадження по справі відповідно до ст.79 ГПК України та направлення матеріалів справи до Шахтарської міжрайонної прокуратури для проведення розслідування правової природи заявленої заборгованості. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що в результаті недбалого відношення посадових осіб позивача до своїх службових обов'язків не була врахована заборгованість перед відповідачем за грудень 2005року та січень 2006року на загальну суму 135091,49грн., про яку позивач знав та яка підтверджується актом звірки заборгованості станом на 01.08.06р.
Зазначене клопотання відхилене судом за тих підстав, що предметом даного спору є вимога позивача про стягнення заборгованості за червень 2006року. Наявність або відсутність заборгованості позивача перед відповідачем за грудень 2005року та січень 2006року виходить за межі даного спору. Між сторонами існують господарські взаємовідносини та відповідач не позбавлений права у судовому порядку захищати порушене право.
Відповідачем було заявлене клопотання від 01.12.2009року (вхід. №02-41/57376) про припинення провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України. Зазначене клопотання відхилене судом в ухвалі від 08.12.2009року.
Судові витрати покладаються на позивач відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 49,75, ст.ст. 79,80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
У позові відмовити повністю.
Стягнути з Державного підприємства „Шахтарськантрацит” Відокремленого підрозділу „Шахта „Шахтарська-Глибока Міністерства вугільної промисловості України (86200 м. Шахтарськ, Донецької області, вул. Крупської 20, код ЄДРПОУ 33136569, п/р.260093004020 в філії відділення №6687 м.Шахтарськ Донецької області, МФО 394352) на користь державного бюджету України державне мито у розмірі 2100,67грн.
Стягнути з Державного підприємства „Шахтарськантрацит” Відокремленого підрозділу „Шахта „Шахтарська-Глибока Міністерства вугільної промисловості України (86200 м. Шахтарськ, Донецької області, вул. Крупської 20, код ЄДРПОУ 33136569, п/р.260093004020 в філії відділення №6687 м.Шахтарськ Донецької області, МФО 394352) на користь Державного бюджету м. Донецьк Ворошиловський р-н, ЄДРПОУ 34686537 (п/р.3121625970004 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду с прав у судах в сумі 236грн.00коп.
Видати накази після набранням рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 грудня 2009року
Суддя
Суддя О.М. Сковородіна
Суддя Л.В. Ушенко