83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.12.09 р. Справа № 22/190
Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,
при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Мітек”, м. Київ, ЄДРПОУ 23153491,
до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 23606703,
про стягнення 20 785,07 грн.
за участю уповноважених представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Мітек”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс”, м.Донецьк, про стягнення 20 785,07 грн., у тому числі 17 884,25 грн. основного боргу, 2 203,46 грн. пені та 697,36 грн. 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу №941 від 20.02.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій та 3% річних.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору купівлі-продажу №941 від 20.02.2008р.; рахунку-накладної №М-01881 від 03.06.2008р., №М-02008 від 11.06.2008р., №М-02080 від 18.06.2008р., №М-02121 від 23.06.2008р., №М-02274 від 07.07.2008р. та №М-02556 від 28.07.2008р.; податкових накладних №01868 від 03.06.2008р., №01991 від 11.06.2008р., №02062 від 18.06.2008р., №02104 від 23.06.2008р., №02253 від 07.07.2008р. та №02528 від 28.07.2008р.; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБЙ №599064 від 06.06.2008р.; претензії №101 від 22.09.2009р. та підтвердження її відправлення Відповідачу.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України, ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та ст.ст.13, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.
21.12.2009р. через канцелярію суду Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно з яким останнім вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Мітек” не визнано у повному обсязі. В обґрунтування наведеного Товариство з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” посилається на відсутність у договорі №941 від 20.02.2008р. суттєвих умов для даного виду правочинів, таких як ціна товару. Тому, за висновками Відповідача, це є попередньою домовленістю сторін на поставку товару та його вибору. Одночасно, останнім звернуто увагу суду на ті обставини, що за умовами укладеного правочину поставка повинна бути здійсненна на підставі відповідних заявок, проте, у розумінні ст.33 Господарського процесуального кодексу України факту їх наявності Позивачем не доведено. Крім того, за твердженнями, що наведені у відзиві на позовну заяву, представлені суду видаткові накладні не містять вказівки на правову підставу здійснення постачання продукції, а також зазначення посади і прізвища уповноважених осіб, що відповідальні за дозвіл та здійснення господарських операцій. При цьому, також зазначено, що податкові накладні містять посилання на договір №М-704 від 2002.2008р., що не відповідає реквізитам спірного договору. Окрім того, Відповідач вважає, що поставка за умовами договору не доведена Позивачем також з приводу ненадання у якості доказу товарно-транспортних накладних, які є підтвердженням здійснення поставки автомобільним транспортом у розумінні наказу Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. „Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні”. Разом з наведеним, враховуючи викладене обґрунтування, даною юридичною особою визначено безпідставність нарахування штрафних санкцій Позивачем.
Представник Позивача в судове засідання не з'явився.
Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, при цьому, 21.12.2009р. надав клопотання про проведення судового засідання без представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” та розгляд справи по наявних у неї документах.
Суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого рішення.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
20.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Мітек” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” укладено договір №941 від 20.02.2008р. строком дії у відповідності до п.9.1 даної угоди на протязі двох років.
Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з приписів ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною 2 даної норми матеріального права встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Враховуючи наведені норми Цивільного кодексу України та ст.180 Господарського кодексу України, істотними умовами договору купівлі-продажу, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору.
Відповідно до ч.4 ст.180 Господарського кодексу України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Таким чином в силу статті 655 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, пункту 1.1 договору, сторони погодили зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Мітек” (Продавець) постачати і передавати у власність Відповідача (Покупця) товар та зобов'язання Покупця приймати цей товар, своєчасно здійснювати оплату на умовах і на протязі терміну дії цього договору.
Відповідно до п.1.2 даного договору Продавець продає, а Покупець отримує медикаменти, вироби медичного призначення та косметичну продукцію.
Пунктом 1.4 договору визначено узгодження сторонами кожної поставки товару в рамках його дії шляхом оформлення видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно із ч.5 ст.180 Господарського кодексу України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
За змістом ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін та зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. При цьому, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Як визначено п.1.5 договору купівлі-продажу №941 від 20.02.2008р. загальна сума даного договору визначається вартістю видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.4.1 укладеного правочинну ціна товару вказується у видатковій накладній та може бути змінена Продавцем, при узгодженні з Покупцем, на день його відвантаження у випадку зміни курсу вільноконвертованих валют (імпортний товар), а також у випадку зміни цін заводу-виробника.
Отже, за змістом наведених положень договору купівлі-продажу сторони дійшли згоди про визначення ціни товару у кожному випадку постачання шляхом її погодження у відповідних оформлених сторонами видаткових накладних. При цьому загальна вартість договору визначається у розмірі загальної вартості товару, що був поставлений на протязі всього строку дії укладеного правочину відповідно до складеної первинної документації.
Частиною 7 ст.180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Як було встановлено раніше строк дії договору складає два роки зі дня його укладення, тобто до 20.02.2010р.
Враховуючи наведене, за висновками суду договір №941 від 20.02.2008р. містить суттєві умови правочину, є укладеним з дотриманням вимог діючого законодавства України та таким, що породжує права та обов'язки сторін.
З огляду на наведене судом до уваги не прийняті заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
Розділом 2 договору №941 від 20.02.2008р. встановлені умови поставки товару, згідно з якими Продавець забезпечує відвантаження товару в обсязі попередньо оформлених накладних. Датою виконання обов'язків по договору вважається дата передачі представнику Покупця замовленого або сплаченого товару.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.
За змістом „Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України”, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - це комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Приймаючи до уваги наведене, зокрема, накладна є складовою товарно-транспортної документації у розумінні наведених Правил та фіксує здійснення господарської операції.
Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.
Матеріали справи містять рахунки-накладні №М-01881 від 03.06.2008р., №М-02008 від 11.06.2008р., №М-02080 від 18.06.2008р., №М-02121 від 23.06.2008р., №М-02274 від 07.07.2008р. та №М-02556 від 28.07.2008р.
Зазначеною документацією обумовлено найменування сторін, адресу складу Покупця, правову підставу здійснення господарської операції (договір №941 від 20.02.2008р.), назву товару з визначенням його виробника, реєстраційного номеру, терміну придатності, серії, а також кількість товару, одиницю виміру, митну вартість, торгову націнку, відпускну ціну та загальну вартість продукції з урахуванням податку на додану вартість.
При цьому, слід зазначити, що дані документи містить підпис представника Відповідача, засвідчений печаткою даної юридичної особи.
Приймаючи до уваги наведене та норми матеріального права, суд дійшов висновку щодо визначення наданих рахунків-накладних первинною документацією у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, „Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України”, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. та умов укладеного між сторонами правочину, що відображає здійснення господарської операції у межах договору №941 від 20.02.2008р.
Отже, відповідно до даної первинної документації Товариство з обмеженою відповідальністю „Мітек” передало продукцію Відповідачу на загальну суму 18 960,27грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписами та печатками сторін на даних документах. При цьому, враховуючи даний факт, є наявним погодження Товариством з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” асортименту товару, його кількість та ціни.
Доказу, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.
Внаслідок цього обов'язок передачі Продавцем товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Виходячи з системного аналізу наведених норм, врахував фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що надані Позивачем рахункі-накладні є достатніми та належними доказами здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття їх останнім в межах спірного договору.
Пунктом 4.3.1 договору купівлі-продажу встановлено, що відпуск товару проводиться на умовах відстрочки оплати, при цьому термін між відпуском товару і оплатою не повинен перевищувати 30 банківських днів.
Враховуючи дати складання рахунків-накладних, що є підтвердженням виконання зобов'язань Позивачем за договором у розумінні п.2.2 укладеного правочину, оплата за накладною №М-01881 від 03.06.2008р. повинна бути здійснена не пізніше 16.07.2008р., за №М-02008 від 11.06.2008р. - не пізніше 24.07.2008р., за №М-02080 від 18.06.2008р. - не пізніше 31.07.2008р., за №М-02121 від 23.06.2008р. - не пізніше 05.08.2008р., за №М-02274 від 07.07.2008р. - не пізніше 18.08.2008р. та за №М-02556 від 28.07.2008р. - не пізніше 08.09.2008р.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано Відповідачем, оплата отриманого товару у зазначені строки не здійснена.
Одночасно, за наявності наведених вище досліджених обставин справи, суд дійшов висновку, що підстави наведені Відповідачем як заперечення щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Мітек” є необґрунтованими.
Отже, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця перед Постачальником, як вбачається з фактичних обставин справи, у сумі 18 960,27 грн. не виконане.
Проте, позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню у визначеному Позивачем розмірі.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги висновки суду щодо виникнення заборгованості Відповідача на підставі договору купівлі-продажу №941 від 20.02.2008р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Мітек” у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” заборгованості за отриманий останнім товар, підлягає задоволенню у розмірі 17 884,25 грн.
Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум.
За розрахунком Позивача сума 3% річних з простроченої суми складає 697,36 грн. з врахуванням визначеного останнім періоду прострочення.
Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до змісту п.4.3.1 договору купівлі-продажу строк кінцевого розрахунку Відповідачем за зазначеним правочином встановлений за накладною №М-01881 від 03.06.2008р. не пізніше 16.07.2008р., за №М-02008 від 11.06.2008р. не пізніше 24.07.2008р., за №М-02080 від 18.06.2008р. не пізніше 31.07.2008р., за №М-02121 від 23.06.2008р. не пізніше 05.08.2008р., за №М-02274 від 07.07.2008р. не пізніше 18.08.2008р. та за №М-02556 від 28.07.2008р. не пізніше 08.09.2008р.
Тобто, датами, з яких відповідне грошове зобов'язання вважається порушеним є 17.07.2008р. (накладна №М-01881), 25.07.2008р. (накладна №М-02008), 01.08.2008р. (накладна №М-02080), 06.08.2008р. (накладна №М-02121), 19.08.2008р. (накладна №М-02274) та 09.09.2008р. (накладна №М-02556).
Приймаючи до уваги вищенаведене, з врахуванням кінцевої дати періоду прострочення, визначеної Позивачем, загальна сума 3% річних становить 691,83 грн.
Згідно п.6.1 договору №941 від 20.02.2008р. у випадку прострочення узгоджених сторонами термінів оплати Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожний день, що відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
За викладених обставин, Позивачем заявлено стягнення штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 2 203,46 грн.
Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За змістом п.1 ст.230 штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суд, перевіривши арифметичний розрахунок та період нарахування даних позовних вимог, дійшов висновку щодо порушень Позивачем п.6 ст.232 Господарського кодексу України, оскільки період, за який визначена сума пені, перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За викладених обставин, вимоги щодо стягнення пені за договорами №941 від 20.02.2008р. підлягають задоволенню з врахуванням наступного.
Як було зазначено раніше, датами, з яких відповідне грошове зобов'язання вважається порушеним є 17.07.2008р. (накладна №М-01881), 25.07.2008р. (накладна №М-02008), 01.08.2008р. (накладна №М-02080), 06.08.2008р. (накладна №М-02121), 19.08.2008р. (накладна №М-02274) та 09.09.2008р. (накладна №М-02556).
Приймаючи до уваги наведене, кінцевий строк нарахування штрафних санкцій у відповідності до приписів ст.232 Господарського кодексу України становить за накладною №М-01881 від 03.06.2008р. - по 12.01.2009р., за №М-02008 від 11.06.2008р. - по 20.01.2009р., за №М-02080 від 18.06.2008р. - 27.01.2009р., за №М-02121 від 23.06.2008р. - по 01.02.2009р., за №М-02274 від 07.07.2008р. - 14.02.2009р. та за №М-02556 від 28.07.2008р. - 07.03.2009р.
Згідно положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” штрафні санкції нараховуються у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
У період з 17.07.2008р. по 07.03.2009р. облікова ставка Національного банку України встановлена на рівні 12,00% (Постанова Національного банку України №107 від 21.04.2008р., Лист Національного банку України №14-011/778-2395 від 16.02.2009р.).
Враховуючи зазначене, загальна сума штрафних санкцій за договором №941 від 20.02.2008р., що підлягає задоволенню складає 2 113,11 грн.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Мітек”, м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс”, м.Донецьк, про стягнення 20 785,07 грн., у тому числі 17 884,25 грн. основного боргу, 2 203,46 грн. пені та 697,36 грн. 3% річних задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” (83000, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Челюскінців, 80, ЄДРПОУ 23606703, п/р26003980660 у ДФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мітек” (04050, м.Київ, Шевченківський район, вул.Дегтярівська, б.3, ЄДРПОУ 23153491, п/р26000162868001 в КРУ КБ „Приватбанк” м.Київ, МФО 321842) 20 689,19 грн., з яких 17 884,25 грн. сума основного боргу, 2 113,11 грн. пені та 691,83 грн. 3% річних.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” (83000, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Челюскінців, 80, ЄДРПОУ 23606703, п/р26003980660 у ДФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мітек” (04050, м.Київ, Шевченківський район, вул.Дегтярівська, б.3, ЄДРПОУ 23153491, п/р26000162868001 в КРУ КБ „Приватбанк” м.Київ, МФО 321842) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 207,04 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,91 грн.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5.У судовому засіданні 22.12.2009р. оголошено повний текст рішення.
6.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя