83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.12.09 р. Справа № 34/92
Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі головуючого судді Кододової О.В., суддів Мартюхіної Н.О., Ушенко Л.В.
при секретарі судового засідання Корнієцька К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛІНВЕСТ», м. Маріуполь, Донецька область
про стягнення завданої шкоди у розмірі 14757,47грн.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Заявлено позов Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю «Італінвест», м. Маріуполь, Донецька область про стягнення завданої шкоди у розмірі 14757,47грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на лист Сумської міської ради від 10.04.2007року №193/01-04, акт від 08.08.2006року, висновок про завдану шкоду в результаті затоплення приміщення за адресою: АДРЕСА_2, «Комплекс Театральний»,2 поверх. Як правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на норми ст.ст. 1166,1172 Цивільного Кодексу України.
Позивач клопотанням (вхід. №02-41/53600) збільшив розмір позовних вимог та просить додатково стягнути з відповідача витрати по проведенню судової експертизи на суму 1820,88грн. Суд вважає, що за своєю суттю зазначене клопотання не є збільшенням розміру позовних вимог, а є вимогою щодо відшкодування судових витрат по оплаті експертизи, яка приймається судом та підлягає вирішенню за результатами розгляду справи.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 27 серпня 2008року (вхід. №02-41/30296) проти позову заперечує у повному обсязі (т.1, а.с.77-80) за тих підстав, що позивач не довів факт завдання йому шкоди у розмірі 14757,47грн., не надав доказів на підтвердження того, що така шкода була спричинена неправомірними діями відповідача, а також не довів наявність вини з боку відповідача в заподіянні шкоди.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27 серпня 2008року провадження у справі було зупинено та призначено по справі економічно-будівельну експертизу, проведення якої було доручено Сумському відділенню Харківського НДІСЕ ім. Бокаріуса.
13 жовтня 2009року господарським судом Донецької області поновлено провадження у справі №34/92 у зв'язку із надходженням на адресу суду висновку судової експертизи та матеріалів справи №34/92.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 05 листопада 2009року призначено колегію суддів для розгляду справи №34/92 у складі головуючого - Кододової О.В., суддів Ушенко Л.В., Мартюхіної Н.О.
Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів та надані додаткові документи, господарський суд, встановив :
Позивач ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_4 (т.1 а.с.44)
01 грудня 2005року між Приватним підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (орендодавці) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (орендодавець) був укладений договір оренди приміщення (т.1 а.с.39-41), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування житлове приміщення площею 332,6кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до п.2 Договору оренди приміщення орендатор використовує приміщення, що передається в оренду, для розміщення магазину одягу взуття спортивного інвентарю та галантереї.
08 серпня 2006року членами комісії у складі: володільця приміщення ОСОБА_3, ОСОБА_4, орендатора приміщення ОСОБА_1, суборендаря приміщення ОСОБА_5, представника організації обслуговуючої будівлі АТЗТ „Театральний” - ОСОБА_6 складено акт (т.1, а.с.14) про те, що в результаті будівництва фірмою ТОВ «Італінвест» 4 поверху будівлі, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, генеральним підрядником «Українсько-німецька будівельна компанія» були порушені технології будівельних робіт. В результаті чого в ніч з 07.08.2006року на 08.08.2006року після дощу було здійснено затоплення приміщення, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_2,2 поверх.
Відповідно до довідки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради від 10 квітня 2007року №193/01-04 (т.1 а.с.42) на спорудження 4 та 5 поверхів будівлі за адресою: м. Суми, вул. Червона площа,5 інспекцією ДАБК управління архітектури та містобудування Сумської міської ради виданий дозвіл №100 від 13.09.2005року. Генеральним підрядником будівництва є ТОВ «Українсько-німецька будівельна компанія», замовником - ТОВ «Італінвест».
Згідно акту про спричинення матеріальної шкоди по товару та торговому обладнанню, розмір матеріальної шкоди по становить 13578,47грн.(т.1, а.с.15)
Як вбачається з висновку про спричинення збитків в результаті затоплення приміщення (т.1, а.с.16-18) величина збитків від пошкодження товарів та обладнання у грошовому виразі станом на 08 серпня 2006року складає 13578,47грн. До даної суми увійшли товари та торгівельне обладнання. Даний висновок розроблений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7, що має відповідний сертифікат та свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів.
02 вересня 2006року позивачем на адресу відповідача та підрядника було направлено претензію про відшкодування збитків у розмірі 13578,47грн. та запланованого доходу у розмірі 1179,00грн. Дана претензія залишена без відповіді та задоволення.
Позивач просить стягнути з відповідача завдану шкоду у розмірі 14757,47грн. Зазначена сума складається з суми за пошкодження товарів та торгівельного обладнання у розмірі 13578,47грн. та 1179,00грн. запланованого доходу за три дні вимушеного простою у роботі.
Позивачем в обґрунтування вимог щодо стягнення 1179,00грн. як запланованого доходу за три дні простою до матеріалів справи надано копію книги обліку доходів та витрат суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи за 2005рік. (т.1 а.с.27-38), яка прошита та зареєстрована в ДПІ м. Суми 26.09.05р. за №3972, підписана заступником керівника ДПІ та скріплена печаткою ДПІ (т.1 а.с.38). Згідно зазначеної книги сума доходу за січень 2006року складає 13582,96грн., за лютий 2006року 11785,25грн., за березень 2006року 11334,10грн., за квітень 2006року 11120,14грн.,за травень 2006року 9862,70грн., за червень 2006року 9915,70грн.
Господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню підлягають частково з огляду на наступне.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст.1192 зазначеного кодексу, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Розглядаючи позовні вимоги, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.
Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме - наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.
Обов'язковою підставою деліктної відповідальності є причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками. Протиправна поведінка означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином.
Матеріалами справи підтверджується, що замовником будівництва , приміщення, що було затоплено внаслідок дощу є відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Італінвест».
Відповідно до ч.1 ст.838 Цивільного Кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи №4667 від 28 липня 2009року встановлено, що сума збитків внаслідок затоплення приміщень торгового залу №11 і коридору №7, другого поверху „Комплексу Театральний”, за адресою м.Суми, Червона площа, буд.5, як вартість ремонтно - відновлювальних робіт які належить виконати, становить 2609грн.
Однак позивачем при зверненні до суду вимоги щодо стягнення збитків понесених внаслідок виконання ремонтно - відновлювальних робіт після затоплення приміщень на 2 поверсі, „Комплекс Театральний” не заявлялися, відтак судом при прийнятті рішення не беруться до уваги висновки експертизи у цій частині.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За умовами ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Судом не приймається як доказ збитків у розмірі 13578,47грн. акт від 08.08.2006року та специфікації №1 та №2 від 08.08.2006року (т.1, а.с. 21-22), оскільки складені та підписані зазначені документи в односторонньому порядку без виклику та участі представників відповідача, тому підтвердити визначений розмір збитків у сумі 13578,47грн. є неможливим.
Висновок про спричинення шкоди в результаті затоплення приміщення судом до уваги також не приймається, оскільки складений він спеціалістом - 14 серпня 2006року, та у суду відсутня можливість встановити реальну вартість збитків, які були здійсненні внаслідок затоплення в ніч з 07.08.2006року на 08.08.2006року, оскільки акт від 08.08.2006року, як вже зазначалося складений в односторонньому порядку.
Крім того спеціалістом у висновку (т.1,а.с.16-18) зазначено, що у розпорядженні оцінника є специфікації №1 та №2 від 08.08.2006року. Оцінка вартості спричинених збитків здійснювалась порівнянням цін за торгівельним обладнанням на аналогічні товари по закупочним цінам. Як вже зазначалося судом не приймаються до уваги специфікації №1 та №2, оскільки дані документи складені в односторонньому порядку. За специфікаціями не можливо визначити якого ступеню пошкодження були завдані товару та обладнанню, у той час коли спеціалістом оцінка вартості визначалася шляхом порівняння цін на аналогічні товари та обладнання не за наявності самого товару та обладнання , а вищезазначених документів .
Як вже зазначалося розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди (з відповідними змінами) вказано, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди.
Таким чином при частковому пошкодженні, наприклад обладнання - столу для манікюру, не можливо встановити ступень його пошкодження та розмір який необхідно для його відновлення.
Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судом була призначена судово - економічна експертиза в тому числі для визначення реальної вартості втраченого майна, робіт які необхідно провести щоб виправити пошкоджені речі, усунути негативні наслідки, проведення якої було доручено Сумському відділенню Харківського НДІСЕ ім. Бокаріуса. Як вбачається з повідомлення №4668 (т.1 а.с.98) про неможливість надання висновку судово-товарознавчої експертизи від 07 листопада 2008року експерта товарознавця 06.11.2008року при виході експертів на обстеження за участю фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та довіреної особи ОСОБА_1 ОСОБА_8, на обстеження не були представлені об'єкти дослідження для експерта товарознавця, зазначені в ухвалі суду, а саме: товари та обладнання, яким було завдано шкоду. Відтак експертом не надано висновку товарознавчої експертизи в зв'язку з не представленням об'єктів дослідження, необхідних для проведення експертизи.
Тобто позивач не надав експерту об'єкти для дослідження. У клопотанні вхід. №02-41/56177 від 25.11.2009року (т.2 а.с.1) позивач зазначає, що враховуючи сплив такої кількості часу з моменту залиття приміщень, визначити фактичний розмір завданої шкоди не можливо.
Відтак суд не може встановити реальний розмір збитків завданих товарам та обладнанню в результаті затоплення приміщення „Комплекс Театральний”, Червона площа 5, м. Суми, тому вимоги позивача у частині стягнення майнової шкоди завданої при затопленні приміщення у розмірі 13578,47грн. задоволенню не підлягають за недоведеністю.
Що стосується вимог позивача про стягнення не отриманого запланованого доходу за три дні простою у розмірі 1179,00грн. суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 22 Цивільного Кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
В матеріалах справи наявна копія рішення господарського суду міста Києва від 29 січня 2008року по справі №35/522 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до ТОВ „Українсько-німецька будівельна компанія” та ТОВ „Італінвест” . Зазначеним рішенням встановлено, що під час проведення будівельних робіт, з боку ТОВ „Українсько-німецька будівельна компанія” було порушено технологію останніх, що призвело до затоплення приміщення під час дощу 07.08.2006року.
Відповідно до ч.1 ст.838 Цивільного Кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Сторонами не заперечується факт залиття 07.08.2006року внаслідок затоплення. Даний факт підтверджується матеріалами справи.
Позивачем до матеріалів справи надано книгу обліку доходів та витрат суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи за 2005рік, згідно якої сума доходу за січень 2006року складає 13582,96грн., за лютий 2006року 11785,25грн., за березень 2006року 11334,10грн., за квітень 2006року 11120,14грн.,за травень 2006року 9862,70грн., за червень 2006року 9915,70грн.
На адресу відповідача 02 вересня 2006року позивачем була направлена претензія про відшкодування збитків у тому числі і 1179,00грн., однак дана претензія залишена без задоволення та відповіді з боку відповідача.
Крім того позивачем зроблено розрахунок заявленої суми: кількість робочих днів за січень-червень 2006року складає: кількість календарних днів - 181, кількість святкових днів - 9, (181-9=172). Середній дохід за один робочий день дорівнює 67600,85грн.:172дня = 393. Не отриманий дохід за три дні простою становить: 393*3дні = 1179,00грн. Суд погоджується з даним розрахунком та задовольняє позовні вимоги у цій частині.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.
Враховуючи, що витрати по сплаті експертизи здійснював позивач платіжними дорученнями: №268 від 04.11.2009року на суму 300грн. (т.1 а.с.128), №269 від 04.11.2009року на суму 300грн. (т.1 а.с.128); квитанція від 26.03.2009року на суму 1219,92грн. (т.1 а.с.130), згідно рахунків ДНІСЄ (т.1 а.с.125-127), відшкодуванню судових витрат по оплаті вартості експертиз на загальну суму1819,92грн. здійснити пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 46 ,32,33,34, 36, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛІНВЕСТ», м. Маріуполь, Донецька область про стягнення завданої шкоди у розмірі 14757,47грн задовольнити частково у розмірі 1179,00грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАЛІНВЕСТ» (87550, Донецька область, м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, пр. Перемоги,129, к.45, р/р26008900177268, Маріупольська філія банку «ПУМБ», МФО 335742, код 32457700) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, п/р.НОМЕР_2 Сумська ОД „Райффайзен Банк Аваль, МФО НОМЕР_3) шкоду у розмірі 1179,00грн., державне мито у розмірі 11,79грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 9,43грн., вартість проведення судової експертизи 145,47грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Л.В. Ушенко