Справа № 289/280/18
Номер провадження 2/289/393/18
07.05.2018 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Сіренко Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання - Галькевич Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
08.02.2018 позивач звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1 500,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з вона з відповідачем перебувають у шлюбі, мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час відповідач ухиляється від обов'язку щодо утримання дитини, в повному обсязі не забезпечує матеріально, що і стало підставою її звернення до суду.
Ухвалою судді від 06.03.2018 року відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.
Позивач та відповідач копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі без повідомлення сторін отримали, проте, у визначені строки відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було.
07.05.2018 відповідач подав до суду заяву про визнання позову в повному обсязі.
Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - Кобернюк) О.М. з 20.09.2014 перебувають у шлюбі, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб від 20.09.2014 року серії І-ТП № 115239 (а.с.5).
Від даного шлюбу сторони мають спільного малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією Свідоцтва про народження від 26.03.2015 року серії І-ТП № 234363 (а.с.6).
У відповідності до ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Відповідно обов'язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.
У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Причому обов'язок є особистим, а не солідарним.
Згідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 182 СК України, суд при визначенні розміру аліментів враховує такі обставини, як стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи викладене, суд, при вирішенні позовних вимог по суті і визначенні розміру аліментів з врахуванням вищенаведених обставин, враховуючи стан здоров'я дитини, її вік, здатність батька до праці, визнання позову відповідачем, з урахуванням матеріального стану обох батьків, вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500,00 грн. щомісячно, оскільки саме такий розмір з урахуванням визначеного законом прожиткового мінімуму та рівного обов'язку батьків утримувати дітей зможе забезпечити належні умови утримання та проживання дитини та не буде порушувати права відповідача.
Одночасно, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них; а також положення ст. 185 СК України щодо обов'язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
Відповідно до ст. 191 СК, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. В даному випадку позов подано до суду 08.02.2018.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 13, 81, 76-83, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 180 -182, 184, 191 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, аліменти у твердій грошовій сумі на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1 500,00 грн. щомісячно, з урахуванням щомісячної індексації, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду - 08.02.2018 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 704,80 гривень.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Радомишльський районний суд до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя /підпис/ ОСОБА_4
Згідно з оригіналом
Суддя Н. С. Сіренко
"___" __________ 20 __
(дата засвідчення копії)