Номер справи 289/858/18
Номер провадження 1-кс/289/148/18
Рядок статистичного звіту:
03.05.2018 м. Радомишль
Слідчий суддя Радомишльського районного суду в Житомирській області ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3
прокурора - ОСОБА_4
розглянувши клопотання слідчого СВ Радомишльського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно,в межах досудового розслідування кримінального провадження за №12018060280000234 ,внесеного до ЄРДР від 01.05.2018 року за ч.1 ст.358 КК України,-
До суду надійшло клопотання слідчого СВ Радомишльського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно,в межах досудового розслідування кримінального провадження за №12018060280000234 ,внесеного до ЄРДР від 01.05.2018 року за ч.1 ст.358 КК України.
Як зазначив слідчий в клопотанні - 30 квітня 2018 року під час перевірки Свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки «Mitsubishi Galant» д.р.н. НОМЕР_1 на стаціонарному посту поліції на автодорозі "Київ-Чоп" в с. Кочерів Радомишльського району Житомирської області, було виявлено ознаки підробки Свідоцтва, що вказує на думку слідчого на ознаки вчинення кримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст. 358 КК.
Цього ж дня, 30 квітня 2018 року, під час проведення огляду, вказаний автомобіль та Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу були вилучені працівниками СВ Радомишльського ВП, оскільки являються речовими доказами та доправлені на зберігання до Радомишьського ВП.
01 травня 2018 року за даним фактом розпочате досудове розслідування за №12018060280000234, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.358 КК України.
Цього ж дня, 01 травня 2018 року тимчасово вилучений автомобіль марки Mitsubishi Galant» д.р.н. НОМЕР_1 та Свідоцтво про реєстрацію автомобіля серії НОМЕР_2 Постановою слідчого були визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження,а тому звертаючись в суд слідчий просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно.
В судовому засіданні слідчий вказав, що за даним фактом 01.05.2018 року відомості внесені до ЄРДР та розпочате розслідування по кримінальному провадженню за №12018060280000234 за ч.1 ст.358 КК України, на даний час в кримінальному провадженні вилучений автомобіль та Свідоцтво про реєстрацію визнані речовими доказами і для встановлення об'єктивної істини в провадженні виникла необхідність запобігання можливому відчуженню, розпорядженню, а також користуванню даним майном, оскільки, особа, яка вчинила даний злочин, не встановлена, наявність ознак вчиненого злочину в діях невстановленої особи підтверджується проведеними слідчими діями, а тому є ризик, що в ході використання автомобіля, напівпричепа, вказані предмети можуть бути відчужені, знищені або втрачені сліди, які вказують на наявність ознак злочину та можуть допомогти встановити особу, що його вчинила.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявлене клопотання підтримала в повному обсязі.
Заслухавши думку слідчого та прокурора,дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Статтею 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Згідно ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Під час розгляду клопотання слідчого про арешт майна, суддею встановлено, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, було тимчасово вилучено 24.04.2018 р. Клопотання про арешт майна було подано до суду 25.04.2018 р.
Ст. 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і застосовується цей принцип з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно вимог ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобовязані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно вимог ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.
Ст.7 КПК України серед іншого передбачає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, як то доступ до правосуддя; забезпечення права на оскарження судових рішень.
Оскільки нормами КПК України не визначені наслідки пропуску процесуальних строків, суддя, керуючись ст.7 КПК України, дійшов висновку, що клопотання підлягає розгляду по суті.
При розгляді клопотання по суті, слідчий суддя дійшов висновку про його задоволення.
Клопотання обґрунтовано тим, що 30 квітня 2018 року під час перевірки Свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки «Mitsubishi Galant» д.р.н. НОМЕР_1 на стаціонарному посту поліції на автодорозі "Київ-Чоп" в с. Кочерів Радомишльського району Житомирської області, було виявлено ознаки підробки Свідоцтва, що вказує на думку слідчого на ознаки вчинення кримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст. 358 КК.
Цього ж дня, 30 квітня 2018 року, під час проведення огляду, вказаний автомобіль та Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу були вилучені працівниками СВ Радомишльського ВП, оскільки являються речовими доказами та доправлені на зберігання до Радомишьського ВП.
01 травня 2018 року за даним фактом розпочате досудове розслідування за №12018060280000234, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.358 КК України.
Цього ж дня, 01 травня 2018 року тимчасово вилучений автомобіль марки Mitsubishi Galant» д.р.н. НОМЕР_1 та Свідоцтво про реєстрацію автомобіля серії НОМЕР_2 Постановою слідчого були визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження.
Постановами слідчого ОСОБА_3 призначені експертизи,які погоджені судом,а саме:
- техніко-криміналістична експертиза документів
- комплексна судово-криміналістична експертиза транспортних засобів.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів кримінального провадження - на момент розгляду судом клопотання слідчого про накладення арешту на майно-експертизи не виконані та до Радомишльського ВП не надійшли.
Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації" № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вказаний слідчим захід забезпечення кримінального провадження, на думку слідчого судді, є в даному випадку єдино необхідним для всебічного, повного встановлення обставин кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що наявні правові підстави для арешту автомобіля та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, передбачені ст.170 КПК України.
При цьому суд зазначає про те,що володілець майна до суду зі скаргою на неправомірні дії слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна на момент розгляду клопотання не звертався.
Керуючись ст.ст. 167, 170-173 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Радомишльського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області області ОСОБА_3 ,яке погоджене прокурором Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, в межах досудового розслідування кримінального провдження за №12018060280000234 ,внесеного до ЄРДР від 01.05.2018 року за ч.1 ст.358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучений автомобіль марки Mitsubishi Galant» д.р.н. НОМЕР_1 та Свідоцтво про реєстрацію автомобіля серії НОМЕР_2 з метою забезпечення збереження даних речових доказів, тобто уникнення можливості приховування майна, його пошкодження, псування, втрати, знищення, використання, передачі та відчуження,а також забезпечення проведення необхідних слідчих дій.
Копію Ухвали направити слідчому СВ ОСОБА_3 - для виконання, володільцю майна та прокурору - для відома.
Дана ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з моменту її проголошення або в цей же строк з дня отримання копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1