Справа 274/1/18
1-кс/288/87/18
07 травня 2018 року . смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Попільня Житомирської області заяву ОСОБА_3 (захисника ОСОБА_4 )про відвід судді ОСОБА_5 в кримінальному провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060000000077 від 25 квітня 2017 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 ;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_3 ;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_4 ,
що обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 189, частиною другою статті 289 КК України,
В провадженні судді Попільнянського районного суду Житомирської області ОСОБА_5 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060000000077 від 25 квітня 2017 року відносно: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 189, частиною другою статті 289 КК України.
24 квітня 2018 року захисником ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 заявлено відвід судді ОСОБА_5 .
Заява про відвід судді ОСОБА_5 , мотивована тим, що 01 березня 2018 року та 03 березня 2018 року захисником подано клопотання до суду про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки ОСОБА_4 хворіє та потребує лікування, що підтверджується направленням до консультативно - діагностичної поліклініки обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського м Житомира.
05 березня 2018 року суддею Попільнянського районного суду ОСОБА_5 не були розглянуті дані клопотання, не заслухано думку захисника та обвинуваченого з приводу даних клопотань. Проте 05 березня 2018 року під час проголошення ухвали суддею ОСОБА_5 та фіксування судового процесу технічними засобами, було лише зазначено, що захисник ОСОБА_10 раніше двічі 01 березня 2018 року та 03 березня 2018 року подавав клопотання до суду про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашній арешт на певний період доби на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки ОСОБА_4 хворіє та потребує лікування, що підтверджується направленням до консультативно-діагностичної поліклініки обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського м. Житомир. Однак, про те, що клопотання від 01 березня 2018 року та 03 березня 2018 року не підлягають до задоволення суддею нічого не зазначалось. З копії ухвали, яка була надана сторонам після судового засідання вбачається, що її зміст не співпадає зі змістом ухвали, який був проголошений в судовому засіданні, а саме в ухвалі суду, яка була надана сторонам зазначено, що клопотання від 01 березня 2018 року та 03 березня 2018 року не підлягають до задоволення, що не відповідає дійсності і до ухвали від 05 березня 2018 року після її проголошення свідомо внесені завідомо неправдиві відомості.
З огляду на це, у захисника та його підзахисного виникає сумнів в об'єктивності та суб'єктивній упередженості судді ОСОБА_5 , яка полягає в умисних свідомих діях по внесенню завідомо неправдивих відомостей до ухвали суду від 05 березня 2018 року.
В судовому засіданні 20 березня 2018 року суддею було повторно розглянуті клопотання від 01 березня 2018 року та 03 березня 2018 року, по яких вже була висловлена думка судді та прийнято рішення, чим порушено таємницю нарадчої кімнати, оскільки думка судді по клопотаннях була відома до виходу в нарадчу кімнату а дії судді свідчать про його суб'єктивну сторонність, виражаються в умисних діях, які свідчать про пряму особисту зацікавленість у вирішенні справи та дають обґрунтовані підстави піддаватися сумніву в його неупередженості.
Суддя, вивчивши заяву про відвід та матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Згідно з вимогами статті 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Тобто, довіра до суду є запорукою того, що судове рішення буде сприйняте, як законне та справедливе.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
Статтею 80 КПК України визначено, що заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно статті 81 КПК України у разі з'явлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.
Статтями 75-76 КПК України передбачений перелік обставин, за яких судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Даний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, є вичерпним.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Статтею 6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
У відповідності до статті 9 Конституції України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і підлягає застосуванню.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Приведені захисником доводи в заяві про відвід, не містять підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді ОСОБА_5 , що передбачені зазначеними нормами КПК України, а також доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження. Інших встановлених законом підстав для відводу головуючого судді захисником не повідомлено.
Незгода з процесуальними діями судді не може бути підставою для його відводу, оскільки порушення процесу, в разі їх наявності, можуть тягнути за собою процесуально передбачені наслідки як-то скасування рішення або недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів.
Таким чином, суд не вбачає підстав для прослуховуваня аудіозаписів судових засідань.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Обєднаного королівства» («Pullar v. United Kingdom») зазначив, що судова практика передбачає два критерії для встановлення безсторонності суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції. По-перше, потрібно встановити, що суд був суб'єктивно безсторонній, тобто жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість. Особиста безсторонність презюмується доти, доки не буде доведено інше. По-друге, суд повинен бути об'єктивно безсторонній, тобто передбачається існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього".
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дана заява про відвід судді ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано обґрунтованих доказів про упередженість судді, особисту його зацікавленість та не наведено інших обставин, які виключають можливість брати участь у кримінальному провадженні відповідно до статті 75 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 75, 80-82, 309, 369, 372 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід судді Попільнянського районного суду Житомирської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12017060000000077 від 25 квітня 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_1