Справа № 288/495/18
Провадження № 2/288/468/18
03 травня 2018 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
за участю секретаря судового засідання - Нечипоренко М.І.,
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій вказує, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (далі - відповідач). Шлюб зареєстровано 11 липня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Попільяннського районного управління юстиції у Житомирській області, відповідний актовий запис № 28.
Від даного шлюбу дітей не мають.
Спільне життя позивачки з відповідачем не склалося тому, що мають різні погляди на сімейне життя та обов'язки, що призвело до постійних сварок.
На пропозицію позивачки розірвати шлюб через органи ДРАЦСу, відповідач відмовився.
Позивачка подальше збереження шлюбу вважає недоцільним.
Позивачка просить, шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвати, після реєстрації розірвання шлюбу прізвище їй змінити на «Максимчук», судові витрати покладає на себе.
Позивачка в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги визнав та просить розірвати шлюб.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки сторони не підтримують подружні стосунки і не бажають миритися.
Судом встановлено, що 11 липня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Попільнянського районного управління юстиції у Житомирській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що складено відповідний актовий запис № 28, після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінилось на «Воюц», що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ТП №135052.
Згідно свідоцтва про народження серії ІІІ-БК № 262734, виданого ЗАГС Залізничного райвиконкому м. Київ, запис № 1783, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, при народженні мала прізвище «Максимчук».
Як вбачається з свідоцтва про одруження серії І-БК № 178265, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, запис № 372, ОСОБА_4 22 червня 2002 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, після чого змінила своє прізвище на «Фролова».
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-БК № 096748, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, відповідний актовий запис № 39, ОСОБА_3 04 лютого 2010 року розірвала шлюб з ОСОБА_5, після розірвання шлюбу прізвище залишила «Фролова».
Відповідач не бажає розривати шлюб через органи ДРАЦСу.
Відповідно до частини другої статі 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. ОСОБА_2 користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя /стаття 110 СК України/. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Частиною другою статті 114 СК України встановлено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною третьою статті 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Зазначені обставини у їх системному зв'язку свідчать, що є всі підстави для розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Керуючись статтями 24, 104, 105, 110, 112 - 115 СК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України; суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 11 липня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Попільнянського районного управління юстиції у Житомирській області, відповідний актовий запис № 28, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Після реєстрації розірвання шлюбу прізвище дружини змінити на дівоче «Максимчук».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_6