Рішення від 29.03.2018 по справі 288/45/18

Справа № 288/45/18

Провадження № 2/288/336/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

секретаря судового засідання - Мітніцької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 09 січня 2018 року звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в обґрунтування якої вказує, що 14 січня 2006 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 (далі - Відповідач). Позивач зазначає, що від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач вказує, що спільне життя з Відповідачем не склалось, подружні відносини припинені з грудня 2017 року.

Позивач вважає, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу, суперечить її інтересам та інтересам дітей.

На підставі викладеного, Позивач просить, постановити рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 14 січня 2006 року. Після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «Брикайло». Неповнолітніх доньок залишити проживати з нею.

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 20 лютого 2018 року, сторонам надавався час для примирення, проте в визначений термін сторони не примирилися та дійшли висновку про розірвання шлюбу.

Позивач в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву в якій просила справу розглядати без її участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив справу слухати без його участі, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до Свідоцтва про шлюб серії І-ТП № 012498, 14 січня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Попільнянського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 1, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка після державної реєстрації шлюбу змінила своє прізвище на «Брикайло».

Як вбачається з копії Свідоцтв про народження серії І-ТП № 149597 та І-ТП № 189438, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Відповідно до частин другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до частини другої статті 114 Сімейного кодексу України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною третьою статті 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Статтею 161 СК України передбачено, що спір між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини, які проживають окремо, та не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається з вказаної статті, судом вирішується спір між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини, а оскільки, як встановлено судом спору щодо місця проживання малолітньої ОСОБА_3 між сторонами не існувало та не існує на даний час, оскільки відповідач не заперечує відносно того, щоб дитина проживала з Позивачем, суд вважає, що у Позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з вказаною вимогою, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Вимогу про стягнення з Відповідача понесених судових витрат Позивач не заявляв, тому керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 206, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України; статтями 24, 104, 105, 110, 112 - 115 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.

Шлюб зареєстрований 14 січня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Попільнянського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 1, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 - розірвати.

Після реєстрації розірвання шлюбу прізвище дружини залишити «Брикайло».

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП -НОМЕР_1 (Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Залізнична, 31/1).

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_2 (Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Вишнева, 11).

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_6

Попередній документ
73814902
Наступний документ
73814904
Інформація про рішення:
№ рішення: 73814903
№ справи: 288/45/18
Дата рішення: 29.03.2018
Дата публікації: 11.05.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Попільнянський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про розірвання шлюбу