Справа № 177/556/17 22-ц/774/678/К/18
Іменем України
03 травня 2018 року м. Кривий Ріг
Справа № 184/713/17
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.,
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.
секретар судового засідання - Гладиш К.І.
сторони справи:
позивач -Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року, яке ухвалено суддею Суботіною С.А. у м. Кривому Розі, повний текст судового рішення складений 07 грудня 2017 року,
У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» ( надалі- ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В мотивування заявлених позовних вимог зазначив, що 15.02.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/03-03/105, відповідно до п. 2 якого, відповідач отримав кредитні кошти у сумі 300000,00 гривень, зі сплатою 18% річних згідно з Графіком погашення кредиту, строком до 14.02.2017.
Позичальник умов договору не виконував, що призвело до виникнення заборгованості. Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 07.07.2014 задоволено позов Банку та стягнуто із ОСОБА_2 суму боргу розраховану за період з 15.02.2007 по 26.02.2014. Оскільки остаточно визначену судовим рішенням заборгованість по кредитному договору ОСОБА_2 повернув Банку 10.12.2015, то відповідно за період з 27.02.2014 по 14.12.2015 Банком нараховано відсотки за користування неповернутою частиною кредитних коштів у розмірі 56047,91 грн. та пеня за відсотками у розмірі 17920,25 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, а також судовий збір у розмірі 1600, 00 грн.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/03-03/105 від 12.07.2007 станом на 21.03.2017 в загальному розмірі 73968 ,16 грн., яка включає заборгованість: за відсотками 56047,91 грн. та пеня по відсоткам: 17920,25 грн. та судові витрати 1600 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду, матеріалам справи, ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в задоволенні позовних вимог. Зокрема вважає, що судом не прийнято до уваги, що позивач реалізував своє право на дострокове стягнення усієї заборгованості за кредитним договором, яка стягнута рішенням суду від 07.07.2014 року, тому договірні правовідносини між сторонами припинились. Як наслідок, позивач позбавлений права на отримання відсотків по договору, який припинив свою дію. Судом неправомірно стягнуто пеню за рік з 22 березня 2016 року по 21 березня 2017 р., без врахування положення 258, 261 ЦК України.
Відзив на апеляційну скаргу не ндходив.
Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.
Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що 15.02.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/03-03/105. Відповідно до п.2 договору позивач надав відповідачу кредитні кошти на розвиток бізнесу у сумі 300 000,00 гривень, строком до 14.02.2017 року, на умовах сплати 18% річних згідно Графіку погашення кредиту. (а.с.4-8),
Відповідно до п. 4.1.1. спірного кредитного договору за порушення зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом у визначені цим Договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідач ОСОБА_2 взяті на себе кредитні зобов'язання своєчасно не виконував, тому ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду із позовом про дострокове стягнення усієї кредитної заборгованості.
Пунктом 1.9.1 Кредитного договору закріплене право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання Позичальником своїх боргових зобов'язань.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2014 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2
заборгованість станом на 28 лютого 2014 року у загальному розмірі 194 853,13 грн., яка складається з: непогашеної суми кредиту - 179 362,22 грн., заборгованості за процентами - 13533,25 грн., пені за порушення строків сплати кредиту - 1023,65 грн. та пені за порушення строків сплати відсотків процентів - 934,01 грн.( а.с.15-16).
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суд першої інстанції виходив із обов'язку відповідача ОСОБА_2 погасити кредитну заборгованість у вигляді відсотків, нарахованих по умовам укладеного договору, розмір яких визначений позивачем та пеню за неналежне їх виконання.
Проте, колегія суддів не може у повному обсязі погодитися із висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У спорі, пов'язаному із стягненням заборгованості за кредитним договором підлягають встановленню обставини, як наявності між сторонами договірних правовідносин, так і невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань та їх розмір.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 559 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В абз. 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601 , 604-609 ЦК України.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст. ст. 526, 599 ЦК України.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦКУкраїни).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно умов укладеного кредитного договору, сторони домовились що остаточний строк повернення кредитних коштів встановлений 14 лютого 2017 року. ( а.с.4).
Пунктом 1.4.1.2 укладеного договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються не пізніше дати визначеною у графіку повернення кредиту та сплати процентів ( Додаток №1), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються позичальником відповідно п.1.5. договору.( а.с.4)
Пунктом 1.5.1 укладеного договору передбачено, що нараховані проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк передбачений графіком повернення кредиту та сплати відсотків. ( а.с.5)
Пунктом 1.9.1 Кредитного договору закріплене право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання Позичальником своїх боргових зобов'язань.
Згідно ч.1 ст.1050 та ч.2 ст.625 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити грошову суму, при цьому ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Банк реалізував своє право на дострокове стягнення усієї суми заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2014 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 заборгованість станом на 28 лютого 2014 року у загальному розмірі 194 853,13 грн., яка складається з: непогашеної суми кредиту - 179 362,22 грн., заборгованості за процентами 13533,25 грн., пені за порушення строків сплати кредиту - 1023,65 грн. та пені за порушення строків сплати відсотків процентів - 934,01 грн.( а.с.15-16).
Оскільки, умовами укладеного договору не визначений розмір нарахування процентів за користування кредитними коштами поза строком дії кредитного договору, їх розмір визначається законом.
Так як рішенням суду від 07 липня 2014 року стягнуто заборгованість за відсотками, які нараховані до 28 лютого 2014 року, тому з 29 лютого 2014 року до 07 липня 2015 року позивач має право на отримання від відповідача відсотків за користування кредитними коштами, передбаченими умовами укладеного договору, у розмірі 18% річних, які не охоплені судовим рішенням.
Колегія суддів, з урахуванням наданого позивачем розрахунку заборгованості, який не спростований ані відповідачем, ані його представником, за період з 29 лютого 2014 року по 07 липня 2014 року визначає розмір відсотків у сумі 10614,31 грн., згідно розрахунку ( 24147,56-13533,25), як різницю між нарахованими відсотками, станом на дату постановлення рішення суду та стягнутих за судовим рішенням ( а.с.12,15).
Кредитним договором не встановлено розмір процентів після спливу строку його дії, через вимогу позивача про дострокове стягнення коштів за кредитним договором у повному обсязі, строк дії виконання зобов'язання вважається таким, що настав, тому слід дійти висновку про визначення розміру процентів після дати стягнення кредитних коштів, слід визначити на рівні облікової ставки Національного банку України.
Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року № 6-1412цс16.
Тому, колегія суддів не може погодитися із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення відсотків за користування кредитним коштами у розмірі передбаченому умовами договору, а доводи апеляційної скарги в цій частині є такими, що заслуговують на увагу.
Після ухвалення рішення суду розмір заборгованості складає 194 853,13 грн
За період з 08 липня 2014 року по дату проведення відповідачем остаточного розрахунку 10 грудня 2015 року з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування кредитними коштами на рівні облікової ставки НБУ, в порядку ст.1048 ЦК України.
Колегією суддів наведений розрахунок відсотків, виходячи зі змінної ставки НБУ
періодСтавка НБУРозмір зобов'язання Кількіс днівСума
08.07.-16.07.20149,5194853,13 9456,48
17.07-12.11.201412,5194853,131177808,28
13.11-05.02.1514194853,13856353,41
06.02.-03.03.1519,5194853,13262706,87
04.03.-27.08 30194853,1311718739,89
28.08-24.0927194853,13284036,28
25.09-10.1222194853,13768926,81
разом 49028,02
Отже, за період з часу постановлення судового рішення та до дати його виконання зі ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягає стягненню відсотки за користування грошовими коштами на рівні облікової ставки НБУ за період з 08 липня 2014 року по 10 грудня 2015 рік у розмірі 49028,02 грн. Разом із відсотками за період з 29 лютого 2014 року по 07 липня 2014 року у розмірі 10614,31 грн., підлягає сплаті відповідачем 59642,30 грн.
З урахуванням загального принципу диспозитивності, передбаченого ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках, колегія суддів приходить до висновку, про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за відсотками в межах заявлених позовних вимог у розмірі 56047,00 грн.
Колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги відповідача в частині пропуску ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» строку звернення до суду із вимогами про стягнення пені.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
З огляду на примусове стягнення за судовим рішенням достроково кредитної заборгованості право ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на стягнення пені виникло саме з 07 липня 2014 року та право вимоги припинило свою дію 10 грудня 2015 року через виконання боржником зобов'язання у повному обсязі.
Як видно з штампу вхідної кореспонденції суду, позивач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду із позовом 24 березня 2017 року.
У відзиву на позовну заяву представник відповідача ставив питання про застосування наслідків пропуску позивачем ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» строку позовної давності до заявлених вимог, зокрема стягнення пені.
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги відповідача, а висновки суду першої інстанції в частині стягнення пені по відсоткам за період з 22 березня 2016 року по 21 березня 2017 року у розмірі 17920,25 грн., таким, не відповідає вимогам законодавства. У зв'язку із тим, що боргові правовідносини між сторонами припинено виконанням проведеним належним чином 10 грудня 2015 року, стягнення пені за межами позовної давності не передбачено, що є підставою для скасування рішення суду в цій частині.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки суду не відповідають матеріалам справи, що відповідно до вимог п.п.1,3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно положення ч.13 ст.141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції при ухваленні нового рішення здійснює розподіл судових витрат. При зверненні до суду із позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн., який підлягає стягненню із відповідача у розмірі 1290,12 грн. пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 377, 381, 382 ЦПК України, Апеляційний суд Дніпропетровської області,
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року, скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/03-03/105 від 15 лютого 2007 року у вигляді відсотків за користування кредитними коштами за період з 29 лютого 2014 року по 10 грудня 2015 р. за у розмірі - 56047,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати у розмірі 1290,12 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складений 05 травня 2018 року.
Головуючий:
Судді: