Справа № 206/205/18
Провадження № 2/206/388/18
23.04.2018 Самарський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючий суддя Маштак К.С.
за участю:
секретаря судового засідання Мороза К.Т.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, -
ОСОБА_4 виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив нижчевикладене. Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2015 відповідач був визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами), та засуджений до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом на 3 роки.Внаслідок злочинних дій відповідача в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.12.2014 загинула мати позивача. Вказаним вироком, з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди (1/2 частку середньомісячного заробітку матері) стягнено 9413,94 грн., а також, починаючи з 01.06.2015 до досягнення позивачем повноліття, тобто до 31.08.2017, щомісячно по 1716,66 грн. Отже, незаконними діями відповідача позивачу спричинена матеріальна шкода, так як він втратив годувальника, на момент смерті, яка утримувала позивача будучи його матір'ю. Так, померла ОСОБА_5 працювала на посаді бухгалтера у ТОВ "Охоронні системи", середньомісячна заробітна плата за останні 3 повних робочих місяці склала 3433,33 грн. Частка заробітку, яка припадала на позивача складала половину, тобто 1716,66 грн. Після досягнення повноліття позивач навчається в Дніпровському національному університеті імені ОСОБА_6 та з 01.09.2017 є студентом 1 курсу денної форми навчання, факультету прикладної математики. Керуючись викладеним та на підставі ст. 1200 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди за період з 01.09.2017 по 31.03.2018 суму у розмірі 12016,62 грн. та щомісячно починаючи з 01.04.2018 по 1716,66 грн. на період навчання по 30.06.2021 включно.
Відповідач на адресу суду надіслав листа, згідно змісту якого просив проводити розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
31.01.2018 у даній справі відкрито провадження та призначено судове засідання. Під час розгляду справи судом досліджені всі письмові докази, заслухано пояснення представника позивача.
23.04.2018 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
16.06.2015 Самарським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено вирок, згідно якого ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом на 3 роки. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_3 на рахунок відшкодування матеріальної шкоди (1\2 частку середньомісячного заробітку ОСОБА_5В.) на користь ОСОБА_2 9413 грн. 94 копійки, а також стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 01.06.2015 до досягнення останнім повноліття - 31.08.2017, щомісячно по 1716 грн. 66 коп. (1/2 частки середньомісячного заробітку (доходу) померлої, яка припадала на позивача). Також, вироком встановлено факт перебування неповнолітнього сина ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди на утриманні загиблої ОСОБА_5
12.01.2018 за № 060-36 проректором науково-педагогічної роботи ОСОБА_7 ОСОБА_2 видано довідку про те, що він, тобто позивач, є студентом 1 курсу денної форми навчання гр. П3-17-1, факультету прикладної математики Дніпровського національного університету імені ОСОБА_6, навчається за рахунок бюджетного фінансування. Термін навчання 01.09.2017 по 30.06.2021.
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. За змістом абзацу 1 частини першої та частини другої статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Абзацом 2 частини 1 статті 1200 ЦК України передбачено, що шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років). Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Тобто, коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: а) непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання; б) дитина потерпілого, народжена після його смерті. Виходячи із встановлених судом обставин справи вбачається, що основним і постійним джерелом засобів до існування позивача була допомога з боку ОСОБА_5, яка надавала йому утримання, будучи його рідною матір'ю, та те, що на сьогодні позивач, є повнолітньою особою та навчається у Дніпровському національному університеті імені ОСОБА_6, а від так, позивач має право на відшкодування зі сторони відповідача шкоди на період навчання. Період за який з відповідача має бути стягнуто шкоду визначається з початку навчального періоду з якого позивач почав навчатись, тобто з 01.09.2017 до останнього дня місяця, який передує місяцю в якому ухвалено дане рішення, тобто до 31.03.2018 в сумі 12016 грн. 62 коп. (1716,66х7), та з 01.04.2018 щомісячно по 1716 грн. 66 коп. до закінчення навчання, тобто до 30.06.2021, але не більш як до досягнення позивачем двадцяти трьох років. Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи із приписів п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1187, 1200 ЦК України, ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265, п. 15, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -
Позов ОСОБА_2 (місце проживання: 49124, м. Дніпро, вул. Іларіонівська, 66/1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (місце проживання/перебування: Крюківська виправна колонія № 29 за адресою: 38734, с. Крюкове, Полтавського району Полтавської області РНОКПП НОМЕР_2) про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання/перебування: Крюківська виправна колонія № 29 за адресою: 38734, с. Крюкове, Полтавського району Полтавської області РНОКПП НОМЕР_2), на користь ОСОБА_2 (місце проживання: 49124, м. Дніпро, вул. Іларіонівська, 66/1, РНОКПП НОМЕР_1), кошти у сумі 12016 грн. 62 коп. за період навчання ОСОБА_2 з 01.09.2017 по 31.03.2018.
Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання/перебування: Крюківська виправна колонія № 29 за адресою: 38734, с. Крюкове, Полтавського району Полтавської області РНОКПП НОМЕР_2), на користь ОСОБА_2 (місце проживання: 49124, м. Дніпро, вул. Іларіонівська, 66/1, РНОКПП НОМЕР_1), щомісячно кошти у сумі 1716 грн. 66 коп. на період навчання з 01.04.2018 до закінчення навчання ОСОБА_2, тобто до 30.06.2021, але не більше як до досягнення ОСОБА_2 двадцяти трьох років. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 27.04.2018.
Головуючий суддя: К.С. Маштак