83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.12.09 р. Справа № 6/232
Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.
при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-дистриб'юторська компанія „Дружба”, м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика”, м. Костянтинівка
про стягнення 101 265грн. 35коп.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Лактіонов Р.В. - юрисконсульт (за довіреністю б/н від 30.11.2009р.).
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-дистриб'юторська компанія „Дружба”, м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика”, м. Костянтинівка про стягнення суми заборгованості в розмірі 101 265грн. 35коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на угоду №1205/КФ купівлі-продажу від 12.05.2008р., видаткові накладні №Д-00000967 від 01.10.2008р., №Д-00000966 від 30.09.2008р., №Д-00000931 від 22.09.2008р., №Д-00000917 від 22.09.2008р., №Д-00000962 від 16.09.2008р., №Д-00000952 від 15.09.2008р., №Д-00000858 від 11.09.2008р., №Д-00000860 від 10.09.2008р., №Д-00000859 від 08.09.2008р., №Д-00000788 від 02.09.2008р., №Д-00000861 від 01.09.2008р., №Д-00000788 від 29.08.2008р., №Д-00000765 від 29.08.2008р., №Д-00000729 від 20.08.2008р., №Д-00000704 від 13.08.2008р., №Д-00000674 від 07.08.2008р., №Д-00000566 від 16.07.2008р., №Д-00000531 від 09.07.2008р., акт звірки взаєморозрахунків.
Відповідач надав відзив на позовну заяву б/н від 24.12.2008р., відповідно з якими проти позовних вимог заперечує, посилаючись на недійсність угоди №1205/КФ купівлі-продажу від 12.05.2008р. та невідповідність видаткових накладних нормам чинного законодавства.
Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №14/4-20/2718 від 11.12.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика”, м. Костянтинівка на станом на 11.12.2008р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа.
Позивачем надані пояснення по справі б/н від 19.01.2009р., відповідно до яких останній наполягає на задоволенні позовних вимог.
20.01.2009р. відповідач через канцелярію господарського суду надав клопотання б/н від 20.01.2009р., згідно якого просить суд зупинити провадження по справі до прийняття рішення по справі №14/11пд про визнання угоди №1205/КФ купівлі-продажу від 12.05.2008р. недійсною.
Ухвалою від 20.01.2009р. господарський суд зупинив провадження у справі №6/232 до вирішення спору по справі №14/11пд.
Відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 25.05.2009р. провадження по справі №6/232 поновлено.
21.05.2009р. позивачем надана заява про зміну підстав позову б/н від 14.05.2009р., відповідно до якої останній зазначає, що між сторонами виникли господарсько-майнові відносини на підставі видаткових накладних №Д-00000967 від 01.10.2008р., №Д-00000966 від 30.09.2008р., №Д-00000931 від 22.09.2008р., №Д-00000917 від 22.09.2008р., №Д-00000962 від 16.09.2008р., №Д-00000952 від 15.09.2008р., №Д-00000858 від 11.09.2008р., №Д-00000860 від 10.09.2008р., №Д-00000859 від 08.09.2008р., №Д-00000788 від 02.09.2008р., №Д-00000861 від 01.09.2008р., №Д-00000788 від 29.08.2008р., №Д-00000765 від 29.08.2008р., №Д-00000729 від 20.08.2008р., №Д-00000704 від 13.08.2008р., №Д-00000674 від 07.08.2008р., №Д-00000566 від 16.07.2008р., №Д-00000531 від 09.07.2008р., тобто правовідносини сторін є позадоговірними, на підставі чого зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 95 196грн.30коп.
Ухвалою від 09.07.2009р. господарський суд зупинив провадження у справі №6/232 у зв'язку із надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика”, м. Костянтинівка на ухвалу господарського суду Донецької області від 19.06.2009р. по справі №6/30-63.
09.09.2009р. до господарського суду Донецької області від Донецького апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №6/232, на підставі чого ухвалою від 10.09.2009р. господарський суд поновив провадження по справі та призначив її до розгляду.
Крім того, 01.10.2009р. на адресу господарського суду надійшов запит від Донецького апеляційного господарського суду по справі №6/232 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-дистриб'юторська компанія „Дружба”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика”, м. Костянтинівка про стягнення суми заборгованості в розмірі 101 265грн. 35коп.
Господарський суд ухвалою від 02.10.2009р. на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження у справі №6/232 до повернення матеріалів справи на адресу господарського суду Донецької області.
12.11.2009р. на адресу господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №6/232 та ухвалою від 16.11.2009р. провадження по справі поновлено.
02.12.2009р. позивачем надана заява про збільшення розміру позовних вимог б/н від 26.11.2009р., відповідно до якої останній додатково зазначає про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, на підставі чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 99 653грн.72коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 95 196грн.33коп., 3% річних в розмірі 1 572грн.69коп. та інфляційних витрат в розмірі 2 884грн.70коп.
Суд розглядає змінені позовні вимоги відповідно до заяви б/н від 14.05.2009р. та збільшені позовні вимоги відповідно до заяви б/н від 26.11.2009р.
Відповідачем наданий відзив б/н від 07.12.2009р. на заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній заперечує проти задоволення збільшених позовних вимог.
Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:
За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово -дистриб'юторська компанія „Дружба”, м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика”, м. Костянтинівна досягнуто згоди про поставку на адресу останнього продукції.
Відповідно до ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За приписом ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Крім того, ст.218 ЦК України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
За твердженням позивача, на виконання умов домовленості останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару, що підтверджується видатковими накладним №Д-00000967 від 01.10.2008р., №Д-00000966 від 30.09.2008р., №Д-00000931 від 22.09.2008р., №Д-00000917 від 22.09.2008р., №Д-00000962 від 16.09.2008р., №Д-00000952 від 15.09.2008р., №Д-00000858 від 11.09.2008р., №Д-00000860 від 10.09.2008р., №Д-00000859 від 08.09.2008р., №Д-00000788 від 02.09.2008р., №Д-00000861 від 01.09.2008р., №Д-00000788 від 29.08.2008р., №Д-00000765 від 29.08.2008р., №Д-00000729 від 20.08.2008р., №Д-00000704 від 13.08.2008р., №Д-00000674 від 07.08.2008р., №Д-00000566 від 16.07.2008р., №Д-00000531 від 09.07.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.
Також позивачем до матеріалів справи надані податкові накладні до вказаних вище видаткових накладних.
Фактичне отримання відповідачем зазначеного вище товару, на думку позивача, підтверджується підписом уповноважених представників відповідача на зазначених видаткових накладних в графі „отримав(ла)” та печаткою підприємства.
За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 ЦК України).
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Таким чином, між сторонами виникли зобов'язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.
Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених накладних відповідачем.
Відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Керуючись вимогами зазначеної вище норми, 29.04.2009р. позивачем на адресу відповідача направлена вимога №04/09 від 28.04.2009р. про погашення виниклої заборгованості (докази відправлення вимоги залучені до матеріалів справи). Однак, позивач зазначає, що станом на 14.05.2009р. вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Оскільки строк оплати сторонами не встановлювався, в даному випадку, позивач вважає, що на підставі ч.2 ст.530 ЦК України зобов'язання щодо оплати поставленого товару виникає у відповідача після спливу семиденного строку з моменту пред'явлення позивачем грошової вимоги.
За твердженням позивача, відповідач вартість отриманого товару не оплатив, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 95 196грн.33коп.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Таким чином, на думку позивача, останній свої зобов'язання виконав належним чином, здійснивши поставку відповідної продукції; а відповідач всупереч вимогам домовленості та закону, не здійснив повну та своєчасну оплату товару у зв'язку з чим станом на 14.05.2009р. за останнім утворилась заборгованість в розмірі 95 196грн.33коп., частина якої також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008р. по 30.09.2008р.
Наразі, суд не приймає до уваги в якості доказу наявності заборгованості акт звірки взаєморозрахунків, оскільки відповідний акт є тільки документом, за яким бухгалтерії підприємств відображають рух грошових коштів в бухгалтерському обліку сторін, звіряють бухгалтерський облік проведених господарських операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується тільки первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо. Підписання акту звірки взаєморозрахунків не впливає на майновий стан сторін, не призводить до змін в суті операції, ніяких прав та обов'язків у сторін внаслідок звіряння розрахунків між ними не виникає, тобто функція актів звірки розрахунків носить суто інформаційний характер.
Так, дослідивши у сукупності матеріали справи, суд вважає посилання позивача безпідставними, оскільки зобов'язання відповідача щодо оплати отриманої за наявними в матеріалах справи накладними виникає у останнього після спливу семиденного строку з моменту пред'явлення позивачем грошової вимоги. Як зазначено вище, відповідна вимога направлена відповідачу 29.04.2009р., тобто вже в процесі розгляду справи №6/232.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватися до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.
Наразі, враховуючи те, що зобов'язання відповідача щодо оплати боргу в розмірі 95 196грн.33коп. виникло в процесі розгляду справи №6/232, суд вважає вимоги позивача безпідставними, оскільки на момент подання позовної заяви до суду право позивача на стягнення грошових коштів в розмірі 95 196грн.33коп. не було порушено.
Одночасно, надана відповідачем до матеріалів справи заява про зарахування зустрічних однорідних вимог №740 від 09.09.2009р. судом до уваги не приймається, оскільки у вказаній заяві йдеться про відносини сторін за договором поставки №8/КФ від 01.01.2008р. та жодним чином не визначено, що зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 48 521грн.25коп. здійснюється за товар, поставлений згідно видаткових накладних №Д-00000967 від 01.10.2008р., №Д-00000966 від 30.09.2008р., №Д-00000931 від 22.09.2008р., №Д-00000917 від 22.09.2008р., №Д-00000962 від 16.09.2008р., №Д-00000952 від 15.09.2008р., №Д-00000858 від 11.09.2008р., №Д-00000860 від 10.09.2008р., №Д-00000859 від 08.09.2008р., №Д-00000788 від 02.09.2008р., №Д-00000861 від 01.09.2008р., №Д-00000788 від 29.08.2008р., №Д-00000765 від 29.08.2008р., №Д-00000729 від 20.08.2008р., №Д-00000704 від 13.08.2008р., №Д-00000674 від 07.08.2008р., №Д-00000566 від 16.07.2008р., №Д-00000531 від 09.07.2008р., які є підставою позову по справі №6/232.
Крім того, надані відповідачем видаткові накладні (повернення) №ТОВ0004855 від 16.09.2008р. на суму 6 450грн.31коп. та №ТОВ0005004 від 22.09.2008р. на суму 5 743грн.78коп., судом до уваги не приймаються, оскільки із вказаних накладних не можливо встановити, що повернення товару було здійснено саме за видатковими накладними, які є підставою позову по справі №6/232.
Для всебічного та об'єктивного розгляду справи господарський суд ухвалою від 10.12.2009р. зобов'язав позивача надати письмові пояснення стосовно наявності заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами, повернення товарно-матеріальних цінностей відповідно до видаткових накладних (повернення) №ТОВ0004855 від 16.09.2008р., №ТОВ0005004 від 22.09.2008р., всіх правовідносин між сторонами та наявності заборгованості відповідно до зазначених відносин. Однак вимоги суду позивачем не виконані, відповідні пояснення не надані.
Таким чином, з огляду на викладені вище обставини, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-дистриб'юторська компанія „Дружба”, м. Київ в частині стягнення заборгованості в розмірі 95 196грн.33коп. є необґрунтованими, недоведеними, безпідставними, а відтак підлягають залишенню без задоволення.
На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1 572грн.69коп. та інфляційні витрати в розмірі 2 884грн.70коп.
Наразі, враховуючи підстави відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення основного боргу, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 1 572грн.69коп. та інфляційних витрат в розмірі 2 884грн.70коп. не підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.4-2, 4-3, 12, 22, 33, 36, 43, 49, 75, п.1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово -дистриб'юторська компанія „Дружба”, м. Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика”, м. Костянтинівна про стягнення заборгованості в розмірі 99 653грн.72коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 95 196грн.33коп., 3% річних в розмірі 1 572грн.69коп. та інфляційних витрат в розмірі 2 884грн.70коп. - залишити без задоволення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-дистриб'юторська компанія „Дружба” (за адресою: вул. Бурмістенка, 11, кв.1, м. Київ, 03040; поштова адреса: вул. Васильківська, 1, к.402, м. Київ, 03040; р/р 26005369943901 у філії „ЦРУ” ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит”, м. Київ, МФО 300937; код ЄДРПОУ 35644676) на користь Державного бюджету України суму недоплаченого державного мита в розмірі 44грн.57коп.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У судовому засіданні 21.12.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя