Справа № 214/106/18
2/214/1220/18
Іменем України
07 травня 2018 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження цивільну справу № 214/106/18
за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК»
до ОСОБА_3
про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представники сторін: від позивача: ОСОБА_4
Представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовною заявою, яка надійшла поштовою кореспонденцією на адресу суду 11.01.2018 року, в якій просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № KRHGF631090579 від 01.11.2012 року станом на 12.12.2017 року в загальному розмірі 17 193,89 грн., яка складається із заборгованості: за кредитом - 5375,85 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 10 523,09 грн., а також штрафів, нарахованих відповідно до п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - фіксована частина та 794,95 грн. - процентна складова; стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1600 грн.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що 01.11.2012 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за яким він отримав кредит в розмірі 8128,10 грн. зі сплатою процентів за користування ним в розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Свої зобов'язання банк виконав, натомість позичальник покладені на нього обов'язки належним чином не виконував, в результаті чого станом на 12.12.2017 року утворилась заборгованість в сумі 17 193,89 грн., яку представник позивача просила суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в примусовому порядку.
Суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України. У встановлений судом строк жоден із учасників справи не подав клопотання про розгляд справи за їх участю в судовому засіданні.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, не подання відповідачем відзиву суд постановив ухвалити по справі заочне рішення в порядку розгляду справи за правилами загального позовного провадження на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку представника позивача проти заочного розгляду справи.
Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-
01.11.2012 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір шляхом підписання заяви за № KRHGF631090579 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «ПРИВАТБАНК», яка по своїй суті є договором приєднання в розумінні ч.1 ст.634 ЦК України (а.с.6, 7-10).
Відповідно до п.п.1-9 заяви (а.с.6), ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 8128,11 грн. строком на 37 місяців з 01.11.2012 року по 30.11.2015 року включно зі сплатою процентів за користування ним за ставкою 12% річних, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту - 113,79 грн. на споживчі цілі - оплату вартості товару шляхом безготівково перерахування коштів - ноутбуку Lenovo вартістю 6401,50 грн., комп'ютерної мишки Logitech вартістю 179 грн., сумки для ноутбуку - 329 грн., картки сервісного обслуговування «Екстра сервіс» - 530 грн., накопичувачу інформації - 86,71 грн., страхового полюсу «Технозахист» - 600 грн.
Сторонами погоджено, що погашення кредиту здійснюється позичальником шляхом внесення щомісячних платежів в сумі 220,10 грн., з 30.10.2013 року - 333,89 грн. в період з 25 по 29 число кожного місяця.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти.
В силу ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Судовим розглядом встановлено, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за кредитним договором № KRHGF631090579 від 01.11.2012 року виконав належним чином, надавши ОСОБА_3 кредит на придбання техніки в обумовленому розмірі. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає передбачене ч.1 ст.509 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.
Натомість позичальник свої зобов'язання не виконував належним чином, допускаючи їх періодичне прострочення, внісши в рахунок погашення заборгованості за кредитом востаннє в порядку хронологічності: 08.10.2013 року - 7 грн. на погашення пені; 06.01.2015 року - 4,08 грн. по сплаті процентів за користування кредитом; 15.01.2015 року - комісії за обслуговування кредиту, в результаті чого станом на 12.12.2017 року утворилась заборгованість за тілом кредиту - 5375,85 грн., яку суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.4-5), з яким суд погоджується, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача пені та штрафів (фіксованої частини та процентної складової), суд вважає дані вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Імперативним приписом ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.611, ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Виходячи зі змісту ст.ст.546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов'язання.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Як передбачено п.14 кредитного договору, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості, позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку у вигляді пені, розмір якої зазначений в Умовах та правилах надання банківських послуг, а саме 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки платежу (п.5.1 Умов та правил, а.с.10).
Крім того, відповідно до п.5.3 Умов та правил (а.с.10), при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.
Таким чином, суд приходить до висновку, що за попереднім погодженням сторони передбачили покладення на позичальника цивільно-правової відповідальності за порушення виконання кредитно-договірних зобов'язань шляхом нарахування та стягнення неустойки виключно у формі пені або штрафу, без можливості їх одночасного стягнення.
За положеннями ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Оскільки сторони при укладенні договору погодили, що у першу чергу нараховується пеня, а вже потім штрафи (зокрема, його процентна складова на момент звернення позивача до суду), тому суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 500 грн. - фіксована частина, 794,95 грн. - процентна складова, оскільки одночасне їх нарахування з пенею та стягнення за своєю суттю є подвійною відповідальністю.
Щодо заявленого позивачем розміру пені, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
З урахуванням ст.23 ЦПК України щодо загальних засад та завдань цивільного судочинства та ч.5 ст.12 ЦПК України відносно обов'язку суду сприяти сторонам в здійсненні їхніх прав, застосовуючи положення ч.3 ст.551 ЦК України суд вправі зменшити розмір неустойки (пені) як цивільно-правової відповідальності боржника за умови, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, на чому також акцентує увагу Верховний Суд України в постанові від 03.09.2014 року у справі №6-100цс14.
В розумінні ч.3 ст.551 ЦК України істотними обставинами можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч.2 ст.625 ЦК України та мають іншу правову природу.
В ході судового розгляду встановлено, що розмір основного збитку, завданого відповідачем, становить 5375,85 грн. виключно за тілом кредиту, в той час як заборгованість за пенею, нарахованою за прострочення виконання ОСОБА_3 кредитних зобов'язань станом на 12.12.2017 року складає 10 523,09 грн. (а.с4-5). При цьому, свої зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом, щомісячної комісії за обслуговування кредиту позичальник виконав належним чином, свідченням чому є відсутність заборгованості по вказаним складовим кредитного зобов'язання.
Таким чином, очевидним є те, що заявлений позивачем розмір пені є неспівмірним з розміром основного збитку, завданого відповідачем і не відповідає визначеним п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509, ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам конституційного принципу верховенства права, що також передбачено в абз.2 п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року у справі №7-рп/13.
Враховуючи встановлену неспівмірність, розмір основного збитку, обсяг виконаних позичальником зобов'язань, тривалість допущених порушень та відсутність доказів звернення позивача з досудовими вимогами до відповідача для погашення ним заборгованості в добровільному порядку, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення ч.3 ст.551 ЦК України та зменшити розмір пені до 6000 грн., що кореспондується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 04.11.2015 року у справі № 6-1120цс15, від 03.09.2014 року у справі № 6-100цс14.
Аналізуючи викладене, оцінюючи наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення із ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором № KRHGF631090579 від 01.11.2012 року станом на 12.12.2017 року в загальному розмірі 11 375,85 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5375,85 грн., пені - 6000 грн. (з розрахунку: 5375,85 + 6000).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує положення ст.141 ЦПК України та п.39Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати в цивільних справах», відповідно до якого у разі, якщо суд на підставі ч.3 ст.551 ЦК України зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 1472 грн. в рахунок часткового відшкодування судового збору пропорційно частині задоволених вимог (за відрахуванням вимог про стягнення штрафу, в задоволенні яких судом відмовлено).
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № KRHGF631090579 від 01.11.2012 року станом на 12.12.2017 року в загальному розмірі 11 375 (одинадцять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 85 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5375 (п'ять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 85 коп., пені - 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» судовий збір в розмірі 1472 (одна тисяча чотириста сімдесят дві) грн. 00 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчий лист для пред'явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відомості про сторін:
Позивач: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги 50.
Відповідач: ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, останнє відоме місце реєстрації за адресою: пр-т. 200-річчя ОСОБА_5 17/61, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.
Рішення суду складено та підписано 07.05.2018 року.
Суддя Євтушенко О.І.