Рішення від 25.12.2009 по справі 39/273-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

25.12.09р. Справа № 39/273-09

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крістіна", с. ім.Горького, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про розірвання договору про пайову участь у спільному будівництві, повернення торгівельних приміщень та витребування матеріалів технічної експертизи спірної будівлі

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крістіна", с. ім.Горького, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про розірвання договору про пайову участь у спільному будівництві та визнання права власності на торгівельне приміщення

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. від 16.11.2009р.

від відповідача: Новожилова Ю.Т. - директор

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (надалі Позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Крістіна” (надалі Відповідач), в якому просить суд розірвати укладений між сторонами договір від 25.10.2002 року про пайову участь у спільному будівництві, та повернути Позивачеві ј частину власності площею 71 кв.м., що належить йому від загальної площі 213 кв.м. торгових приміщень, що знаходяться в будівлі (літ. А-1) (поз. 2-1 : 2-8), торгового комплексу ринку „Платонівський”, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (Бабушкінський район).

Позовні вимоги, мотивовані невиконанням з боку відповідача умов укладеного сторонами договору про пайову участь у спільному будівництві, в частині обов'язку передати у володіння позивача ј частки торгових приміщень торгового комплексу ринку „Платонівський”.

Відповідач проти позову заперечує, подав зустрічну позовну заяву, в якій просить суд розірвати спірний договір про пайову участь у спільному будівництві, та визнати за ТОВ „Крістіна” право власності на торгове приміщення загальною площею 213 кв.м. (літ. А-1 поз. поз. 2-1 : 2-8) торгівельного комплексу ринку „Платонівський”, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (Бабушкінський район) на земельній ділянці 0,422 га, без надання актів введення в експлуатацію.

Зустрічні позовні вимоги, обґрунтовані посиланням на невиконання СПД ОСОБА_1 договірних зобов'язань щодо фінансування будівництва спірного майна та здійснення будівництва своїми силами ТОВ „Крістіана” за рахунок його власних коштів.

Відповідач за зустрічним позовом -СПД „ОСОБА_1 проти задоволення вимог ТОВ „Крістіна” заперечує, посилаючись на не доведення Позивачем за зустрічним позовом факту порушення умов спірного договору з боку СПД ОСОБА_1

За згодою представників сторін, в судовому засіданні 25.12.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 986 від 12.05.2000 року Приватному підприємству „Крістіна”, правонаступником якого являється Товариство з обмеженою відповідальністю ”Крістіна”, було надано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 в тимчасове користування для обслуговування торгівельного комплексу по його фактичному розміщенню.

На підставі рішення Виконкому Дніпропетровської міської ради № 2221 від 17.08.2000 року ПП „Крістіана” отримало дозвіл на організацію продовольчо-речового ринку за адресою: АДРЕСА_1.

25.10.2002 року між сторонами у справі був укладений договір на пайову участь у спільному будівництві (надалі Договір), згідно умов якого Сторона-1 (ТОВ „Крістіана”) прийняла Сторону-2 (СПД ОСОБА_1.) у спільне пайове будівництво торгових приміщень площею 200 кв.м. продовольчо-речового ринку „Платонівський” за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1.3. Сторона-1 зобов'язалася протягом 30 днів після закінчення будівництва передати стороні-2 у часткову власність у визначеному торгівельному комплексі, частину торгових приміщень у розмірі ј від загальної площі 200 кв.м., а також сприяти Стороні-2 в оформленні права власності.

За змістом п. 1.2. Договору, плановий термін закінчення будівництва і здачі будинку в експлуатацію -20 жовтня 2005 року.

Згідно п. 2.1 Договору, перший етап фінансування пайового будівництва Сторона-2 зобов'язувалась здійснити шляхом внесення грошової суми в розмірі 50 000 грн. протягом 10 днів з моменту підписання цього договору. Другий етап фінансування Сторона-2 мала здійснити до 01.01.2005 року в сумі 50 000 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України. кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування свої вимог і заперечень.

СПД ОСОБА_1, в порушення наведеної процесуальної норми не надав суду належних доказів в підтвердження виконання ним свого обов'язку щодо здійснення першого та другого етапів фінансування згідно п. 2.1. Договору, в зв'язку з чим твердження Позивача за первісним позовом щодо виникнення в нього права власності на відповідну частину спірного майна слід визнати безпідставними, й такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом такими, що не підлягають задоволенню.

Як убачається зі змісту доданих до зустрічної позовної заяви договорів підряду № М2/1 від 25.03.2004 та № 29-Е від 10.11.2005 року, будівництво торгівельного комплексу ринку „Платонівський”, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, було здійснено ТОВ „Крістіна” за рахунок власних коштів, протягом 2002-2007 років, а отже, в силу вимог ч. 1 ст. 331 ЦК України ТОВ „Крістіана” набуло право власності на спірне майно як на новостворену річ.

За вищенаведених обставин, з огляду на приписи ст.ст. 331, 525, 526, 392 ЦК України, позовні вимоги за зустрічним позовом щодо розірвання Договору на пайову участь у спільному будівництві від 25.10.2002, та визнання права власності ТОВ „Крістіна” на спірне майно підлягають задоволенню.

Задовольняючи зустрічний позов, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вище встановлено судом, і іншого не доведено сторонами, СПД ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку щодо здійснення фінансування пайового будівництва за договором від 25.10.2002 року (доказів не надано), чим припустив істотного порушення умов договору, оскільки в наслідок цього ТОВ „Крістіана” було позбавлено фінансування, на яке воно розраховувало під час укладення спірної угоди, а отже, вимоги останнього про розірвання спірного договору є правомірними.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для звернення ТОВ „Крістіна” із зустрічним позовом про визнання права власності, послужили дії СПД ОСОБА_1 щодо оспорювання цього права шляхом пред'явлення позову про витребування частини спірного майна.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 наведеної статті право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Як убачається з наданого до матеріалів справи технічного висновку про стан будівельних конструкцій нежитлових приміщень літ. А-1 (поз. 2-1 : 2-8) торгівельного комплексу ринку „Платонівський”, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який складно ТОВ „Промтехстальпроект” (ліцензія Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України серії АВ № 051902 від 21.06.2006, яка дійсна по 21.04.2011) від 07.08.2009 року, несучі будівельні конструкції нежитлових приміщень торгівельного комплексу літ. А-1 (поз. поз. 2-1 : 2-8) відносяться до нерухомого майна ІІ грипи капітальності, та знаходяться в задовільному стані, і придатні для подальшої експлуатації.

Відповідно до технічного паспорта КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” виготовленого станом на 23.11.2009 року, спірна торгівельна будівля А-1 є самовільним будівництвом.

В силу ч. 3 ст. 376 ЦК України, яку слід застосовувати як спеціальну норму, що регулює правовідносини щодо самочинного будівництва, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умов надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

10.07.2007 року між ТОВ „Крістіна” (орендар) та Дніпропетровською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого ТОВ „Крістіна” отримало в оренду земельну ділянку площею 0,0422 га під фактичне розміщення спірного нерухомого майна.

Отже оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання ТОВ „Крістіна” в установленому порядку земельної ділянки під самочинно збудоване нерухоме майно, позовні вимоги за зустрічним позовом в частині визнання права власності на спірне майно, відповідають змісту ч. 3 ст. 376 ЦК України і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 ГПК України, судові витрати за розгляд справи в частині позовних вимог за первісним позовом слід віднести на позивача за цим позовом, судові витрати у справі за зустрічним позовом підлягають віднесенню на користь Позивача а цим позовом, згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 15, 16, 331, 328, 376, 392, 525, 526, 530, 611, 651 Цивільного України; ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Розірвати укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Крістіана” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір про пайову участь у спільному будівництві від 25.10.2002 року

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Крістіна” (код ЄДРПОУ 19154898) право власності на торгове приміщення загальною площею 213 кв.м. (літ. А-1 поз. поз. 2-1 : 2-8) торгівельного комплексу ринку „Платонівський”, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (Бабушкінський район) на земельній ділянці площею 0,422 га, без надання актів введення в експлуатацію.

Суддя О.В. Ліпинський

Рішення підписано 25.12.2009

Попередній документ
7381320
Наступний документ
7381323
Інформація про рішення:
№ рішення: 7381321
№ справи: 39/273-09
Дата рішення: 25.12.2009
Дата публікації: 13.01.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: