Справа № 209/481/18
Провадження № 2/209/620/18
03 травня 2018 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Маслова Д.В.
за участю секретаря судового засідання Кулік О.О.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача адвоката ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів та способу їх присудження, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: змінити розмір стягуваних аліментів та спосіб їх присудження із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на отримання аліментів на утримання дитини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 08.07.2017 року і до досягнення повноліття дітей, визначений заочним рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18.09.2017 року по справі №2/209/1110/17, провадження № 2/209/1110/17; призначити новий розмір аліментів та спосіб їх присудження, а саме стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на отримання аліментів на утримання дитини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі у розмірі 1100,00 ( тисячу сто гривень 00 коп.), щомісячно до досягнення повноліття дитини. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону; виконавчий документ від 14.11.2017 року справа №2/209/1110/17, провадження №2/209/1110/17 виданий Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, відкликати після набрання даним рішенням суду законної сили.
В обґрунтування своїх вимог позивач в позові зазначив, що від спільного проживання однією сім'єю в період з 2006 року по 2012 рік, без реєстрації шлюбу із відповідачем у них народився син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. За виконавчим листом по справі №2/208/1110/17, виданим 14.11.2017 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, з нього стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.06.2017 року по 07.07.2017 року, а за період з 08.07.2017 року аліменти в розмірі 1/4 частини його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, на користь відповідача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, до досягнення дитиною повноліття. Позивач зазначає, що після припинення сімейних стосунків із відповідачем, почав спільно проживати однією сім'єю, без реєстрації шлюбу із ОСОБА_5, від даного шлюбу 12 січня 2015 року у них народився син, ОСОБА_6. Тобто на момент подання даного позову у позивача на утриманні є двоє малолітніх дітей. Позивач вказує, що постійно надавав матеріальну допомогу сину, купував одяг, речі, подарунки, солодощі, він любить свою дитину та постійно піклується на цікавиться його повсякденними справами, шкільним життям та досугом, зазначає, що офіційно працевлаштований, має заробітну плату в розмірі 4000,00 гривень щомісяця, та вважає, що зі скрутним сімейно-побутовим становищем відповідача, який суттєво впливають на розвиток та життя сина, він потребує значно більшого догляду зі сторони відповідача та використання матеріальних коштів на нього. Позивач вважає, що за доцільне збільшити розмір стягуваних з нього, як платника аліментів, аліментів на утримання його малолітнього сина, ОСОБА_4, а саме стягувати з нього в твердій грошовій сумі у розмірі 1100,00 гривень, щомісячно до досягнення повноліття дитини, з індексацією відповідно до закону, шляхом установлення нового розміру аліментів та спосіб їх присудження, на користь відповідача.
Наведені обставини у своїй сукупності слугували підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 29 березня 2018 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.46).
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. В судовому засідання зазначив, що відповідачем нераціонально використовуються аліментні платежі, які він надає їй на утримання дитини та через постійне збільшення прожиткового мінімуму на дитину відповіднного віку, він не має можливості постійно за цим слідкувати, щоб не допустити заборгованості по аліментам, тому просить змінити розмір стягуваних з нього аліментів на тверду грошову суму в розмірі 1100,00 гривень, щомісяця з індексацією відповідно до закону.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. В судовому засідання зазначив, що на підставі ст.192 СК України просить збільшити розмір аліментів визначений за рішенням суду за позовом платника аліментів.
В судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечила, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В своєму відзиві відповідач зазначила, що з липня 2017 року по січень 2018 року позивач не сплачував аліменти на утримання сина, хоча мав таку можливість. Відповідач вказує, що якщо позивач прагне забезпечити дитині належне утримання, нічого йому не заважає окрім аліментів в розмірі 1/4 частини від його доходів, надавати ще й окрему допомогу або відкрити для дитини рахунок та переводити на нього кошти. Вказує, що з 8 червня 2013 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, має спільну з ним дитину. Її чоловік працює та має достатній дохід, щоб утримувати свою сім'ю, в якій проживає і син позивача. Вважає, що зміна способу стягнення аліментів на утримання дитини з 1/4 частини доходу платника аліментів на фіксовану суму в розмірі 1100,00 гривень, не призведе до значного поліпшення матеріального стану дитини, оскільки у зв'язку з високим рівнем інфляції та постійним збільшення мінімальної заробітної платні, в майбутньому фіксована сума аліментів в розмірі 1100,00 гривень буде меншою ніж 1/4 частина від доходів платника.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, враховуючи позицію відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В судовому засіданні встановлено, що сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого Красногвардійськи відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетрвоської області 04 вересня 2007 року, автовий запис за №804 (а.с.15).
Згідно копії виконавчого листа №209/1670/17 від 18 вересня 2017 року з ОСОБА_1 стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.06.2017 року по 07.07.2017 року, а за період з 08.07.2017 року аліменти в розмірі 1/4 частини його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, на користь відповідача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, до досягнення дитиною повноліття (а.с.21).
Відповідно до копії свідоцтва про народження виданого Красногвардійськи відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції 22 січня 2015 року, актовий запис за №69, батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, записаний ОСОБА_1 (а.с.16).
Згідно довідки №1 від 13.02.2018 виданої директором ТОВ "ТОПАЗ БУД" ОСОБА_1 з 12.06.2017 року по теперішній час займає посаду директора, та в період з 12.06.2017 року по 31.01.2018 року його дохід склав 29710,00 гривень (а.с.19).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, актовий запис №177, відповідач ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу 08 чернвя 2013 року з ОСОБА_7, має прізвище "Гайсьонок" (а.с.53).
Відповідно до положень ч.3 ст.182 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Змінами в законодавстві від 17.05.2017 року стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). Але при застосуванні даного порядку судом повинно бути врахована ціла низка підстав.
Статтею 182 СК України визначаються обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених ЦПК України.
При ухваленні заочного рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетрвської області від 18 вересня 2017 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини у частці від заробітку, яке 20 жовтня 2017 року набрало законної сили, судом було враховано як матерільне становище дитини, так і стан здоров'я та матеріальне становище відповідача.
Обставини встановленні рішенням суду, яке набрало законної сили, мають преюдиціарний характер і окремому доказуванню не підлягають у відповідності до статті 82 ЦПК України.
Враховуючи зміст статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд враховує позицію, яку висловила колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 року у справі№ 640/16750/16-ц. А саме те, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Позивачем не доведена обставина, що після винесення рішення суду про стягнення з нього аліментів змінились якісь обставини, які б не дозволяли йому сплачувати аліменти у раніше визначений спосіб та розмірі. Зазаначена позивачем обставина, що при ухваленні рішення суду від 18 вересня 2017 року не був врахований той факт, що він має на утримання ще одного малолітнього сина, який знаходиться на його утриманні та те, що він офіційно працевлаштований, жодним чином не спростовує неможливість сплати їм аліментів у раніше визначений спосіб.
Тим більше, сам позивач та його представник в судовому засіданні повідомили, що частка від його заробітку, яка станом на дату розгляду справи стягується із нього за відповідним рішенням суду, є меншою у грошовому виразі ніж той фіксований розмір, який він просить стягувати із нього.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, позивач на підтведження обставин, того, що одержувач аліментів - відповідач, потребує матеріальної допомоги, у зв'язку зі зміною матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та інших випадків не навів, жодних доказів цьому не надав.
Враховуючи, соціальне становище платника аліментів, який має на утриманні двох малолітніх дітей, найменшій дитині вже виповнилось три роки, його матеріальне становище, яке станом на дату ухвалення заочного рішення суду від 18 вересня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини у частці від доходу та на дату набрання ним законної сили не змінилось, думку відповідача, яка заперечує проти зміни способу стягнення аліментів, визначений рішенням суду, суд дійшов до висновку, що підстав для зміни розміру аліментів, визначених за рішенням суду за позовом платника аліментів та способу їх присудження з частки від доходу на тверду грошову суму, не має.
Таким чином, під час судового розгляду не встановлено об'єктивних даних, які б свідчили про безумовну необхідність у перегляді раніше присудженого розміру аліментів, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
При вирішенні питання щодо стягнення суми судового збору за подання відповідного позову, суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, в якій зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 182-184, 192 СК України, ст.ст. 3, 10, 61, 88, 158, 174, 212-215 ЦПК України, суд, -
Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів та способу їх присудження - повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
При цьому, відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦПК України, встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду. Отже, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на дане судове рішення може бути подана, протягом зазначених строків, до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 49000, АДРЕСА_1.
Відповідач: ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: 51900, м.Кам'янське, вул.Сімферопольська, буд.33.
Суддя Д.В. Маслов