Справа № 161/9522/17 Провадження №11-кп/773/272/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст.187 КК УкраїниДоповідач: ОСОБА_2
02 травня 2018 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря - ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12017030010001095 за апеляційними скаргами прокурора, захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Луцького міськрайонного суду від 18 січня 2018 року, щодо ОСОБА_10
Даним вироком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Городець, Нижньогородської області, Російської Федерації, мешканець АДРЕСА_1 , не працюючий, з середньою освітою, неодружений, українець, гр.України, раніше судимий, зокрема: 27.06.2014 року Тячівським районним судом Закарпатської області за ст.ст.162 ч.1, 185 ч.3, 186 ч.2, 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі. Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 28.11.2014 року на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» скорочений наполовину строк невідбутого покарання. 14.01.2016 року звільнений з місць відбування покарання по відбуттю строку покарання,
засуджений:
- за ч.2 ст. 187 КК України до покарання у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 залишено попередній у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з моменту затримання, а саме з 11.00 год. 27.04.2017 року.
Вирішено питання про речові докази.
Вироком суду ОСОБА_10 визнаний винним і засуджений за те, що він 08 березня 2017 року близько 08 год. 40 хв., діючи умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, за попередньою змовою із ОСОБА_11 , знаходячись на другому поверсі переходу від складу до офісного приміщення, що на території ТДВ «Луцькпластмас» за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 76А, вчинили напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_12 , який виразився у нанесенні ОСОБА_11 ззаду одного удару дерев'яною палицею в потиличну ділянку голови потерпілого, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді рани на потиличній ділянці голови, що згідно висновку експерта №204 від 09 березня 2017 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, оскільки для її загоєння необхідний час більше 6 діб, а також інші ушкодження у вигляді підшкірної гематоми на лобній ділянці голови по центру та дещо зліва, садна на лобній, вилично-передвушній ділянці голови зліва та на передній поверхні лівої вушної раковини, на нижній повіці лівого ока, що згідно висновку експерта №204 від 09 березня 2017 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, від чого останній впав на підлогу та випустив із рук пакет, у якому знаходились грошові кошти в сумі 33 300 гривень, після чого ОСОБА_10 незаконно заволодів вказаним пакетом із наявними грошовими коштами, чим завдали потерпілому ОСОБА_12 матеріальних збитків на суму 33 300 гривень.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник та обвинувачений в поданих апеляційних скаргах вважають, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам провадження, дані та факти, що зазначені в ньому не підтверджуються належними та допустимими доказами, під час судового розгляду не були встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_10 в суді та вичерпані можливості їх отримання, а тому зазначений вирок підлягає скасуванню, а кримінальне провадження закриттю. Просять вирок скасувати, а кримінальне провадження закрити.
В апеляційній скарзі та доповненнях до апеляційної скарги прокурор не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, вказує, що апеляційна скарга подається у зв'язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_10 визнати винним за ч.2 ст.187 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна. Крім того просить на підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_10 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з моменту затримання, тобто 27.04.2017 року, до 20 червня 2017 року, а з 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційних скарг, обвинуваченого та захисника, які свої апеляційні скарги підтримали, проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечили, прокурора, який свою апеляційну скаргу підтримав, проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та захисника заперечив, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_10 злочину при зазначених у вироку обставинах ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну юридичну оцінку і вірно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 187 КК України.
Як встановлено в ході судового розгляду, винність ОСОБА_10 у вчиненому та за вказаних в обвинувальному акті обставин, повністю підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
- показаннями потерпілого ОСОБА_12 з яких вбачається, що 08.03.2017 року близько 08 години 30 хвилин він, піднімаючись сходами в одному із приміщень ТДВ «Луцькпласмас», які розташовані за адресою м. Луцьк, вул. Рівненська, 76А, побачив двох незнайомців, один з яких, як пізніше з'ясувалося був ОСОБА_10 . Минувши останніх, отримав удар ззаду в голову в результаті чого впав та у нього з рук випав пакет з грошима в сумі 33300 грн., які належали фірмі, де він проходив стажування, та були передані йому для здачі в касу підприємства. Вказав, що намагаючись піднятись, помітив як вказані незнайомці збирали гроші. Також зазначив, що намагаючись наздогнати вказаних осіб та вийшовши на вулицю, помітив що вони бігли до виходу із території ТДВ «Луцькпласмас». Вказав, що кричав щоб вказаних осіб зупинили, однак йому ніхто не допоміг. Крім того ствердно вказав на обвинуваченого, як на одну з осіб, яка вчинила на нього напад;
- показаннями свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні вказав, що він працює на фірмі, яка розташована на території ТДВ «Луцькпластмас». В його обов'язки входить розповсюдження товарів за які він отримує кошти та передає в офіс підприємства, в тому числі через ОСОБА_12 . Про дані обставини знав ОСОБА_10 , так як вони з обвинуваченим раніше разом працювали, а тому були знайомими. Вказав, що приблизно за місяць до даного злочину був свідком розмови ОСОБА_10 з ОСОБА_11 про викрадення грошей в потерпілого ОСОБА_12 , який працював логістом на підприємстві. Крім того зазначив, що перед вчиненням розбою обвинувачений запитував по мобільному телефоні в нього чи він здав гроші, які мав далі в офіс нести потерпілий;
- показаннями свідка ОСОБА_14 , з яких вбачається, що 08.03.2017 року біля 09 години на склад підприємства, де він працює, прибіг потерпілий з побитою головою та повідомив, що його побили та забрали гроші двоє хлопців. Також вказав, що за декілька днів до злочину бачив ОСОБА_10 біля входу на територію ТДВ «Луцькпластмас»;
- показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , з яких вбачається, що 08.03.2017 року вони бачили як двоє осіб, ростом 1,70-1,80 м, бігло з території підприємства, а за ними біг потерпілий;
- протоколом огляду місця події від 08.03.2017 року, згідно якого потерпілій ОСОБА_12 детально вказав на обставини вчинення кримінального правопорушення відносно нього;
- висновком судово-медичної експертизи №204 від 09.03.2017 року, згідно якої потерпілий ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді рани на потиличній ділянці голови, підшкірної гематоми на лобній ділянці голови по центру та дещо зліва, садна на лобній, вилично-передвушній ділянці голови зліва та на передній поверхні лівої вушної раковини, на нижній повіці лівого ока. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті контакту з травмуючою дією тупих предметів /предмету/, цілком можливо в час вказаний підекспертним;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 26.04.2017 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_10 як особу, яка вчинила на нього розбійний напад 08.03.2017 року;
- протоколом огляду документу (відеозапису) від 26.04.2017 року, згідно якого підтверджений факт вчинення нападу на потерпілого ОСОБА_12 08.03.2017 року.
- оглянутим в судовому засіданні відеозаписом із камер спостережень, що розташовані на території ТДВ «Луцькпластмас» за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 76А, який був вилучений під час огляду місця події 08.03.2017 року;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26.12.2017 року та доданими матеріалами до нього, згідно яких вбачається, що обвинувачений ОСОБА_10 на час вчинення кримінального правопорушення перебував в районі вчинення злочину.
Відповідно суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку показання потерпілого, свідків, документальні та інші докази, які є послідовними та узгоджуються між собою, яким суд дав вірну оцінку, що спростовує доводи захисника та обвинуваченого про відсутність достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України.
Крім того вищевикладені показання потерпілого, свідків та інші докази в своїй сукупності повністю відтворюють картину події, а тому посилання обвинуваченого та захисника на те, що вони не підтверджують винуватості ОСОБА_10 колегія суддів вважає безпідставними.
Що стосується доводів захисника в апеляційній скарзі про те, що було порушено право обвинуваченого на захист, оскільки перекладача було залучено 30.05.2017 року (фактично після затримання, оголошення підозри та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою), а також щодо не залучення перекладача при проведенні певних слідчих дій, то вони не заслуговують на увагу, так як під час допиту ОСОБА_10 , останній вказав, що писати, читати та розмовляти українською мовою вміє, та не потребує послуг перекладача, про що зазначено в протоколі допиту підозрюваного від 27.04.2018 року.
Доводи захисника та обвинуваченого про те, що протокол тимчасового доступу до речей та документів від 26.12.2017 року не може бути покладеним в основу обвинувального вироку, у зв'язку з тим в ході досудового розслідування не проводилася така слідча дія, як тимчасовий доступ до речей та документів, та не вилучались сім карта та мобільний телефон ОСОБА_10 , колегія суддів також вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вказаний доказ здобутий в порядку ст.333 КПК України, а що стосується не вилучення сім карти та мобільного телефону обвинуваченого, то жодної необхідності їх вилучати у суду та прокурора не було, так як номер мобільного телефону був вказаний особисто ОСОБА_10 під час допиту в якості підозрюваного за участю захисника ОСОБА_8 , що підтверджується протоколом допиту від 27.04.2017 року.
Так з матеріалів провадження вбачається, що клопотання прокурора
Твердження прокурора про невідповідність призначеного покарання особі обвинуваченого та тяжкості кримінального правопорушення також є необгрунтованими.
Відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Ці вимоги закону при призначенні ОСОБА_10 покарання судом дотримані, а також в повній мірі враховані обставини на які зроблено посилання в апеляційній скарзі прокурора.
Зокрема, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_10 покарання, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який вину не визнав, у вчиненому не розкаявся, має не зняту та непогашену у встановлений законом строк судимість, знову вчинив кримінальне правопорушення проти власності, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, посередньо характеризується за місцем тимчасового утримання, завдані збитки потерпілому не відшкодовані, а також наявність обтяжуючої та відсутність пом'якшуючих обставин покарання.
Висновок суду щодо призначеного ОСОБА_10 покарання належним чином у вироку вмотивований і підстав сумніватися у його правильності у колегії суддів не виникає.
Покарання ОСОБА_10 призначено в межах санкції ч.2 ст.187 КК України з дотриманням вимог ст.ст. 50, 65 КК України і є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Разом з тим підставними є доводи учасників судового розгляду про те, що при призначенні обвинуваченому покарання судом першої інстанції у відповідності до вимог ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому не зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з моменту затримання, тобто 27.04.2017 року, до 20 червня 2017 року, а з 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, а тому колегія суддів вважає, що вказаний строк підлягає до зарахування.
Інші доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу так як були предметом розгляду у суді першої інстанції і їм була дана вірна оцінка.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, Апеляційний суд Волинської області
Апеляційні скарги прокурора, захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_10 задовольнити частково.
Вирок Луцького міськрайонного суду від 18 січня 2018 року в данному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_10 залишити без змін.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_10 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 27 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21.06.2017 року по день набрання вироком законної сили в розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Дата набрання законної сили 02.05.2018р.
Суддя ОСОБА_2
помічник судді ОСОБА_17