17.12.09р.Справа № 31/331-09
За позовомМоторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ
до відповідача Дніпропетровського міського управління УМВС України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про стягнення 25 500,00 грн.
Суддя Єременко А.В.
Представники:
Від позивачаПсарьов С.С., довіреність від 12.02.09 р.,3 2133/4-3-06;
Від відповідача Мазуркевич А.С., довіреність від 04.06.09 р. № 30/13-03
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 25 500,00 грн.
Позов вмотивовано тим, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму виплаченого на користь гр. Томкової О.В. страхового відшкодування в розмірі 25 500,00 грн. внаслідок ДТП та пошкодження автомобіля марки „Хюндай””, д/н с690СА, яке сталося з вини водія гр. Волок М.Л., який керував транспортним засобом УАЗ 31514 д/н 040473, що належить Дніпропетровському міському управлінню міліції УМВС України у Дніпропетровській області.
Відповідач позовні вимоги не визнає, у відзиві на позов зазначає, що у відповідності до ст. 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі Закон) передбачено укладання договору. До суду наданий страховий поліс №ВА 9279202 в якому вказаний забезпечений транспортний засіб «Хенде акцент», а у позові та матеріалах про ДТП зазначений транспортний засіб «Хонда Акцепт». Відповідач вважає, що оскільки транспортні засоби різні - який був застрахований і який приймав участь у ДТП 22.07.2009 підстави для відшкодування страхових виплат відсутні. Також відповідач вважає, що невинність Томкової О.В. у ДТП, яка мале місце 22.07.2006 не доведена позивачем, оскільки у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи зазначено про порушення Томковою О.В. п. 10.2. Правил дорожнього руху. Також відповідач вказує, що у відповідності до ст. 25 Закону України «Про страхування»страхові виплати здійснюються на підставі заяви страхувальника та страхового акту. Заява страхувальника надана до матеріалів справи, а страховий акт у матеріалах справи відсутній і як слід у позивача не було підстав для виплати Томковій О.В, страхового відшкодування. Відповідач просить суд звернути увагу, що у відповідності до ст. 51 Бюджетного кодексу України, кошторис є основним плановим документом для бюджетної установи. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, будь-які зобов'язання, взяті юридичними особами без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями, і витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватись. Кошторисом доходів та видатків на 2009 рік витрати на оплату послуг минулих років не передбачені.
Згідно наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 28.10.2008 року № 1080 абревіатуру „УМВС” замінено абревіатурою „ГУМВС”.
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Відповідно до постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.10.06 р. 22.07.2006р. о 06.15год. Волок М.Л. керуючі автомобілем УАЗ 31514 держномер 040473, що належить Дніпропетровському міському управлінню міліції УМВС України у Дніпропетровській області, на перехресті вулиці Ростовської та проспекту Воронцова м. Дніпропетровська не вжив необхідних заходів безпеки щодо зменшення швидкості, або безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Хюндай держномер с690СА, що належить Томковой Є.В., під керуванням Томкова А.В., внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження. Таким чином Волок М.Л. порушив пункт 12.3 Правил дорожнього руху України.
Згідно полісу № ВА / 9279202 від 15.06.07 р. за типом договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності 1, виданого Томковій О.В., забезпечений транспортний засіб відповідно до полісу - Хендэ акцент, номерний знак С690СА97 . Строк дії полісу з 20.07.06 р. до 03.08.06 р.
Стаття 4 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі-Закон) суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Згідно ст. 17 Закону України страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір "Зелена картка") відповідно до цього Закону та чинного законодавства України. Зразки типових полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
Відповідно до підпункту а) п. 41.1. статті 41 Закону, яка регулює регламентні виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: ) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно наказу Моторного (транспортного) страхового бюро України від 07.11.06 р. № 956 „Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих Томковій О.В. (з вини незастрахованого водія)” Томковій О.В. перераховано за шкоду у розмірі 25 000,00 грн., заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу. Кошти у вказаному розмірі перераховані на рахунок Томкової О.В., що підтверджується копією платіжного доручення № 879 від 03.11.06 р.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання чи збереження якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст., ст..28, 29 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Ст. 1172 ЦК України передбачає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їх співробітником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
У відповідності зі ст. 993 ЦК України і ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, страхувальник ( чи інша особа, що одержала страхове відшкодування ) має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
За викладеного суд позовні вимоги позивача суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Разом з цим, суд не вбачає підстав для стягнення відповідача судових витрат по сплаті вартості наданої правової допомоги, виходячи з наступного.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/78 від 04.03.98р. втрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК та відшкодовуються за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Між тим, матеріалами справи (Контракт про надання правової допомоги № 2 (БА) від 27.02.08 р., довіреність від 06.04.09 р. № 5123/4-306) не підтверджується втрати позивача, пов'язані з оплатою послуг з надання правової допомоги у даній справі.
Доводи відповідача щодо недоведеності невинності Томкової О.В. у ДПТ судом відхиляється з огляду на те, що постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Волока М.Л. визнано винним в скоєні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Наведене є підставою для відмови у задоволенні клопотання відповідача про направлення запиту до УГАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області стосовно притягнення Томкової О.В. до адміністративної відповідальності.
Решта доводів відповідача спростовується викладеними вище висновками суду та матеріалами справи.
Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області, (49000, м. Дніпропетровськ, Червона площа, 2 А, ідентифікаційний код 08670964) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ-154, Русанівській бульвар, 8 ідентифікаційний код 21647131) 25 500,00 грн. понесених витрат; 255,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.В.Єременко