Справа № 2а-684/2009р.
10 грудня 2009 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., при секретарі: Лепетченко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Запоріжжі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Золотоніського взводу ДПС ДАІ ст. прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 11.09.2009 року, в обґрунтування якого зазначив наступне.
11.09.2009 року Інспектором ДПС Золотоніського взводу ДПС ДАІ ст. прапорщиком міліції ОСОБА_2 була винесена постанова відносно позивача, в якій було вказано, що Позивач 31.08.2009 року, керуючи автомобілемНОМЕР_1 перевищив швидкість на 23 кмгод, чим порушив п.п.12.6 (г) ПДР, швидкість вимірювалась приладом «Візир» 0711175.
Вказана постанова була оскаржена позивачем до ВДАІ Золотоніського міськрайвідділу внутрішніх справ, в задоволенні скарги було відмовлено.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова від 11.09.2009 року винесена з грубим порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених в адміністративному позові, просить задовольнити позов у повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення, заперечень на позов суду не надав. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, у відсутність відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.
Відповідно до ст. 293 КУпАП при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: скасовується постанова і закривається справа.
Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, тобто на працівника ДПС. Однак відповідач не з'явився до суду і не повідомив про причини неявки, що суд розцінює, як відсутність у нього будь-яких доказів в підтвердження правомірності винесеної ним постанови про накладення адміністративного стягнення.
Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення СА № 025567, 31 серпня 2009 р. об 11 год. 33 хв. ОСОБА_1І, керуючи автомобілем НОМЕР_2 на аш Бориспіль-Запоріжжя рухався зі швидкістю 113 кмгод, перевищив встановлену швидкість руху на 23 кмгод, чим допустив порушення п. 12.6 (г) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 КУпАП. Швидкість вимірювалась за допомогою вимірювача швидкості «Візир» № 0711175.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку перевищення водіями обмежень швидкості руху більш, ніж на 20 км/год.
З фотознімка, доданого до оскаржуваної постанови СА № 025567, взагалі не вбачається на якій ділянці дороги рухався автомобіль Позивача.
Згідно ч. 6 ст. 258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Отже, ст. 268 КУпАП не містить ніяких виключень у порівнянні зі ст. 258 КУпАП щодо прав особи на участь у розгляді справи про адміністративну відповідальність. Між тим, позивач не брав участі у розгляді справи про адміністративне стягнення, тому діями відповідача щодо винесення постанови порушено його права.
Відповідно до ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Однак, вказаний прилад «Візир» не може працювати у автоматичному режимі, має декілька режимів роботи, та не є таким, що автоматично переключає режими, та не працює постійно, крім того, з вказаного фотознімку неможливо встановити, що зазначена швидкість належить саме транспортному засобу Позивача.
Крім того відповідно до пп. 13.1 Інструкції № 1111 спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів.
Відповідно до пп. 13.3 Інструкції № 1111 забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув. З матеріалів адміністративної справи не вбачається, що технічний прилад «Візир» використовувався відповідно до інструкції та відсутнє посилання на наявність свідоцтва про метрологічну повірку. Крім того, відповідно до пп. 13.2. Інструкції № 1111 до роботи зі спеціальними технічними приладами допускається особа, яка вивчила інструкцію по застосуванню такого приладу та склала залік з правил їх застосування. Проте, в оскаржуваній постанові не вказано, хто саме був допущений до роботи з технічним приладом «Візир» серійний № 0711175 під час фіксації швидкості руху транспортного засобу Позивача.
Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. З оскаржуваної постанови не вбачається з яких критеріїв виходив відповідач, застосовуючи штраф саме в такому розмірі.
На підставі викладеного суд вважає, що відповідачем порушені приписи ст.ст. 19, 61 Конституції, ст. 14-1, 33, 122, 258, 268 КУпАП, а оскаржувана постанова не ґрунтується на належних та достатніх доказах, тому підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Оскільки термін на оскарження постанови від 11.09.2009 року пропущений позивачем не з його вини, суд вважає за необхідне поновити строк для оскарження постанови СА № 025567 по справі про адміністративне правопорушення від 11.09.2009 року.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати Постанову СА № 025567 по справі про адміністративне правопорушення від 11.09.2009р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, та поданням після цього, протягом 20 днів, апеляційної скарги або в порядку ст. 187 КАС України.
Суддя: В.В. Калюжна