Справа № 2-1410/2009 р.
10 грудня 2009 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., при секретарі Гузенко О.М., за участі прокурора Токмакова О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Зієда до начальника УБОЗ ГУМВС України в Запорізькій області, начальника Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС в Запорізькій області про відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом до начальника УБОЗ ГУМВС України в Запорізькій області, начальника Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС в Запорізькій області про відшкодування моральної шкоди, в якому зазначив наступне. 24.07.2008 року, у дворі буд. № 24 по вул. Сталеварів в м. Запоріжжі, позивач був затриманий працівниками міліції УБОЗ УМВС України в Запорізькій області та з застосуванням фізичної сили був доставлений до чергової частини Орджонікідзевського РВ УМВС України в Запорізькій області, де знаходився до 25.07.2008 року. Відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.07.2008 року, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 185 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. За протестом заступника прокурора Запорізької області, постановою апеляційного суду Запорізької області від 10.11.2008 року, постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.07.2008 року скасована, адміністративна справа закрита через відсутність в діях позивача адміністративного правопорушення. 11.09.2008 року позивач звернувся до прокуратури Запорізької області з приводу неправомірних дій працівників УБОЗ УМВС України в Запорізькій області. Постановою ст. прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами установам, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю від 12.01.200 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно співробітників УБОЗ УМВС України в Запорізькій області та ВВБ в Запорізькій області СВБ ГУБОЗ МВС України за відсутністю в їх діях складу службового злочину. Позивач вважає, що працівниками міліції було грубо порушені його права, його незаконно затримали працівники УБОЗ, працівники Орджонікідзевського РВ незаконно склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, внаслідок чого його незаконно було притягнуто судом до адміністративної відповідальності, незаконними діями працівників міліції йому спричинена моральна шкода, під час знаходження його під наглядом міліції його бачили його знайомі , що вплинуло на його імідж, тривала стресова ситуація вплинула на загальний стан його здоров»я, в результаті чого йому була спричинена моральна шкода, яку позивач оцінює в 35 000 грн. та просить стягнути з відповідачів на свою користь.
У судовому засіданні представник позивача за дорученням ОСОБА_2 підтримав викладене в позовній заяві, наполягав на позовних вимогах, просив їх задовольнити, стягнути з відповідачів моральну шкоду в загальному розмірі 35 000 грн.
Ухвалою суду від 17.11.2009 р. позовні вимоги позивача до начальника УБОЗ ГУМВС України в Запорізькій області, начальника Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС в Запорізькій області об»єднані в одне провадження.
Ухвалою суду від 01.06.2009 р. в якості співвідповідача по справі притягнуто Державне Казначейство України, ухвалою суду від 17.08.2009 р., 27.10.2009 р. замінено неналежних відповідачів по справі - начальника УБОЗ головного Управління МВС України в Запорізькій області , начальника Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС в Запорізькій області на Головне управління МВС України в Запорізькій області.
Представник відповідача ГУМВС України в Запорізькій області за дорученням ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що позивачем не надано жодного доказу щодо втрат немайнового характеру та моральних страждань. У задоволенні позову просить відмовити.
Представник відповідача Державного казначейства України за дорученням ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши що у позивача відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди у зв»язку з необґрунтованістю позовних вимог. У задоволенні позову просить відмовити.
Представник прокуратури Запорізької області - ОСОБА_5, який на підставі ст.45 ЦПК України здійснював представництво інтересів держави, просить позов залишити без задоволення, із-за відсутності у позивача підстав та доказів в підтвердження наявності моральної шкоди та необгрунтованості її розміру.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, в зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що, відповідно до протоколу серії ЗП № 259602 від 24.07.2009 року складеного Орджонікідзевським РВ ЗДУ УМВС України в Запорізькій області, 24.07.2008 року о 18-00 год., у дворі буд. № 24 по вул. Сталеварів в м. Запоріжжі, ОСОБА_1 відмовився надати документи, що посвідчують його особу, висловлювася нецензурною лайкою на адресу працівників міліції, намагався втекти, вчинивши злісну непокору працівникам міліції, чим порушив ст. 185 КпАП України. Згідно з протоколом № 020402 про адміністративне затримання від 24.07.2008 р.. складеним оперуповноваженим УБОЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_6 24.07.2008 р. о 21 год. у зв»язку з вчиненням правопорушення за ст.185 КпАП України затримано ОСОБА_1
Згідно з постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.07.2008 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 185 КпАП України та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., що підтверджується матеріалами адміністративної справи № 3-8195/08.
За протестом заступника прокурора Запорізької області, постановою апеляційного суду Запорізької області від 10.11.2008 року, постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.07.2008 року скасована, адміністративна справа закрита через відсутність події адміністративного правопорушення (постанова апеляційного суду Запорізької області від 10.11.2008 року за № 33-845/08)
11.09.2008 року позивач звернувся до прокуратури Запорізької області з приводу неправомірних дій працівників УБОЗ ГУМВС України в Запорізькій області.
З листа ГУМВС України в Запорізькій області від 01.12.2008 року за № 90/11\Ж-98, вбачається, що факти щодо неправомірних дій відносно ОСОБА_1 з боку працівників УБОЗ УМВС України в Запорізькій області частково знайшли своє підтвердження. Працівники УБОЗ УМВС України в Запорізькій області, з вини яких були допущені виявлені порушення, покарані наказом начальника Управління.
Постановою ст. прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами установам, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю від 12.01.200 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно співробітників УБОЗ ГУМВС України в Запорізькій області та ВВБ в Запорізькій області СВБ ГУБОЗ МВС України за відсутністю в їх діях складу службового злочину.
Відповідно до епікризу історії хвороби № 3207 6-ої міської лікарні м. Запоріжжя, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в алерго-пульмонологічному відділенні 6-ої міської лікарні м. Запоріжжя з 05.05.2008 року по 14.05.2008 року з діагнозом ОРВІ, гіпертермія, рекомендовано уникати психоемоційних стресів.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 незаконно був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП, на протязі часу з моменту визнання його винним у скоєнні правопорушення згідно з постановою Орджонікідзевського районного суду від 25.07.2008 р. та до поновлення його прав постановою апеляційного суду Запорізької області від 10.11.2008 р. безпідставно був підданий психічному впливу від негативних для нього факторів, що у свою чергу призвело до порушення його нормальних зв»язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої їй в результаті порушення її прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншими майном або іншим способом. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди встановлюється судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних або душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1176 ЦК України, шкода, спричинена фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного захисту тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладання адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 1176 ЦК України, підставою виникнення права на відшкодування шкоди, що спричинено фізичній особі незаконними діями органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, виникає в разі постановляння судом виправдувального вироку, скасування незаконного вироку суду, закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства, а також у випадку закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 року № 266/94-ВР (надалі Закон 266), шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Враховуючи характер, обсяг та тривалість страждань, яких зазнав позивач, можливості відновлення його немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у життєвих і трудових стосунках, обсягу зусиль, яких необхідно позивачу докласти для відновлення свого попереднього стану, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що слід визначити моральну шкоду на користь ОСОБА_1 виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на місяць на час розгляду судом справи, яка становить 744 грн., враховуючи час для поновлення його прав - 3 міс.15 днів, у зв»язку з чим позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, стягненню підлягає моральна шкода у розмірі у розмірі 2 604 грн.
На підставі Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ст. ст.23, 1176 ЦК, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 Зієда до Головного управління МВС України в Запорізькій області, Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з державного бюджету України шляхом списання коштів з рахунку Державного казначейства України (01014 м. Київ, вул.Бастіонна,6, 01014) на користь ОСОБА_1 Зієда моральну шкоду - 2 604 (дві тисячі шістсот чотири) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Рибалко Н.І.