Рішення від 20.12.2009 по справі 17/235-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

10.12.09р.Справа № 17/235-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький Торгівельний Дім "Белшина", м. Донецьк

до Приватного підприємства "ДОКА", м. Дніпропетровськ

про стягнення 4 723 046 грн. 89 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Клопов М.П., представник, довіреність №5 від 14.10.09р.;

Абрамчук Л.М., паспорт (Республіки Білорусь) серії КВ № 1249893 від 18.03.05р.;

від відповідача: Карпенко О.І., довір. № 78 від 25.09.09р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Донецький Торгівельний Дім "Белшина" (надалі -позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного підприємства "ДОКА" (надалі -відповідач) суму 4 723 046 грн. 89 коп. заборгованості за порушення виконання зобов'язань по договору комісії на закупівлю товарів № 70-08 від 03.09.08р.

В ході вирішення спору позивач збільшив позовні вимоги, вказавши на необхідність стягнення з відповідача на свою користь суми 4 723 046 грн. 89 коп. основного боргу, 451 846 грн. 99 коп. індексу інфляції, 112 616 грн. 64 коп. 3% річних, а всього 5 287 510 грн. 52 коп. заборгованості, з тих же підстав.

Відповідач проти позовну та уточнення до нього заперечує повністю. У відзиві на позов вказує на те, що вимоги позивача безпідставні та непідтверджені належними доказами. Відтак, позивач посилається на звіти комісіонера за №№ 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, проте фактично ці звіти між сторонами не укладались, так як оригінали цих документів позивачем у судовому засіданні не надавались, тобто цих звітів фактично не існує. Отже, вимоги позивача в частині нарахованого розміру інфляційних та 3% річних -безпідставні, оскільки відсутня і основна сума спірного основного боргу. Окрім того, вантажні митні декларації надані позивачем на підтвердження дійсності існування спірної суми заборгованості, не відображають номерів спірних комісійних звітів, тому встановити за якими саме звітами здійснювалась поставка -неможливо.

Разом з тим, представником відповідача було заявлено клопотання про призначення судової експертизи, у зв'язку із відсутністю у підприємства відповідача первинних документів, які засвідчують факт виконання доручень відповідача по закупівлі автомобільних шин, та передачі їх позивачем в повному обсязі ПП "ДОКА".

Ухвалою голови господарського суду від 12.11.09р. строк вирішення спору за заявою судді продовжено до 15.12.2009 року.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.11.09р. по 10.12.09р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та представників відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

03.09.2008 року між позивачем (комісіонером) та відповідачем (комітентом) було укладено договір комісії на закупівлю товарів № 70-08 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується за винагороду укласти на користь відповідача від свого імені угоди, на найвигідніших умовах для останнього, стосовно закупівлі автомобільних шин (товару), де найменування, асортимент, ціна та кількість визначаються в додатках (дорученнях) до цього договору, які є його невід'ємною частиною (п. 1.1 Договору).

На виконання умов вказаного договору комісіонер належним чином здійснив покупку товару для комітента, про що відповідачу надавались відповідні звіти за №№ 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51 на загальну суму 5 082 110 грн. 62 коп., у тому числі: 4 982 461 грн. 39 коп. вартість купленого та переданого у власність комітента товару, 99 649 грн. 23 коп. комісійна винагорода, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями відповідних звітів комісіонера за №№ 39-51, рахунками-фактурами, митними деклараціями, товарно-транспортними накладними та міжнародними ТТН, які були надані на вимогу суду позивачем в оригіналі для огляду у судовому засіданні та визнанні такими, що відображають фактичне здійснення господарських операцій.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань, по закінченню термінів оплати, які узгоджені та встановлені сторонами в кожному звіті комісіонера окремо, оплату закупленого та переданого позивачем в повному обсязі у власність відповідача товару здійснив частково на загальну суму 359 063 грн. 73 коп., у тому числі: 259 414 грн. 50 коп. часткова вартість товару згідно звіту комісіонера № 39, 99 649 грн. 23 коп. повної вартості комісійної винагороди.

Внаслідок чого, на час розгляду спору у відповідача перед позивачем існує основна сума заборгованості в розмірі 4 723 046 грн. 89 коп.

Окрім того, в порядку досудового врегулювання спору, позивачем 11.08.09р. була направлена на адресу відповідача претензія № 349 з вимогою в найкоротший термін оплати спірну суму основного боргу, яка була залишена комітентом без відповіді та задоволення.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник (відповідач по справі), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (позивача у справі) зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу за період грудень 2008 року по вересень 2009 року суму 451 846 грн. 99 коп. індексу інфляції, а також за період з 08.11.08р. по 19.10.09р. суму 112 616 грн. 64 коп. 3% річних, розмір яких підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача та визнається судом в повному обсязі.

Відповідач доказів погашення зазначеної збільшеної спірної заборгованості господарському суду на час розгляду справи не надав.

З урахуванням встановлених обставин уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Статтею 530 п. 1 цього ж кодексу встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, оплата провадиться відповідачем (комітентом) в терміни, які визначені сторонами в кожному звіті комісіонера окремо.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами

Згідно положень ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед позивачем, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги про примусове стягнення з відповідача суми 4 723 046 грн. 89 коп. основного боргу, 451 846 грн. 99 коп. індексу інфляції, 112 616 грн. 64 коп. 3% річних, -є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, господарський суд відмовляє в задоволенні поданого відповідачем клопотання про призначення у даній справі судової експертизи, з огляду на наявність в матеріалах справи первинних двосторонньо складених документів, які відображають фактичність здійснення між сторонами відповідних господарських операцій, при цьому їх аналіз не потребує будь-яких спеціальних знань, та є достатнім для перевірки дійсності заявлених обсягів поставок та проведених по ним розрахунків між сторонами на виконання умов Договору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ДОКА" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 2/15; ЄДРПОУ 20234326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький Торгівельний Дім "Белшина" (м. Донецьк, пр-т Театральний, 21; ЄДРПОУ 35237656) суму 4 723 046 грн. 89 коп. (чотири мільйони сімсот двадцять три тисячі сорок шість грн. 89 коп.) основного боргу, 451 846 грн. 99 коп. (чотириста п'ятдесят одна тисяча вісімсот сорок шість грн. 99 коп.) індексу інфляції, 112 616 грн. 64 коп. (сто дванадцять тисяч шістсот шістнадцять грн. 64 коп.) 3% річних, 25 500 грн. 00 коп. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано -15.12.09р.

Попередній документ
7380421
Наступний документ
7380423
Інформація про рішення:
№ рішення: 7380422
№ справи: 17/235-09
Дата рішення: 20.12.2009
Дата публікації: 22.04.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію