Вирок від 20.04.2018 по справі 369/3698/18

Справа № 369/3698/18

Провадження № 1-кп/369/629/18

ВИРОК

іменем України

20.04.18 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12018110200001842 від 18.03.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, маючого неповну вищу освіту, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, та

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Казавчин Гайворонського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, не працюючого, неодруженого, маючого повну середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

встановив:

17.03.2018 року близько 20 години ОСОБА_4 , діючи умисно, маючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна за попередньою змовою з ОСОБА_5 та іншою невстановленою особою на ім'я ОСОБА_6 , відомості щодо якого виділені в окреме провадження, перебуваючи в кафе «Українські страви», розташованому за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Одеське шосе, 1, примусово вивели раніше незнайомого їм ОСОБА_7 , з приміщення кафе та направились у напрямку місцевого парку відпочинку.

Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та невстановлена особа на ім'я ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення, перебуваючи біля центрального входу до парку, розташованого по вул. Машинобудівників в смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, усвідомлюючи, що воля потерпілого до супротиву подавлена, зняли з тулуба ОСОБА_7 належну йому шкіряну куртку, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи № 1453 від 29.03.2018 року становить 4058,75 грн., в якій знаходився паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , грошові кошти в сумі 2500 грн. та мобільний телефон «Nokia», який для потерпілого матеріальної цінності не представляє, після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 6558,75 грн.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину визнали, суду повідомили, що вони разом з наглядно знайомим хлопцем ОСОБА_6 вживали алкогольні напої в кафе «Українські страви», через деякий час в кафе зайшов невідомий хлопець, як стало пізніше відомо ОСОБА_7 , та між ними виник словесний конфлікт з проводу дівчини ОСОБА_6 , який вони вирішили залагодити, розпивши мирову. Пізніше всі разом вони вийшли з кафе та пішли додому через парк, проте дорогою між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 знов розпочався словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_9 , забрав в нього куртку, яку віддав ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з цією курткою вони пішли додому, вранці наступного дня їх затримали працівники поліції. Через деякий час вони відшкодували потерпілому ОСОБА_7 шкоду, у зв'язку з чим він до них претензій немає.

Судовий розгляд відбувався у відсутність потерпілого ОСОБА_7 , який подав суду заяву про відсутність будь-яких претензій до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

За таких обставин, враховуючи позицію обвинувачених, з'ясувавши, чи правильно розуміють учасники зміст фактичних обставин, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та судовий розгляд було проведено із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України.

Тому, оцінюючи всі обставини у кримінальному провадженні, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, доведена повністю і кваліфікує дії кожного з них за вказаною статтею як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд бере до уваги, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, а також враховує характер і ступінь тяжкості злочину за ч. 2 ст. 186 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів. Обставиною, що, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене. Обставина, що, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено. Тому, з огляду на вказане, суд приходить до переконання про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинене у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 186 КК України, зі звільненням від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України - з встановленням іспитового строку, оскільки вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства в умовах контролю його поведінки уповноваженим органом з питань пробації.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд бере до уваги, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, а також враховує характер і ступінь тяжкості злочину за ч. 2 ст. 186 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів. Обставиною, що, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене. Обставин, що, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено. Тому, з огляду на вказане, суд приходить до переконання про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за вчинене у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 186 КК України, зі звільненням від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України - з встановленням іспитового строку, оскільки вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства в умовах контролю його поведінки уповноваженим органом з питань пробації.

Вчинення злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння суд не визнає обставиною, яка обтяжує їх покарання, а враховує як обставину, яка характеризує їхні особи, оскільки на момент вчинення і обвинувачені, і потерпілі перебували в стані алкогольного сп'яніння.

Долю речових суд вирішує згідно ч. 9 ст. 100 КПК України. Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази: чоловічу шкіряну куртку чорного кольору, яку передано потерпілому ОСОБА_7 на відповідальне зберігання - залишити в його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
73799300
Наступний документ
73799302
Інформація про рішення:
№ рішення: 73799301
№ справи: 369/3698/18
Дата рішення: 20.04.2018
Дата публікації: 27.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж