Справа №359/10129/17
Провадження №2/359/1002/2018
3 травня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
при секретарі судового засідання Петровій О.О.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що 30 листопада 2012 року сторони уклали шлюб. Під час шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_3 Позивач не бажає жити однією сім'єю з ОСОБА_2, збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Тому ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб.
ОСОБА_1 не з'явилась у судове засідання. Позивач надіслав заяву (а.с.19), в якій вона підтримує позов та просить розглянути цивільну справу в її відсутності.
ОСОБА_2 не з'явився у судове засідання також. Відповідач надіслав заяву (а.с.18), в якій він визнає позов та просить розглядати справу за його відсутності.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 30 листопада 2012 року сторони уклали шлюб, зареєстрований у Кіровському ВДРАЦС Кіровоградського МУЮ у Кіровоградській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №541. Ця обставина підтверджу-ється копією свідоцтва про шлюб серії І-ОЛ №065517 від 30 листопада 2012 року (а.с.6).
6 травня 2014 року у них народилась дочка ОСОБА_3 Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-БК №394600 від 14 травня 2014 року (а.с.7).
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу супере-чило б інтересам хоча б одного з них.
Як роз'яснив Верховний Суд України, згідно зі ст.24 цього Кодексу шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допуска-ється. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН.
Встановлено, що ОСОБА_1 не бажає жити однією сім'єю з відповідачем. Збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Примушування позивача до шлюбу з ОСОБА_2 не допускається.
З огляду на це суд вважає, що шлюб, укладений між сторонами, допустимо розірвати.
Відповідно до ч.1 ст.141 та п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, пов'язане з розподілом між сторонами судових витрат. Зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 640 гривень. Ця обставина підтверджується квитанцією №0.0.916935672.1 від 15 грудня 2017 року (а.с.1). Пред'явлений нею позов задоволений в повному обсязі.
З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 640 гривень.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ч.1-ч.3 ст.259, ст.ст.263-265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірван-ня шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений 30 листопада 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований у Кіровському відділі реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №541, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 640 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення його в повному обсязі.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_4