Справа № 359/5194/17
Провадження № 1-кп/359/106/2018
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
5 травня 2018 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження № 12017110100001016, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.05.2017 року, що найшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, щодо виправлення описки, -
Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2018 р., ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією майна. До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 залишено попередній - тримання під вартою. ОСОБА_3 визнати винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України, та призначено їй покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 78 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 3 (три) роки, з покладенням на неї, відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи. До вступу вироку суду в законну силу запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 змінено на особисте зобов'язання, та покладено на неї обов'язок не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, докласти зусиль для пошуку роботи, звільнивши останню з-під варти негайно в залі судового засідання. Даним вироком було задоволено частково цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 , а також вирішено долю всіх речових доказів по даному кримінальному провадженню та стягнуто на користь держави витрати на залучення експерта.
Судом встановлено, що при винесенні даного вироку було допущено описку, а саме: у резолютивній частині, в третьому абзаці, помилково зазначено, що на підставі ст. 78 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Судом з власної ініціативи поставлено питання про виправлення, допущеної у вироку суду від 16.04.2018 року, описки.
Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник - адвокат ОСОБА_4 не заперечували щодо виправлення описки у вироку суду від 16.04.2018 р.
Інші учасники кримінального процесу в судове засіданні не з'явились. Про дату, час та місце розгляду клопотання були повідомленні належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 379 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Заслухавши думку учасників судового процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що допущена описка при винесенні вказаного вироку підлягає виправленню, виходячи з наступного.
Так, в ході розгляду кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 має двох малолітніх дітей, а саме: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як вбачається з мотивувальної частини вироку, суд дійшов до переконання, що до ОСОБА_3 допустимо застосувати ч. 1 ст. 69 КК України та призначити їй покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 187 КК України, у вигляді п'яти років позбавлення волі та не застосовувати до обвинуваченої додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. При цьому суд прийшов до висновку, що перевиховання та виправлення ОСОБА_3 можливе без її ізоляції від суспільства та вважав, за доцільне застосувати до неї положення ст. 79 КК України, призначивши їй покарання з іспитовим строком терміном в три роки, з покладенням на неї, відповідно до ст. 76 КК України певних обов'язків.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 79 КК України у разі призначенні покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, суд покладає на засуджену обов'язки відповідно до статті 76 цього Кодексу.
Разом з тим, як вбачається з третього абзацу резолютивної частини вироку, ОСОБА_3 звільнено на підставі ст. 78 КК України від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 3 (три) роки, з покладенням на неї, відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.
Виходячи із змісту ст. 78 КК України, в якій закріплено правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням, очевидно, що правильно зазначити, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, на підставі ст. 79 КК України, оскільки її звільнено від відбування покарання з випробуванням як жінку, яка має дітей віком до семи років.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що суд у мотивувальній частині вироку вірно зазначив застосувати до ОСОБА_3 положення ст. 79 КК України, призначивши їй покарання з іспитовим строком терміном в три роки, з покладенням на неї, відповідно до ст. 76 КК України певних обов'язків, а також враховуючи те, що 16.04.2018 р. в судовому засіданні під звукозапис всім учасникам кримінального провадження, в ході оголошення вироку суду від 16.04.2018 р., було вірно проголошено третій абзац резолютивної частини вироку, а саме: "Звільнити ОСОБА_3 на підставі ст. 79 КК України від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 3 (три) роки, з покладенням на неї, відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи", то слід вважати вищезазначену описку технічною помилкою, яка була допущена при виготовленні тексту вироку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначена описка у вироку суду є очевидною, не стосується суті вироку, а тому підлягає виправленню.
Керуючись ст. 379 КПК України, суд
Виправити описку у вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.04.2018 року.
Третій абзац резолютивної частини вироку, викласти у наступній редакції, а саме замість: "Звільнити ОСОБА_3 на підставі ст. 78 КК України від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 3 (три) роки, з покладенням на неї, відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи", зазначити: "Звільнити ОСОБА_3 на підставі ст. 79 КК України від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 3 (три) роки, з покладенням на неї, відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи".
В інший частині вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Бориспільський міськрайонний суд апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1