Справа № 349/2206/17
Провадження № 33/779/137/2018
Категорія ст. 174 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Рибій М.Г.
Суддя-доповідач Повзло
05 травня 2018 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області Повзло В.В., розглянувши заяву особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.03.2018 року та виправлення допущеної описки, -
Постановою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05.02.2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією спеціального засобу травматичної дії «Форт - 12 Р», калібру 9 мм, серія НОМЕР_1 (а.п. 35-36).
Вказана постанова була оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 (а.п. 92-126).
Постановою судді Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.03.2018 року ОСОБА_2 було поновлено строк на апеляційне оскарження вказаної вище постанови місцевого суду; апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 було залишено без задоволення; постанову судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05.02.2018 року щодо ОСОБА_3 за ст. 174 КУпАП залишено без змін (а.п. 154-156).
В заяві про роз'яснення постанови апеляційного суду та виправлення допущеної описки, ОСОБА_2 керуючись нормами ст. 170 КАС, просить надати роз'яснення, чому не враховані доводи, зазначені в його апеляційній скарзі та виправити допущену в постанові апеляційного суду помилку.
Перевіривши доводи заяви, та з урахуванням приписів КУпАП, доходжу наступного висновку.
Провадження у справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс), яким прямо не визначено порядок роз'яснення судових рішень та виправлення описок.
Між тим, будь-яких застережень щодо неможливості вирішення питання про роз'яснення судового рішення або виправлення описок, у постановлених апеляційним судом рішень, Кодекс не містить.
Вважаю за можливе прийняте процесуальне рішення у формі постанови на підставі ст. 294 КУпАП по поданій заяві ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.03.2018 року та виправлення допущеної описки, виходячи з дотримання принципу доступу до правосуддя, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стосовно заяви ОСОБА_2 в частині роз'яснення постанови апеляційного суду від 21.03.2018 року, доходжу наступного висновку.
Так, з системного аналізу норм діючого законодавства вбачається, що роз'яснення судового рішення може мати місце, у разі коли воно є незрозумілим.
Роз'яснення судового рішення - це викладення його у більш зрозумілій формі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
В той же час, під час роз'яснення судового рішення не може ставитися питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних або про роз'яснення мотивів прийняття рішення.
Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Як вбачається зі змісту заяви про роз'яснення постанови апеляційного суду від 21.03.2018 року, заявник ОСОБА_2 фактично не погоджується з обґрунтуванням, неповнотою та висновками судового рішення, чим, фактично, просить змінити зміст мотивувальної частини постанови.
Так, неясним та незрозумілим для ОСОБА_4 є те, що в постанові апеляційного суду від 21.03.2018 року залишено поза увагою та належним чином не досліджено його довід, викладений ним в апеляційній скарзі, про незаконності постанови судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 26.12.2017 року, якою протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_2 за ст. 174 КУпАП, з доданими матеріали повернуто Рогатинському відділенню поліції Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області для належного оформлення.
Проте, апеляційним судом в постанові від 21.03.2018 року чітко зазначено (аркуш 5, абзац 9), що «Незгода апелянта з постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області про направлення матеріалів для дооформлення від 26.12.2017 року….. не впливає на правильність висновків суду першої інстанції, крім того така постанова не є предметом оскарження» (а.п. 156), оскільки предметом апеляційного перегляду може бути виключно остаточна постанова суду першої інстанції адміністративного обвинувачення, що містилось в протоколі про адміністративне правопорушення, тобто постанова Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05.02.2018 року. Оскарження постанови Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 26.12.2017 року про повернення матеріалів для належного оформлення, КУпАП не передбачено.
Таким чином, зміст прийнятого апеляційним судом процесуального документі містить мотивацію в цій частині.
Твердження ОСОБА_2 про те, що копія протоколу про адміністративне правопорушення, яку він отримав, не містить анкетних даних свідків та адрес проживання, суперечить матеріалам провадження та копії протоколу, що долучена ОСОБА_2 та міститься в матеріалах провадження на а.п. 30, оскільки цей протокол ідентичний протоколу, на підставі якого й було прийняте рішення суду.
Вбачається, що заява ОСОБА_2 про роз'яснення постанови апеляційного суду, фактично зводиться до коментування змісту її мотивувальної частини, та не містить чітких тверджень для визначення рішення апеляційного суду незрозумілим для нього.
Вважаю, що вимоги ОСОБА_2 виходять за межі положень, що регулюють роз'яснення судових рішень, оскільки будь - яке тлумачення чи коментування прийнятого рішення є недопустимим, з огляду на те, що суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен надавати відповіді на нові та не вирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає, а тому підлягає виконанню.
Таким чином, доходжу висновку, що твердження про незрозумілість судового рішення є необґрунтованим, оскільки зміст постанови апеляційного суду від 21.03.2018 року є чітким, доступним, категоричним і таким, що не підлягає різному розумінню, а тому вважаю, що в роз'яснені постанови апеляційного суду належить відмовити.
Щодо заяви ОСОБА_2 в частині виправлення допущеної апеляційним судом в мотивувальній частині постанови від 21.03.2018 року описки, доходжу наступного висновку.
Відповідно до норм діючого законодавства, суд має право виправити в судовому рішенні лише допущені описки та очевидні арифметичні помилки.
Отже, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів.
В той же час, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо).
Так, в мотивувальній частині постанови апеляційного суду від 21.03.2018 року, дійсно виявлено технічну описку в даті рішення суду першої інстанції, де помилково зазначено, що: «…судом першої інстанції 26.12.2017 року справу розглянуто за клопотанням ОСОБА_2 без його участі, у зв'язку із його перебуванням у відрядженні.» (а.п. 154 зворіт).
Проте, правильною датою рішення суду першої інстанції є 05.02.2018 року (а.п. 35), оскільки предметом перевірки суду апеляційної інстанції була саме постанова суду першої інстанції саме від 05.02.2018 року (а.п. 35-36).
Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні здійснюється за умови, коли виправлення таких описок і помилок не зачіпає права та законні інтереси інших осіб, не може спричинити шкоду іншим учасникам процесу чи третім особам.
Вважаю, допущену описку в мотивувальній частині постанови апеляційного суду від 21.03.2018 року механічною, що носить технічний характер, та з урахуванням того, що внесення виправлень в мотивувальну частину постанови апеляційного суду, а саме в дату судового рішення суду першої, не призведе до неправильного сприйняття постанови, не змінює її зміст, крім того, правильна дата неодноразово вказана як у вступній, тай у резолютивних частинах постанови, а тому вважаю за можливим виправити допущену в постанові апеляційного суду описку.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні його заяви в частині, що стосується роз'яснення постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.03.2018 року щодо ОСОБА_2 за ст. 174 КУпАП.
Заяву ОСОБА_2 в частині, що стосується виправлення описки в мотивувальній частині постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.03.2018 року, задовольнити.
Внести виправлення в мотивувальну частину постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.03.2018 року - в дату прийняття рішення суду першої інстанції.
Вважати правильним дату рішення суду першої інстанції - 05.02.2018 року, замість - 26.12.2017 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло
Згідно з оригіналом
Суддя В.В. Повзло