Справа № 344/5058/18
Провадження № 11-сс/779/152/2018
Категорія ст.181 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
04 травня 2018 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
судді-доповідача ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 , що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, -
Вказаною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 та застосовано щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонено йому у період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , з покаледнням на нього обов'язків: прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну. Строк дії ухвали визначено до 18 червня 2018 року включно.
Своє рішення слідчий суддя мотивувала тим, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який відноситься до тяжкого злочину, а також прокурором доведено наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Однак прокурором жодним чином не доведено наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим, а тому підлягає до скасування.
В обґрунтування апеляційних доводів посилається на те, що при розгляді клопотання слідчим суддею не взято до уваги ті обставини, які дають підстави вважати, що до підозрюваного є можливим застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, те що ОСОБА_9 щорічно їздить в Одесу на заробітки і це являється єдиним джерелом доходів його сім'ї; з часу скоєння ДТП минуло чотири місяці, проте ОСОБА_9 не перебуваючи в статусі підозрюваного, ніяких спроб ухилятися від слідства та суду не допускав, являвся на всі виклики слідчого, а також потерпілих для обговорення можливостей добровільного відшкодування шкоди.
Стверджує, що органом досудового слідства та прокурором не доведено будь-якими конкретними доказами наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК і це не було предметом дослідження в суді.
Вказує, що сторона захисту просила суд про обрання ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання мотивуючи тим, що його підзахисний не заперечує вину у вчиненні інкримінованого злочину, має наміри добровільно відшкодувати шкоду і частково вже почав це робити, а обмеження його вільного пересування за місцем роботи в Одесі лише призведе до неможливості добровільного відшкодування шкоди потерпілим та завдасть інших матеріальних труднощів по розгляду кримінального провадження, бо на явки до слідчого та суду також необхідні кошти, з огляду на відстань проживання підозрюваного.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_9 обов'язки: прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Під час апеляційного розгляду:
- прокурор заперечив доводи і вимоги апеляційної скарги захисника підозрюваного і просив залишити ухвалу слідчого судді без змін;
- захисник ОСОБА_8 підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити апеляційні вимоги.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Разом з тим, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, тощо.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді апеляційним судом встановлено, що зазначені вимоги процесуального закону слідчим суддею були дотримані.
20.12.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017090000000677 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України (а.п.5), а саме про те, що 20.12.2017року приблизно о 13 год. 10 хв. водій ОСОБА_9 , керуючи автомобілем марки FORD Transit, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався ділянкою автодороги Н-09 Мукачево-Львів, що по вул. Свободи у м. Яремче Івано-Франківської області у напрямку м. Мукачево. В цей час у зустрічному напрямку, правою тротуарною доріжкою, рухалася пішохід ОСОБА_11 із малолітньою дочкою ОСОБА_12 . При наближенні до пішоходів, водій ОСОБА_9 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, з'їхав автомобілем на праву тротуарну доріжку, де вчинив наїзд на вказаних пішоходів. В результаті ДТП пішохід ОСОБА_12 загинула на місці події, а ОСОБА_11 доставлено з тілесними ушкодженнями в Івано-Франківську ОКЛ.
19 квітня 2018 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років (а.п.32-34).
При розгляді клопотання слідчого, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
На думку колегії суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку дійшов правильного висновку, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Враховуючи вагомість наявних доказів про можливу причетність підозрюваного до кримінального правопорушення, яке йому інкриміноване, можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі, представлені дані про наявність місця проживання, наявність міцних соціальних зв'язків підозрюваного, наявність на утриманні малолітньої дитини та стан його здоров'я, колегія суддів вважає, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України щодо ОСОБА_9 обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
При вирішенні питання про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу, слідчий суддя вірно встановив наявність ризику, передбаченого ч.1 ст.177 КПК України, який, зокрема, полягає в можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду та відсутність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту надасть змогу забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисника не наведено переконливих доводів щодо необхідності застосування відносно підозрюваного ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу - у вигляді особистого зобов'язання, а також запобігання наявних ризиків в інший спосіб, ніж передбачений відповідним судовим рішенням.
Колегія суддів також приймає до уваги, те що на даний час обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч.2 ст.286 КК України направлено до суду першої інстанції, який у відповідності до вимог діючого кримінального процесуального закону самостійно вирішує питання про обрання запобіжного заходу.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції про достатність обрання відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладення на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, відповідає обставинам кримінального провадження, особі підозрюваного, тяжкості обвинувачення, ступеню наявного ризику та положенням кримінального процесуального закону.
При апеляційному розгляді істотних порушень вимог КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено.
Ухвала суду є законна та обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів наведених в апеляційній скарзі захисника підозрюваного, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194, 376, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2018 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5