Справа № 351/281/18
Номер провадження №2/351/333/18
04 травня 2018 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Собка В.М. ,
секретар Лакуста М.З,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок, -
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4 ради про визнання права власності на майно.
Позовні вимоги мотивували тим, що на праві спільної часткової власності членів колгоспного двору ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належав житловий будинок по вул. Українська, 18 у с. Орелець Снятинського р-ну Івано-Франківської обл., який відносився до суспільної групи «колгоспний двір», у якому станом на 15.04.1991р. були зареєстровані та проживали ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6
ОСОБА_4 07.05.2008р. вибула із даного господарства, одержавши свою колгоспного двору майна в натурі, у вигляді грошової компенсації. Таким чином ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стало належати право власності на зазначене господарство по 1/4 частині.
На дане господарство було видане свідоцтво про право власності на колгоспний двір від 18.06.1990р., головою якого вказано ОСОБА_5, і яке було зареєстровано у Коломийському МБТІ. За даним господарством закріплена земельна ділянка площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, яка приватизована, державний акт виданий на ОСОБА_5
03.03.2013р. ОСОБА_5 померла, після її смерті відкрилася спадщина, яка складалася із 1/4 частини зазначеного будинковолодіння, спадкоємцем якої після смерті ОСОБА_5 за заповітом, посвідченим ОСОБА_5 в Устянській сільській раді 21.03.2008р. став її син ОСОБА_1, який прийняв спадщину та вступив в управління спадковим майном.
У встановлений законом шестимісячний строк позивачі звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак у нотаріальній конторі їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок по вул. Українська, 18 у с. Орелець Снятинського р-ну Івано-Франківської обл., оскільки у свідоцтві про право власності на дане господарство не визначені частки членів колгоспного двору.
На підставі наведеного позивачі просять суд визнати за ними право власності на житловий будинок по вул. Українська, 18 у с. Орелець Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. в таких частках: за ОСОБА_1 - 2/4 частини (1/4 частина, яка йому належить як члену колгоспного двору та 1/4 частина, яку він успадкував після смерті ОСОБА_5І.) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по 1/4 частині, які їм належать як членам колгоспного двору.
Позивачі подали до суду заяви, якими позовні вимоги підтримали повністю, позов просили задоволити, розгляд справи просили провести у їх відсутності.
Відповідачка подала до суду заяву, у якій зазначила, що на частку у колгоспному дворі не претендує, позов визнає повністю, проти задоволення позову не заперечує, справу просила розглядати у її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, зокрема: Свідоцтво про смерть ОСОБА_5; Заповіт ОСОБА_5 від 21.03.2008р.;Свідоцтво про право власності на колгоспний двір від 18.06.1990р.; Довідку Устянської сільської ради №39 від 15.01.2018 р.; Довідку Устянської сільської ради №56 від 18.01.2018 р.; Довідку Устянської сільської ради №93 від 25.01.2018 р.; Довідку Першої Снятинської ДНК №316/02-14 від 30.01.2018 р.; Постанову Першої Снятинської РДНК №317/02-31 від 30.01.2018 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії; Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно ОКП «Коломийське МБТІ» №16586643 від 08.11.2007р.; Технічний паспорт на житловий будинок вул. Українська, 18 у с. Орелець Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.. - суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим, підставним, а тому підлягає до задоволення.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику, у справах за позовами про захист права приватної власності” від 22.12.1995 року № 20 із змінами і доповненнями, щодо роз'яснення ст.ст. 17, 18 ЗУ “Про власність” вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Із ч.1 ст.1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги визнання позову відповідачем та його відмову від заперечень проти позову, суд дійшов висновку про те, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Українська, 18 у с. Орелець Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. та за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по 1/4 частині зазначеного житлового будинку.
На підставі наведеного, ст.ст. 328, 392, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Українська, 18 у с. Орелець Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Українська, 18 у с. Орелець Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Українська, 18 у с. Орелець Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: підпис
Суддя Снятинського районного суду Собко В.М.