Справа № 346/956/18
Провадження № 2/346/910/18
24 квітня 2018 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого - судді Пятковського В.І.
за участю секретаря Іванишин Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Квартал Довженка» м. Коломиї Івано-Франківської області, про визнання права власності за набувальною давністю,-
Позивачка, звернувшись до суду з даним позовом, посилається на те, що в серпні 1984 році їй, ОСОБА_1 та її чоловікові ОСОБА_2 було надано квартиру АДРЕСА_1. В даній квартирі вони зареєструвалися 17 серпня 1984 року.
Однак спільне життя не склалося і в лютому 1993 року шлюб між ними розірвано.
Рішенням суду від 14 грудня 1993 року проведено поділ вищевказаної квартири, яким виділено їй жилу кімнату площею 18 кв.м., а ОСОБА_2 Бруно жилу кімнату площею 12 кв.м. Коридор, кухню, туалет, ванну залишено у спільному користуванні.
Однак незважаючи на рішення суду вона та ОСОБА_2 Бруно продовжували проживати однією сім'єю в даній квартирі і вона фактично користувалася цілою квартирою загальною площею 57,5 кв.м. та житловою 30,8 кв.м.
Оскільки на вказану квартиру видано свідоцтво про право власності 21 серпня 2008 року, однак було втрачено, то вона подала оголошення в газету «ЗР-Інформ» де було надруковано повідомлення, про те, щоб вважати недійсним втрачене свідоцтво про право власності на зазначену квартиру.
16 червня 2017 року ОСОБА_2 Бруно помер, про що 17 червня 2017 року складено відповідний актовий запис № 295.
Так як, під час спільного проживання вона проживала та користувалась цілою квартирою, що підтверджується договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 24 липня 2008 року, сплачувала всі комунальні платежі, то просить визнання за нею право власності на всю квартиру за набувальною давністю.
В судове засідання позивачка не з'явилась, представник позивачки подала до суду заяву згідно якої позовні вимоги просить задовольнити, а розгляд справи проводити без участі представника позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій зазначив, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог, справу просить розглядати у відсутності представника відповідача.
Враховуючи заяви сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності позивачці ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який помер 16 червня 2017 року. Однак, правовстановлюючий документ на право власності на вказану квартиру втрачено, про що позивачкою подано відповідне оголошення у засобах масової інформації.
В даній квартирі позивачка з ОСОБА_2 Бруно була зареєстрована та проживала з 17 серпня 1984 року, однак спільне життя не склалося і 18 лютого 1993 року шлюб між ними розірвано, що підтверджується повторним свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-НМ № 011399 від 13 липня 2006 року.
Рішення Коломийського міського суду від 14 грудня 1993 року проведено поділ житлової квартири АДРЕСА_2, яким виділено позивачці жилу кімнату площею 18 кв.м., а ОСОБА_2 Бруно - жилу кімнату площею 12 кв.м. Коридор, кухню, туалет, ванну залишено у спільному користуванні.
Після смерті ОСОБА_2 Бруно, позивачка проживала та користувалась цілою квартирою, що підтверджується договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 24 липня 2008 року, сплачувала всі комунальні платежі, що підтверджується довідкою Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Довженка» № 585 від 22 грудня 2017 року.
Згідно даних технічного паспорта від 20 грудня 2017 року загальна площа квартири АДРЕСА_3 складає 57,5 кв.м., житлова 30,8 кв.м.
Згідно висновку ТОВ «Віконт-Консалтинг» від 16 лютого 2018 року вартість вказаної квартири становить 86 337 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пункт 1 ч.2 ст. 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Статтею 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває право власності на це майно.
У пунктах 4, 8 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України зазначено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила ст. 344 про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Цивільний кодекс набрав чинності з 1 січня 2004 року, а значить перебіг строку володіння майном для визнання права власності на нього за набувальною давністю слід рахувати з 1 січня 2001 року.
Виходячи з того, що позивачка добросовісно заволоділа вказаною квартирою і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном більше десяти років, і це право не порушує нічиї права і охоронювані законом інтереси, представник відповідача, не заперечує проти визнання права власності на вказану квартиру за позивачкою, суд вважає за можливе визнати за позивачкою право власності на всю квартиру.
На підставі наведеного та ст.ст. 15, 16, 328, 344 ЦК України, керуючись ст.ст. 247 ч.2, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на квартиру АДРЕСА_4.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03 травня 2018 року.
Суддя П'ятковський В. І.