Справа № 344/4810/18
Провадження № 2/344/2833/18
04 травня 2018 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Бухвак І.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи тим, що з 02.12.2006року по 22.11.2010 року сторони перебували в шлюбі. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.11.2010 року шлюб між сторонами розірвано. У шлюбі у сторін народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу донька залишилася на проживанні з позивачем та фактично перебуває на її утриманні. До недавнього часу відповідач працював офіційно, наразі офіційно не працевлаштований. Проте, з часу розірвання шлюбу відповідач практично не приймає участі в матеріальному забезпеченні, фізичному, духовному, культурному розвитку дитини. Грошова допомога відповідачем надається періодично і тільки за вимогою позивача. Дитина навчається у четвертому клас, на що необхідні кошти. Додатково дитина відвідує курси англійської мови. Крім того, дитина займається балетом. Зазначає, що однієї зарплати позивача для повноцінного забезпечення дитини не вистачає. Відповідач одружений, має іншу сім'ю, дітей немає, інших утриманців немає. Офіційно не працює, однак здоровий, молодий чоловік, що має можливість та обов'язок утримувати свою дитину. Тому позивач просила суд стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання неповнолітню дитину в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 щомісячно, до досягнення нею повноліття.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав частково. Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказав, що 27.04.2018 року у нього з теперішньою дружиною народилася дитина. На даний час він не працевлаштований. У нього на утриманні також перебуває батько, який являється інвалідом 3 групи. Окрім цього, з часу розірвання шлюбу позивачкою не пред'являлося жодних вимог щодо розміру чи направленості грошових коштів, які відповідач протягом цих років надав для матеріального утримання доньки. Неодноразово відповідачем надавалися грошові кошти на утримання доньки.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєструваному шлюбі.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.11.2010 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.5).
Від шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6).
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України враховує, що відповідач є працездатною особою, має на утриманні малолітню дитину від іншого шлюбу та батька, який являється інвалідом 3 групи, і він спроможний платити аліменти на утримання дитини.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи матеріальне становище сторін та те, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, розмір витрат на утримання дітей, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дітей у розвитку, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, щомісячно, починаючи з 16 квітня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Тому з відповідача слід стягнути 704 гривні 80 копійок судового збору в дохід держави.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст. 11, 88 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст. ст. 174, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: Івано-Франківська міська рада, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, щомісячно, починаючи з 16 квітня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: Івано-Франківська міська рада, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державного казначейства служби України у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ суду 02891693) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
В решті вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.А. Татарінова