Справа № 346/4447/16-ц
Провадження № 2-ві/346/1/18
05 травня 2018 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі
головуючого судді - Веселова В.М.
секретаря - Максим'юк М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия заяву ОСОБА_1 про відвід судді Потятиннику Ю.Р. по цивільній справі № 346/4447/16 за позовною заявою ОСОБА_1 до малого приватного підприємства кафе «Волошка», треті особи Коломийська міська рада,Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про зобов'язання демонтувати бетонну площадку зі сходами та бетонну основу балкона,-
У відповідності до розподілу справ автоматизованою системою документообігу суду, 4 травня 2018 року до мене поступила заява ОСОБА_1 по вищевказаній цивільній справі про відвід судді Потятиннику Ю.Р.
Позивачка як на основну причину відводу посилається на те, що суддя Потятинник Ю.Р. тривалий час розглядає позовну заяву, безпідставно призначив по даній справі експертизу, ухвала про призначення якої була скасована ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області, а також на те, що в ухвалі про призначення експертизи містились певні неточності.
Ухвалою суду від 3.05.2018 року суддя Потятинник Ю.Р. на підставі ч.3 ст.40 ЦПК України зупинив провадження у справі , до вирішення питання заявленого йому відводу іншим суддею.
Розглянувши подану письмову заяву про відвід, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
У відповідності до ст.40 ч.3 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
У відповідності до ст.40 ч.7 та ч.8 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.1996 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У відповідності до ст.3 ЦПК України - суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст.1 ЗУ «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року,Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території дію статті 25 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання компетенції Європейської комісії з прав людини приймати від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб заяви на ім'я Генерального Секретаря Ради Європи про порушення Україною прав, викладених у Конвенції, та статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
П.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України, ст.3 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Так у відповідності до п.п. 49-54 рішення Європейського Суду з прав людини, Справа "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9.11.2006 року, яке є остаточним відповідно до умов, зазначених у п. 2 статті 44 Конвенції:
«49. Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
50. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
53. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "ОСОБА_2 проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "ОСОБА_3 проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
Наявність безсторонності, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, має визначатись за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності (вісник ВСУ № 4/2008 стор. 31).
Крім цього, в п.п.66,67,69,70 Рішення ЄСПЛ «Справа Мироненко та Мартенко проти України» від 10.12.2009 року № N 4785/02, зазначено,що: «…п.66. Згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції , за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
67.Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
69. Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та
Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).
70. У цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється" (див. рішення у справі "ОСОБА_2 проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі "ОСОБА_4 проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).
Таким чином, наявність безсторонності визначається фактором, чи забезпечення судом умов, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності , про що і зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Білуха проти України від 9 листопада 2006 року та Справа Мироненко та Мартенко проти України» від 10.12.2009 року.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до малого приватного підприємства кафе «Волошка», треті особи Коломийська міська рада, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про зобов'язання демонтувати бетонну площадку зі сходами та бетонну основу балкона, дана справа поступила до суду 15 серпня 2016 року і була на розгляді у судді Хільчука І.І. Після звільнення судді Хільчука І.І. у відставку, справу було передано на розгляд судді Потятиннику Ю.Р. 19 липня 2017 року.
З часу передачі справи ОСОБА_5 справа була призначена до слухання попереднім суддею на 16.08.2017 року ,однак не слухалась в зв'язку з перебуванням судді у черговій відпустці (т.2,а.с.121), на 27.09.2017р., справа не слухалась в зв'язку з зайнятістю судді в іншому провадженні (т.2, а.с.130), 7.11.2017 року, справу біло відкладено на прохання представника позивача (т.2,а.с.137). В подальшому справа слухалась 12.12.2017 року (т.2,а.с.150), де в судовому засіданні було залучено в якості третьої особи Коломийську міську раду та 22.01.2018 року, де в судовому засіданні було задоволено ухвалу представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи (т.2.а.с.178). За результатом розгляду клопотання 22.01.2018 року суддя Потятинник Ю.Р. задовольнив клопотання представника відповідача про призначення експертизи, однак ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29.03.2018 року , ухвала про призначення експертизи була скасована і справу було повернуто для продовження слухання по суті.
Суд зауважує,що станом на час розгляду даної заяви в суді працює 5 суддів з можливих 11 суддів , які є по штатному розпису, відповідно навантаження на кожного суддю є по 150-250 справ, не враховуючи того факту, що всі судді Коломийського міськрайонного суду є слідчими суддями, які невідкладно вирішують клопотання по кримінальним провадженням.
Таким чином, суд приходить до висновку, що слухання справи проходить в умовах наближених до екстремальних, зважаючи кількість справ та навантаження на кожного окремого судді, що відповідно і призводить до певної затримки в розгляді справ в цілому. Крім цього, суд зауважує, що дана цивільна справа поступила судді Потятиннику Ю.Р. від іншого судді, який пішов у відставку, відповідно , суддя Потятинник Ю.Р., маючи певну кількість своїх справ, згідно додаткового розподілу, отримав справи не розглянуті його попередником, відповідно змушений був міняти свій певний графік розгляду справ, призначаючи додатково справи,які надійшли від судді Хільчука І.І., який ці справи не розглянув у встановлені законом строки.
Щодо ухвали про призначення експертизи та її подальшого скасування Апеляційним судом, то даний факт не може бути достатнім для того, що звинувачувати суддю в упередженості. Адже сам факт того, що позивачка та її представники мали можливість оскаржити ухвалу суду свідчить про те, що вони своєчасно отримали ухвалу Коломийського міськрайонного суду і змогли юридично грамотно довести свої аргументи в Апеляційному суді. Сам факт скасування в межах цивільного провадження по даній справі ухвали про призначення експертизи , також не може свідчити про зацікавленість судді, оскільки суддя має право заслухавши всі сторони прийняти те чи інше рішення, яке в подальшому може бути оскаржено любою з сторін згідно до норм ЦПК України.
Щодо неповідомлення про розгляд справи , яка призначена на 15 червня 2018 року, то в т.3 цивільної справи на аркушах справи 2-6 знаходяться копії всіх повісток про виклик сторін до суду у встановленому законом порядку, тобто звинувачення у приховуванні дати призначення справи до розгляду є непідтвердженими.
Вищенаведені дані дають підстави керуючись ст.ст.36,39,40,41 ЦПК України в задоволенні заяви відмовити.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Рішення Конституційного Суду № 19-рп/2004 від 01.12.2004, ст. ст. 36,39,40,41,247 ч.2 ЦПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.1996 року, ст.1 ЗУ «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року,Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», рішення Європейського Суду з прав людини, Справа "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9.11.2006 року, Справа «Мироненко та Мартенко проти України» від 10.12.2009 року № N 4785/02,-
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Потятиннику Ю.Р. по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до малого приватного підприємства кафе «Волошка»,треті особи Коломийська міська рада,Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про зобов'язання демонтувати бетонну площадку зі сходами та бетонну основу балкона - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Веселов В. М.