Справа №345/3949/16-а
Провадження № 2-а/345/68/2018
04.05.2018 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі :
головуючого - судді Мигович О.М.
секретаря судового засідання Бабійчук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуш справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинення дій щодо перерахунку пенсії , суд -
Позивач,звернувшись до суду з даним адміністративним позовом, просить визнати протиправними дії Калуського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови у перерахунку призначеної йому пенсії та зобов'язання вчинення дій щодо перерахунку пенсії довівши до розміру прожиткового мінімуму,відповідно до ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " ,ЗУ «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та повернути невиплачені суми із 22.03.2015 року.
В обгрунтування позову покликається на те, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, отримує пенсію за віком відповідно до норм ЗУ "Про пенсійне забезпечення" зі зменшенням пенсійного віку. 22.09.2016 року він звернувася до Калуського об"єднаного управління ПФУ з вимогою здійснити перерахунок пенсії, довівши її до розміру прожиткового мінімуму відповідно до ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " ,ЗУ «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». Проте відповідач йому відмовив. Вважає такі дії Калуського об"єднаного управління неправоміними і такими, що порушують норми чинного законодавства України.
ОСОБА_1 подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити в його відсутності, просив позов задоволити із наведених у ньому підстав.
Представник відповідача подав до суду заперечення, в якому просить відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у запереченні та справу слухати без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів адміністративної справи встановлено про те, що ОСОБА_1 з 08.09.2015 року призначено пенсію за віком на підставі ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" (зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій відповідно до ст.55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до Розпорядження №165858 від 07.07.2016 року загальний трудовий стаж позивача становить понад 15 років 10 місців 8 днів.
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується фотокопією посвідчення серії НОМЕР_1.
Статтею 49 Закону 796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:
а) державної пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зістаттею 51 цього Законуособам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення врегульовано статтею 55 Закону 796-ХІІ.
Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленогостаттею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 рокуне менше 5 календарних днівна 10 років.
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і цьогоЗакону(частина 3статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Крім того, згідно з частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки20 років, жінки15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки10 років і більше, жінки7 років 6 місяців і більшене вище 85 процентів заробітку.
Відповідно до частини 1статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цимЗаконом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.
При цьому, відповідно достатті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно достатті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статями 51,55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого адміністративного суду України №К/9991/49836/11 від 27 лютого 2014 року.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 надано тлумачення, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією тазаконами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Згідно ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу.Законита інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Закони України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового актазточкизоруйоговідповідності Конституції в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»визначено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
За приписами ч.2ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом на підставі ст. 46 Конституції України, яка гарантує, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З наведеного вбачається, що відповідачем позивачу призначена та виплачується пенсія в порядку у розмірі меншшому, ніж встановленийЗакономрозмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вірним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням виплачених сум.
Із урахуванням наведеного, право на перерахунок пенсії у позивача виникло, починаючи з 22.03.2015р.
Відповідно до ч.1ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те , що оскільки відповідно до пункту 10 частини 1статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI"Про судовий збір", позивач звільнений від сплати судового збору і не надав суду доказів інших судових витрат, понесених ним, то питання щодо розподілу судових витрат в користь позивача не підлягає вирішенню судом
Керуючись ст. ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-163,167 КАС України, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області при нарахуванні розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_1.
Зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 державну пенсію, довівши її до розміру прожиткового мінімуму, відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», починаючи з 22.03.2015 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Калуського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області - 704,80 грн. судового збору в дохід Державної судової адміністрації України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий: