Рішення від 27.04.2018 по справі 346/5169/17

Справа № 346/5169/17

Провадження № 2-а/346/28/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого-судді П»ятковського В.І.

з участю секретаря Іванишин Х.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бігуняк Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коломиї справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Коломийського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання протиправними дій та зобов»язання до вчинення певних дій суб»єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернушись в суд із даним позовом посилається на те, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року у Львівській області, а 24 травня 1950 року була примусово виселена зі свого місця проживання та знаходилась на спецпоселенні у м. Благовєщенськ Амурської області Російської федерації. В довідці про реабілітацію зазначено, що її батьки та вона в січні 1950 року були примусово виселені з м. Коломиї на спец поселення, з конфіскацією майна. 07 липня 1955 року її було звільнено із спецпоселення та дозволено повернутись на попереднє місце проживання. Також в довідці вказано, що на неї та її батьків поширюється дія Закону України від 17 квітня 1991 року «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні»..

Зазначає, що у п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані відповідно до ст. 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», призначені пенсії підвищуються на 50% мінімальної пенсії за віком, а членам їх сімей, яких було примусово переселено та які реабілітовані відповідно до ст. З цього закону, - на 25% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» місячний прожитковий мінімуму для непрацездатних осіб був затверджений у таких розмірах: з 1 травня 2017 року - 1312 гривень, з 1 грудня 2017 року - 1373 гривні.

Таким чином, розмір підвищення пенсії реабілітованим особам, відповідно до ст. 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», мав би становити з 1 травня 2017 року 656 грн. на місяць, а з грудня 2017 року - 686,50 грн. на місяць.

22 серпня 2017 року звернулась до відповідача із заявою про призначення їй доплати до пенсії, як потерпілій від політичних репресій відповідно до п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач листом від 06 вересня 2017 року № 184/Д-15 відмовив їй, мотивуючи тим, що Постановою Кабінету Міністрів України № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16 липня 2008 року встановлено, що громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, підвищення до пенсії проводиться в розмірі 54,40 грн., а членам їх сімей, яких було примусово переселено - 43,52 грн. Відмову вважає неправомірною та такою, що суперечить чинному законодавству. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив, щодо задоволення позовних вимог та дав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях на позов, зокрема пояснила, що позивач перебуває на обліку в Коломийському об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 07 травня 1986 року та отримує пенсію за віком.

22 серпня 2017 року ОСОБА_3 звернулась до управління із заявою про встановлення підвищення до пенсії, як громадянці, що необгрунтовано зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована відповідно до п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Як вбачається із вказаної статті Закону громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50%, а членам їх сімей, яких було примусово переселено - на 25% мінімальної пенсії за віком.

Довідкою про реабілітацію від 20 червня 1992 року № 3/3-304-Р та довідкою № 361 від 05 липня 1955 року, виданої управлінням Міністерства внутрішніх справ по Амурській області підтверджено факт примусового переселення та знаходження позивачки на спецпоселенні з 24 березня 1950 року по 07 липня 1955 року. На підставі вказаних довідок з 01 січня 1992 року ОСОБА_3 призначено підвищення до пенсії як члену сім»ї громадян, яких було примусово переселено і згодом реабілітовано в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Кабінету Міністрів України № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16 липня 2008 року встановлено, що громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, підвищення до пенсії проводиться в розмірі 54,40 грн., а членам їх сімей, яких було примусово переселено - 43,52 грн., а тому з 01 вересня 2008 року позивачці проводиться виплата підвищення до пенсії в розмірі 43,52 грн. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Коломийському об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 07 травня 1986 року та отримує пенсію за віком, що стверджується копією пенсійного посвідчення /а.с.8/.

Як видно із довідки № 3/3-304-Р від 20 липня 1992 року, виданої управлінням Внутрішніх справ Івано-Франківської області громадяни ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 в січні 1950 року були виселені з міста Коломиї Станіславської області на спецпоселення в Амурську область з конфіскацією майна.

Ухвалою Судової колегії по кримінальних справах Верховного суду СРСР від 14 травня 1955 року постанова про виселення вищевказаних осіб скасована, провадження в справі закрито та звільнено виселених зі спецпоселення з поверненням конфіскованого майна або його вартості. Ця інформація підтверджена довідкою № 361 від 05 липня 1955 року, виданою управлінням Міністерства внутрішніх справ по Амурській області /а.с.11/.

02 листопада 1994 року ОСОБА_3 видано посвідчення серії НОМЕР_1, відповідно до якого вона має пільги і компенсації відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", що був прийнятий державою Україна 17 квітня 1991 року /а.с. № 7/.

22 серпня 2017 року позивач звернулась до Коломийського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення їй підвищення до пенсії, як реабілітованому громадянину від політичних репресій на підставі та відповідно до п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком /а.с. № 12/.

Листом від 06 вересня 2017 року № 184/Д-15 управління Пенсійного фонду відмовило позивачці у перерахунку пенсії /а.с. № 13/.

Таку відмову суд вважає не відповідаючою вимогам чинного законодавства, з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

На думку суду на позивачку поширюється дія Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», ст. 1 якого передбачає, що реабілітованими слід рахувати осіб, які з політичних мотивів були не обгрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі "двійками", "трійками", особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 25 грудня 1958 року, за винятком осіб, зазначених у статті 2 цього Закону.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» передбачено реабілітувати всіх громадян, засланих і висланих з постійного місця проживання та позбавлених майна за рішенням органів державної влади і управління з політичних, соціальних, національних, релігійних та інших мотивів під приводом боротьби з куркульством, противниками колективізації, так званими бандпособниками та їх сім'ями.

Відповідно до п "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на 50 % від мінімальної пенсії за віком підвищуються призначені пенсії громадянам, які не обгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані та на 25 % призначені пенсії членам їх сімей, яких було примусово переселено.

Відповідно до ч. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього кодексу.

Згідно довідки № 46 від 19 березня 2018 року, виданої Коломийською міськрайонною організацією всеукраїнського товариства політичних в»язнів і репресованих, на підставі реабілітаційної довідки ОСОБА_7 була виселена 1950 року з міста Коломиї як член сім»ї осіб, яких було примусово переселено на спецпоселення в Амурську область та звільнена у 1955 році. Дані про те, що позивачка була необгрунтовано засуджена та зазнала політичних репресій відсутні /а.с. 40/.

Отже, суд доходить до висновку, що ОСОБА_3 є дочкою громадян, які не обгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані відповідно до ст. 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» та відповідно до п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має право на підвищення до пенсії у розмірі - 25 % мінімальної пенсії за віком, а тому вважає за необхідне зобов»язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачці з 22 серпня 2017 року, тобто з часу звернення до управління із вказаною заявою.

На підставі наведеного та Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», Постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16 липня 2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», керуючись ст.ст. 159-163 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправиними дії Коломийського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо розгляду заяви ОСОБА_3 від 22 серпня 2017 року про підвищення пенсії, як реабілітованій особі, яка зазнала політичних репресій.

Зобов»язати Коломийське об»єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок і проводити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_3, як реабілітованій особі, яка зазнала політичних репресій у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» щомісячно, починаючи з 22 серпня 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 травня 2018 року.

Суддя П'ятковський В. І.

Попередній документ
73798751
Наступний документ
73798753
Інформація про рішення:
№ рішення: 73798752
№ справи: 346/5169/17
Дата рішення: 27.04.2018
Дата публікації: 08.05.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: