Вирок від 05.05.2018 по справі 291/13/18

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/13/18

1-кп/291/25/18

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2018 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області кримінальне провадження № 42017060360000130 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця смт.Ружин Житомирської області,

проживаючого по АДРЕСА_1 ,

освіта вища, працюючого провідником службових вагонів ВЧ-1 ст.Київ ПАС-33,

розлученого, маючого на утриманні двоє малолітніх дітей,

учасника бойових дій, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Влітку 2013 року (точна дата та час не встановлені) ОСОБА_4 на території Ружинського лісового господарства, яке розташоване біля смт.Ружин Житомирської області, знайшов металевий предмет, наповнений вибуховою речовиною метальної дії -нітроцелюлозним порохом, виготовленим промисловим способом, вагою 139.36 гр.

Маючи на меті незаконне поводження з вибуховою речовиною та не маючи спеціального дозволу на їх придбання, носіння та зберігання, діючи всупереч вимогам Постанови Верховної Ради України " Про право власності на окремі види майна " від 17.06.1992 року, п.1.2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України 21.08.98 № 622 та зареєстрованої в МЮ України 07.10.1998р. за № 637/3077, обвинувачений знайдену вибухову речовину поклав до кишені свого одягу, та

2

приніс до підвального приміщення, яке знаходиться у його володінні та розташоване в підвалі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 , де зберігав до 21.04.2017р. , коли вказану вибухову речовину було вилучено під час проведення обшуку зазначеного приміщення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю , щиро розкаявся та пояснив, що дійсно в 2013 році весною, а, можливо, на початку літа в червні місяці в лісі в смт.Ружині неподалік могил масового розстрілу, він знайшов розібраний снаряд, в якому всередині був порох.

Вказаний снаряд, який він мав намір передати в музей, він приніс до підвального приміщення будинку, де проживає. Там він висипав порох із вказаного снаряду в металеву банку і все це залишив зберігати в підвалі.

21 квітня 2017 р. до нього прийшли працівники СБУ з обшуком, під час якого шукали зброю, боєприпаси та вибухові речовини, і він їм добровільно видав вказаний порох.

Крім показів обвинуваченого, його вина у вчиненому доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами:

-протоколом обшуку від 21.04.2017р., проведеного на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 20.04.2017р. про відшукання і вилучення зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв у володінні ОСОБА_4 , а саме: в підвальному приміщенні багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 . У вказаному протоколі зафіксовано, що під час проведення даного обшуку ОСОБА_4 на пропозицію видати зазначені в ухвалі слідчого судді предмети заявив, що у підвальному приміщенні, яке перебуває у його володінні, він зберігає банку білого кольору із гранульованим порохом та видав вказаний предмет особам, які проводили обшук (а.с.47, 53-55);

-висновком експерта №4/106 від 30.11.2017р., з якого вбачається, що вилучена під час вищевказаного обшуку у ОСОБА_4 речовина являється вибуховою речовиною метальної дії -нітроцелюлозним порохом, виготовленим промисловим способом, і маса вказаного пороху складає 139.36 гр.;

-показами свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що також як і ОСОБА_4 проживає в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 і у всіх мешканців вказаного будинку, в тому числі і у ОСОБА_4 та у нього, у володінні перебувають приміщення, які розташовані в підвалі будинку і які кожен з проживаючих облаштовував для себе. Однак будь-яких правовстановлюючих документів на вказані приміщення ніхто не виготовляв;

-показами свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що працює заступником директора з виховної роботи Ружинської гімназії і знає, що ОСОБА_4 , як учасник АТО в 2015р. був присутній в Ружинській гімназії на святкуванні посвяти першокласників в козачата. Ніби-то тоді на території школи було здійснено постріл із старовинної гармати, яку привезли на святкування , однак вона особисто цього не бачила;

-показами свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що він як понятий був присутнім при проведенні обшуку в квартирі ОСОБА_9 , після проведення якого у ОСОБА_4 запитали, чи є у нього ще якісь приміщення в користуванні і після цього особи, які проводили обшук, а також інші поняті та ОСОБА_4 пішли в підвал. Однак він при обшуку підвалу присутнім не був;

-показами свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що як понятий був присутні при проведені обшуку в підвалі, який знаходиться в користуванні ОСОБА_4 , який проводився після проведення обшуку у квартирі останнього.

3

Слідчий перед проведенням вказаного обшуку зачитав ухвалу слідчого судді і пояснив, що будуть проводити обшук в підвалі в обвинуваченого. Де знаходиться вказаний підвал показував сам ОСОБА_4 . Двері в підвал були закриті і їх відкрив ключем власник ОСОБА_4 , який сказав, що там нічого такого немає. Однак, коли зайшли в середину підвалу, то на полці стояла бляшанка з порохом і тоді у ОСОБА_4 слідчий запитав :"що це?", а ОСОБА_4 сказав , що це порох і взяв її з полиці та передав слідчому.

На підставі вказаного, судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив незаконне придбання, носіння иа зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу і його дії кваліфікуються за ч.1 ст.263 КК України.

Визначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим вчинено тяжкий злочин.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд вважає щире розкаяння у вчиненні злочину та активне сприяння розкриттю злочину.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.66 КК України суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , та значно знижує рівень суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, те, що ОСОБА_4 вперше вчинив злочин, виключно позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні двоє малолітніх дітей, а також є учасником бойових дій.

За вчинення злочину по ч.1 ст.263 КК України передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі.

Однак суд, враховуючи наявність вищевказаних обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, вважає за необхідне відповідно до ч.1 ст.69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_4 перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст.263 КК України, та призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник заявили клопотання, про застосування до обвинуваченого ст. 2 Закону України "Про амністію у 2016 році" та звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, також особи, визнані винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою ст.ст. 408, 410, ч. 2,3,4 ст. 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій ст. 86 КК України, ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та ст. 9 цього Закону).

Як вбачається з довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.05.2018р. №1/68/674, службової характеристики, виданої командиром військової частини пп НОМЕР_1 11.03.2015р., посвідчення серії НОМЕР_2 , обвинувачений ОСОБА_4 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей у період її проведення з 23.04.2014р. по 26.06.2014р. та з 24.07.2014р. по 08.10.2014р., та отримав статус учасника бойових дій.

4

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого амністії, передбачених ч.4 ст.86 КК України, ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та ст. 9 Закону України "Про амністію у 2016 році", судом не встановлено : обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, амністія до нього не застосовувалась, відомості про те, що обвинувачений скоїв злочин у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння у справі відсутні.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого поширюється дія ст..2 Закону України "Про амністію у 2016 році", а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого, а речові докази - знищенню.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.263 КК України, і призначити покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, - штраф в розмірі 60 (Шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020 грн.00 коп. (Одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).

ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного за цим вироком основного покарання за ч. 1 ст.263 КК України на підставі ст.2 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_3 , на користь держави процесуальні витрати по справі в сумі 989 грн.60 коп. (Дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 60 копійок).

Речовий доказ по справі: нітроцелюлозний порох, вагою 139.36 гр,, який знаходиться на зберіганні в камері схову Ружинського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області - знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Ружинський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення

Суддя ОСОБА_1 .

Попередній документ
73798445
Наступний документ
73798447
Інформація про рішення:
№ рішення: 73798446
№ справи: 291/13/18
Дата рішення: 05.05.2018
Дата публікації: 27.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ружинський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (04.06.2018)
Дата надходження: 05.01.2018
Учасники справи:
головуючий суддя:
РУДЕНКО ЗОЯ БОРИСІВНА
суддя-доповідач:
РУДЕНКО ЗОЯ БОРИСІВНА
захисник:
Костик В.В.
обвинувачений:
Дека Сергій Олександрович