Справа № 279/554/18
Номер рядка звіту 26
номер провадження 2/279/735/18
"04" травня 2018 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростень в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договорами позики, зазначивши, що 14.02.2017 року він позичив ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 44000,00 гривень зі строком повернення боргу до 30.05.2017 року, та 15.02.2017 року позичив кошти в сумі 25000 грн. зі строком повернення боргу до 15.03.2017 року, уклавши договір позики у формі розписок. В зазначений строк відповідач борг не повернув. Оскільки в добровільному порядку відповідач не вживає заходів щодо виконання зобов'язань просить рішенням суду стягнути з відповідача борг в розмірі 69000,00 грн. та понесені судові витрати в сумі 704,80 грн..
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Представник позивача за дорученням ОСОБА_3 клопотав про розгляд справи в його відсутність, позов підтримав. Відповідачем відзив на позовну заяву та інших заяв, чи клопотань не подано.
За таких обставин справу розглянуто на підставі наданих доказів.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що відповідно до договору позики, укладеного між сторонами 14.02.2017 року ОСОБА_1 передав відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти готівкою в сумі 44000,00 гривень з терміном їх повернення до 30.05.2017 року, а також 15.02.2017 року передав кошти в сумі 25000 грн. зі строком повернення боргу до 15.03.2017 року.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Ця ж правова норма визначає, що договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей.
Законодавець ч.2 ст.1047 ЦК України визначив, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Таким чином, аналізуючи норми закону, представлені позивачем письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в суді та підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,12,81,141,247,263-265 ЦПК України, ст.ст. 526,625,1046,1047,1049,1050 ЦК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 69000 (шістдесят дев'ять тисяч) гривень суми боргу за договорами позики та 704 (сімсот чотири) гривни 80 копійок понесених судових витрат.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони та учасники:
Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: 11509, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.
Представник позивача: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_2 виданий 09.01.1998 року.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: 11550, Житомирська область, Коростенський район, с.Кожухівка, вул.Зарічна 36, РНОКПП НОМЕР_3.
Суддя : Невмержицька О.А.