Справа №295/2105/18
Категорія 18
2-а/295/315/18
04.05.2018 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторінсправу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 БУПП в Житомирській області ДПП Оводенка Андрія Вікторовича про скасування постанови,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив встановити відсутність компетенції поліцейського Оводенка А.В. по складанню постанови серії БР №194237 від 13.02.2018 року про накладення адміністративного стягнення, скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії БР №194237 про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення в розмірі 425,00 грн. та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог вказав, що вважає постанову необґрунтованою, такою, що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень. Під час винесення постанови не дотримано вимог статей 245, 276, 280 КУпАП, при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, не були пред'явлені для ознайомлення докази, які б свідчили про те, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Позивач також пояснив, що не порушував п. 11.5 Правил дорожнього руху та переконавшись, що на завдасть перешкоди іншим учасникам дорожнього руху перелаштувався з правої полоси і крайню ліву, для об'їзду перешкоди на дорожньому покритті, що передбачає п. 1.5 Правил дорожнього руху.
Ухвалою судді від 28.02.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення сторін та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу п'ятиденний строк для подання відповіді на відзив. Копії ухвал про відкриття спрощеного позовного провадження надіслано сторонам.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що обставини, зазначені в адміністративному позові не відповідають дійсності та позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності. Правопорушення було зафіксовано на автомобільний відео реєстратор та нагрудний відео реєстратор поліцейського, підстав для умисного спотворювання обставин події у поліцейського, котрий не мав жодних відносин з позивачем, а виконував свої обов'язки щодо забезпечення дорожнього руху, не було.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 13.02.2018 року інспектором роти №2 батальйону УПП в м. Житомирі Оваденком А.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №194237, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Порушення Правил дорожнього руху полягало в тому, що позивач рухався в лівому ряді смуги, не маючи наміру виконувати розворот для руху в протилежному напрямку.
Частина друга ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Зокрема, положення пунктів 11.2 та 11.5 Правил дорожнього руху визначають, що на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.
На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина перша ст. 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем до відзиву на позовну заяву додано диск з відеозаписом подій з нагрудної камери поліцейського, які відбулись 13.02.2018 року. Проте, у вказаному відеозаписі не зафіксовано сам факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, а лише процедуру зупинки транспортного засобу позивача та розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, наданий відповідачем відеозапис не може бути достатнім доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем у встановленому порядку не доведено належними та допустимими доказами факт порушення позивачем п. 11.2 та п. 11.5 Правил дорожнього руху, хоча за приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, суд приходить до висновку, що постанова, яка є предметом оскарження підлягає до скасування.
Слід зазначити, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, в даному випадку частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122 (ст. 222 КУпАП).
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
З відеозапису з нагрудної камери поліцейського судом встановлено, що після зупинки транспортного засобу позивача інспектором Оваденко А.В., зокрема, було оголошено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оголошено права позивача, запропоновано підійти на пост та ознайомитись з доказами вчинення адміністративного правопорушення, запропоновано написати пояснення, складено та оголошено постанову позивачу, роз'яснено порядок оскарження, що спростовує доводи позивача, про відсутність розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 щодо встановлення відсутності компетенції поліцейського Оводенка А.В. по складанню постанови серії БР №194237 від 13.02.2018 року про накладення адміністративного стягнення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, встановлення компетентності чи некомпетентності поліцейського у даному випадку не є способом захисту прав позивача, а тому дана позовна вимога є безпідставною та до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст. 242-246 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) до поліцейського роти №2 БУПП в Житомирській області ДПП Оваденка Андрія Вікторовича (місценаходження: м. Житомир, вул. Покровська, 96) про скасування постанови - задовольнити частково.
Постанову інспектора роти №2 батальйону УПП в м. Житомирі Оваденка А.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №194237, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м.Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Чішман